 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Чому спільна праці потребує цілеспрямованого управління з боку менеджменту?
Спільна праця потребує управління її здійснення з боку менеджменту з таких причин: 1) вдосконалення виробничих процесів при їх здійсненні великою к-тю робітників; 2) необхідність розподілу та кооперація праці великої к-ті робітників; 3) контроль за трудової дисципліною; 4) координація зусиль спільної праці.
Сочиняй сам J.
10. Що таке «кадрова політика», яке вона посідає місце у стратегічному управлінні організацією?
Під кадровою політикою розуміють систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрямки роботи з персоналом, її форми і методи. Вона розробляється власниками організації, вищим керівництвом, кадровими службами для визначення генерального напрямку і засад роботи з кадрами, загальні і специфічні вимоги до них.
Основними цілями кадрової політики є: 1) своєчасне забезпечення організації персоналом необхідної якості і достатньої кількості; 2) забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов»язків громадян; 3) раціональне використання трудового потенціалу; 4) формування і підтримання ефективної роботи трудових колективів.
Кадрова політика пов язана з управлінською стратегією п-в, елементами якої є система цілей пріоритети та правила здійснення управлінчських дій.
Кадрова стратегія належить до розряду функціональних, підпорядкована завданню орг-ції управлінської стратегії. Стратегія лідерства в низьких витратах – кадрова стратегія повинна орієнтуватися переважно на залученні і закріпленні працівників масових професій середньої кваліфікації. Стратегія диференціації – персонал вузької спеціалізації і максимально високої кваліфікації. Стратегія зростання – направлена на залучення персоналу особливо високої кваліфікації з творчими і підприємницькими здібностями та інше.
11. Основні положення концепції менеджменту персоналу, орієнтованої на комерційний успіх організації.
Концепція управління персоналом -система теоретико-методологічних поглядів на поняття та визначення сутності, змісу цілей, завдань, критеріів, принципів і методів управління персоналом, а також організаційно-практичних підходів до формування механізму її реалізації в конкретних умовах функціонування організаціі. Концепція управління персоналом організації передбачає розробку методології формування системи та розробку технології управління персоналом. Методологія управління персоналом розглядає сутність персоналу організації як об’єкта управління та процесу формування поведінки індивидів з урахуванням цілей і завдань організації, методів і принципів управління персоналом. Система управління персоналом передбачае формування мети, функцій організаційної структури управління персоналом, вертикальних і горизонтальних функціональних взаємозв’язків керівників і спеціалістів у процесі обгрунтування, відпрацювання, прийняття та реалізації управлінських рішень. Технологія управління персоналом включає організацію наймання, відбору та при ймання персоналу, його ділову оцінку, профоріентацію та адаптацію, навчання, управління його діловою кар’єрою та службово-професійним просуванням, мотивацію та організацію праці, управління конфліктами та стресами. Концепція управління персоналом дає змогу реалізовувати, узагальнювати питанняадаптації індивіда до зовнішніх умов, ураховувати особистий фактор у побудові системи управління персоналом.
3 фактори, які впливають на людей в організаціі: ієрархічну структуру організації, за якої основний засіб впливу на людину: 1) підкорення, тиск згори, за допомогою силування, контроля за розподілом матеріальних благ; культуру- вироблювані суспільством, організацією, групою людей соціальні норми, установки поведінки, які регламентують дії особи, змушують індивіда поводитись так, а не інакше без видимого силування; ринок- мережу рівноправних відносин, які базуються на купівлі-продажу продукції та послуг, на відносинах власності, рівноваги інтересів продавця і покупця.
12. Навести і пояснити загальні функції менеджменту персоналу.
Існує три сфери управління персоналом фірми.
1.Управління працею (вдосконалення виробничих процесів, розподіл та кооперація праці, проектування методів праці та організація робочих місць, контроль за трудовою дисципліною, поліпшення умов праці та її охорони, організація оплати праці і стимулювання)
2. Управління кадрами (комплектування і підготовка кадрів, оцінка і розстановка, організація професійної адаптації, мотивація і виховання працівників, зниження плинності кадрів тощо)
3. Управління соц-демографічними процесами (допомога сім¢ям, будівництво й утримання об¢єктів соціально-культурного призначення, поліпшення методичного обслуговування, організація дозвілля, розвиток підсобних господарств, підвищення загальноосвітнього і культорного рівня працівників.
13. Навести перелік основних завдань менеджменту персоналу.
1) обгрунтування планування якісних і кількісних характеристик персоналу,
2) комплектування і ростановка кадрів, чіткий поділ і кооперування праці.
3) Планомірне навчання працівників, створення умов для пезперещкодного професійно-кваліфікаційного просування
4) Організація продуктивної роботи персоналу, створення зручних робочих місць, забезпечення її усім необхідним у потрфібний час, піжвищення змістовності праці.
5) Створення сприятливих умов праці, полегшення праці, запобігання травматизму і проф. Захворювань
6) Чітке нормування і контроль використання робочого часу, запобігання простоям людей і машин, порушення трудової і виконачої дисципліни
7) Застосування ефективної системи матеріального і морального стимулювання праці
8) Об єктивне оцінювання рез-тів праці як для стимулювання праці, так і для створення резерву кадрів для заміщення вакантних посад
9) Підтримання і розвиток соціального партнерства орг-ції
10) Проведення ефективної соціальної політики
11) Забезпечення ефективної роьоти каддрової служби
14. Назвати основних суб’єктів менеджменту персоналу, розмежувати їхні головні завдання.
Суб’єктами менеджменту персоналу є посадові особи, причетні до виконання загальних функцій менеджменту: планування, організації, мотивації, контролю, а також специфічних функцій залежно від займаної посади. Це у першу чергу керівники функціональних і лінійних підрозділів, кадрова служба, планово-економічні підрозділи, відділ організації праці й заробітної плати, відділ охорони праці й техніки безпеки, а також керівники організації.
Доголовних завдань керівників функціональних та лінійних підрозділів входить
- управління персоналом, аналіз кадрового потенціалу, аналіз ринку праці, регулювання трудових відносин, регламентація роботи, контроль роботи;
Кадрова служба виконує – кадрове планування, прогнозування, огінізація найму персоналу, професійна рієнтація персоналу.
До головних завдвнь відділу орг-ції праці і з/п є розробка системи оплати праці, форм морального заохочення, тарифікація трудового процесу. Тощо
15. Як в організації забезпечується координація діяльності різних суб’єктів менеджменту персоналу?
16. Розкрити сутність системи і системного підходу в управлінні соціальними об’єкта-ми.
Управління людьми на виробництві можна розглядати як систему. Система “персонал фірми, підпр-ва) являє собою сукупніст структурних підрозділів, трудових колективів та окремих робітників, що створюють структуру, визначену і відповідну: техніці та технології,що застосовується (їх рівню,складності, особливостям), умовам забезпечення процесів виробництва робочою силою, що потребує знання процесів руху робочої сили, і можливості використання цих процесів для забезпечення стабільного складу працюючих та ін.
Управління персоналом повинно грунтуватися на принципах системного підходу і програмно-цільового управління.
Побудова управління персоналом на засадах системного підходу і аналізу означає охоплення всього кадрового складу підприємства, увязку конкретних рішень в межах підсистеми з урахуванням впливу їх на всю систему в цілому, аналіз і прийняття рішень в відношенні кадрів з урахуванням зовнішньої і внутрішньої середи, всієї повноти взаємозв'язків.
Соціальні засоби зв'язані з соціальними відносинами, з моральним, психологічним впливом.
Необхідність комплексного, програмно-цільового за своїм характером підходу зумовлена тим, що окремі види діяльності в рамках управління персоналом здійснюються не самі по собі, а в взаємозв'язки з метою управління.
Системний підхід відбиваєє взаємозв язки між окремими аспектами упраіління персоналом і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шляхів її досягнення, створення відповідного механізму, управління, який забезпечує компплексне планування, організації та стимулювання системи роботи з персоналом на п-ві
17. У чому полягає системний підхід до менеджменту персоналу? Хто забезпечує цю системність і яким чином?
Системний підхід до будь-якої проблеми означає обов’язковість виявлення і оцінки усіх впливових чинників як зовнішніх, так і внутрішніх, та виконання дій необхідних для одержання бажаного результату.
Система МП складається з 12 елементів: мета і завдання МП; суб’єкт МП-людина або група людей, об’єднаних у структурну одиницю, наділених правом приймати рішення і контролювати їх виконання. об’єкт МП- усі люди, що працюють в організації або тимчасово перебувають на її території; функції МП- закріплюються в статуті організації, положення про структурні одиниці- в посадових інструкціях; Методи МП- сукупність прийомів та засобів впливу на персонал для активізації його діяльності; Техніка і технологія управління; Права персоналу; Обов’язки персоналу; Норми праці- регулюють оптимальний внесок кожного члену колективу у спільний кінцевий результат діяльності організації. Правила певедінки; Стимули- зарплата. Відповідальність-санкції.
Системний підхід відбиває взаємоз¢язки між окремими аспектами управління персоналом і виражається в розробці кінцевої мети, визначенні шляхів її досягнення, створенні відповідного механізму управління, який забезпечує комплексне планування, організацію та стимулювання сис-ми роботи з персоналом на під-ві.
Управління людьми на виробництві можна розглядати як систему. Система “персонал фірми, підпр-ва) являє собою сукупніст структурних підрозділів, трудових колективів та окремих робітників, що створюють структуру, визначену і відповідну: техніці та технології,що застосовується (їх рівню,складності, особливостям), умовам забезпечення процесів виробництва робочою силою, що потребує знання процесів руху робочої сили, і можливості використання цих процесів для забезпечення стабільного складу працюючих та ін.
Управління персоналом повинно грунтуватися на принципах системного підходу і програмно-цільового управління.Побудова управління персоналом на засадах системного підходу і аналізу означає охоплення всього кадрового складу підприємства, увязку конкретних рішень в межах підсистеми з урахуванням впливу їх на всю систему в цілому, аналіз і прийняття рішень в відношенні кадрів з урахуванням зовнішньої і внутрішньої середи, всієї повноти взаємозв'язків.
18. Назвати і прокоментувати основні принципи менеджменту персоналу.
Мета управління досягаються шляхом реалізації певних принципів і засобів.
Принципи в загальному вигляді являють собою вхідні положення теорії, вчення, науки.
Принципи, покладені в основу ефективного управління персоналом, достатньо різноманітні. Вони носять багаторівневий характер (загальні, приватні, спеціальні, окремі) і розповсюджуються на різні сфери діяльності (управління працею в масштабах всього суспільства, галузі, підприємства, окремого робітника).
В числі загальних принципів як інструментів управління персоналом виділяються: науковість, плановість, комплексність (системність), безперервність, нормативність, економічність, зацікавленість, відповідальність і т. П. До приватних принципів відносяться відповідність функцій управління меті виробництва, індивідуалізація роботи з кадрами; демократизація роботи з кадрами; інформатизація кадрової роботи, забезпечення її рівня, достатнього для прийняття обгрунтованих рішень; підбір кадрів для первинного виробничого колективу з урахуванням психологічної сумісності і ін. Управління персоналом повинно грунтуватися на принципах системного підходу і програмно-цільового управління.
Побудова управління персоналом на засадах системного підходу і аналізу означає охоплення всього кадрового складу підприємства, увязку конкретних рішень в межах підсистеми
з урахуванням впливу їх на всю систему в цілому, аналіз і прийняття рішень в відношенні кадрів з урахуванням зовнішньої і внутрішньої середи, всієї повноти взаємозв'язків.
Існує дві групи принципів управління персоналом:
1) принципи, які характеризують вимоги до формування системи управління персоналом;
2) принципи, які визначають розвиток системи управління персоналом.
19. Розкрити сутність і механізм адміністративних методів управління персоналом.
Методи управління людьми на виробництві поділяються на три великі групи:
— адміністративно-організаційні, зв'язані з визначенням структури, функцій, прав і відповідальності апарату управління (підбір і розстановка кадрів, адміністративне распорядительство, контроль виконання);
адміністративні засоби, для яких характерний прямий централізований вплив суб'єкту на об'єкт управління, включають організаційно-стабилизирующие (закони, статути, правила, інструкції, положення і ін.), розпорядчі (накази, розпорядження), дисциплінарні (встановлення і реалізація форм відповідальності).
— економічні, що створять матеріальну зацікавленість всіх зайнятих в підвищенні ефективності їхньої праці і впливати на управління об'єктом, через економічні інтереси колективу і окремих робітників;
— соціально-виховні і психологічні, направлені на розвиток ділової етики (виховання відповідальності за доручене діло, моральне заохочення робітників, підтримання дієздатних колективів, товариської обстановки в них і т. П.).
20. Розкрити сутність і механізм економічних методів управління персоналом.
Економічні методи управління персоналом полягають у тому, що створюють матеріальну зацікавленість всіх зайнятих в підвищенні ефективності їхньої праці і впливають на управління об'єктом, через економічні інтереси колективу і окремих робітників;
Економічний підхід до управління дав пoчаток концепції використання трудових ресурсів. В рамках цього підходу провідне місце займає технічна (в загальному випадку інструментальна, т. Е. Направлена на оволодіння трудовими прийомами), а не управлінська підготовка людей на підприємстві.
Серед основних принципів концепції використання трудових ресурсів можна виділити наступні:
•Забезпечення єдності керівництва; Дотримання точної управлінської вертикалі; Фіксування необхідного і достатнього обсягу контролю; Дотримання чіткого розподілу штабной і лінійної структур організації; Досягнення балансу між владою і відповідальністю -; •Забезпечення дисципліни •Досягнення підпорядкування індивідуальних інтересів загальній справі з допомогою твердості, особистого прикладу, чесних угод і постійного контролю;
•Забезпечення рівності на кожному рівні організації, основаного на доброзичливості і справедливості, щоб надихнуути персонал до ефективного виконання своїх обов'язків; заслужена винагорода, що підвищує моральний стан, але не ведучий до переоплати або перемотивуванню.
21. Розкрити сутність і механізм правових методів управління персоналом.
Сутність правових методів управління персоналом полянає в забезпеченні дотримання трудового законодавства в трудових відносинах, узгодження розпорядчих документів з управління персоналом, проведення консультацій з правових питань. Адміністративно-організаційні методи управління персоналом також зв'язані з визначенням структури, функцій, прав і відповідальності апарату управління (підбір і розстановка кадрів, адміністративне распорядительство, контроль виконання); СОЧИНЯЙ J
22. Розкрити сутність і механізм соціально-психологічних методів управління персоналом.
Засоби управління людьми на виробництві поділяються на три великі групи:
— адміністративно-організаційні;
— економічні;
— соціально-виховні і психологічні, направлені на розвиток ділової етики (виховання відповідальності за доручене діло, моральне заохочення робітників, підтримання дієздатних колективів, товариської обстановки в них і т. П.).
Соціальні засоби зв'язані з соціальними відносинами, з моральним, психологічним впливом.
З іх допомогою активізуються громадянські та патріотичні почуття, регулюються цінностні орієнтації людей через мотивацію, норми поведінки, створення соціально-психологічного клімату, моральне стимулювання, соціальне планування і соціальну політику на підприємстві (в організації).
Поиск по сайту: