|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Тема 3. Фінансова політика і фінансовий механізм
1.Фінансова політика – це: а) політика, яка охоплює всі напрямки діяльності держави; б) сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій; в) концепції визначення основних напрямів, цілей, головних завдань діяльності держави; г) стратегія управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки.
2.Головна мета фінансової політики: а) перерозподіл фінансових ресурсів між окремими верствами населення, галузями, регіонами; б) управління фінансовою діяльністю держави та інших суб’єктів економіки внутрішніми заходами; в) забезпечення відповідними фінансовими ресурсами реалізації тої чи іншої державної програми економічного та соціального розвитку; г) встановлення раціонального, з погляду держави, розподілу та використання фінансових ресурсів.
3.Фінансова стратегія – це: а) основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу; б) діяльність, пов’язана з подоланням інфляції і спаду виробництва; в) діяльність спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни; г) територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему. 4. Фінансова тактика – це: а) основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу; б) діяльність, пов’язана з подоланням інфляції і спаду виробництва; в) поточна політика, спрямована на вирішення конкретних завдань поточного періоду; г) територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.
4.Фінансовий механізм – це: а) сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення; б) господарський механізм, склад і структура якого визначається рівнем розвитку економіки, відносинами власності, історичними та національними особливостями; в) найбільш динамічна частина фінансової політики; г) сукупність конкретних фінансових форм, методів та важелів, за допомогою яких забезпечується процес суспільного відтворення, тобто здійснюються розподільчі і перерозподільчі відносини, утворюються доходи суб’єктів господарювання і фонди грошових коштів.
Тема 4. Фінансове планування 1.Фінансове планування – це: а) використання прогресивних норм і нормативів із залученням електронно – обчислювальної техніки; б) діяльність зі складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально- адміністративних одиниць та країни в цілому; в) комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів; г) порівняння фінансових результатів від використання фінансових ресурсів з плановими, з’ясування резервів їх зростання, визначення шляхів найбільш ефективного господарювання.
2.Об’єктом фінансового планування є: а) процес складання фінансових планів; б) кошторис окремого закладу; в) фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу ВВП; г) фінансова діяльність суб’єктів господарювання.
3.Підприємства та організації, що функціонують на комерційних засадах, складають фінансовий план у вигляді: а) Бюджету; б) Кошторису; в) Балансу доходів і видатків; г) Фінансового плану.
4.Нормативний метод фінансового планування - полягає у: а) розрахунку фінансових показників на основі прогресивних норм і нормативів формування й використання фінансових ресурсів; б) відповідності видатків джерелам їх покриття та ув’язці всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників; в) розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави у плановому періоді; г) виконанні фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів.
5.Балансовий метод фінансового планування - полягає у: а) аналізі фактичних показників фінансової діяльності за попередній період, визначення факторів, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розрахунку індексів та коефіцієнтів їх впливу; б) відповідності видатків джерелам їх покриття та ув’язці всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників; в) розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави у плановому періоді; г) виконанні фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів.
6.Економіко – математичний метод фінансового планування - полягає у: а) аналізі фактичних показників фінансової діяльності за попередній період, визначення факторів, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розрахунку індексів та коефіцієнтів їх впливу; б) відповідності видатків джерелам їх покриття та ув’язці всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників; в) розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави у плановому періоді; г) виконанні фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів.
7.Метод коефіцієнтів - полягає у: а) аналізі фактичних показників фінансової діяльності за попередній період, визначення факторів, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розрахунку індексів та коефіцієнтів їх впливу; б) відповідності видатків джерелам їх покриття та ув’язці всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників; в) розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави у плановому періоді; г) виконанні фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів.
8.Метод економічного аналізу - полягає у: а) аналізі фактичних показників фінансової діяльності за попередній період, визначення факторів, які можуть вплинути на фінансову діяльність у плановий період, розрахунку індексів та коефіцієнтів їх впливу; б) відповідності видатків джерелам їх покриття та ув’язці всіх розділів фінансового плану, фінансових і виробничих показників; в) розробленні математичної моделі фінансової діяльності підприємства або держави у плановому періоді; г) виконанні фінансових розрахунків на основі визначення відповідних коефіцієнтів.
9.Платіжний календар – це: а) інструмент оперативного планування фінансової діяльності підприємства; б) програма діяльності, план конкретних заходів підприємства для досягнення конкретних результатів його діяльності; в) система фінансових показників, що відображає створення і використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави; г) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення.
10.Бізнес –план – це: а) програма діяльності, план конкретних заходів підприємства для досягнення конкретних результатів його діяльності; б) система фінансових показників, що відображає створення і використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави; в) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; г) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики.
11.Баланс фінансових ресурсів і витрат держави – це: а) система фінансових показників, що відображає створення і використання фінансових ресурсів у всіх секторах економіки держави; б) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; в) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики; г) система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з – за кордону за певний проміжок часу.
12.Баланс фінансових доходів і витрат території – це: а) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; б) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики; в) система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з – за кордону за певний проміжок часу; г) система взаємопов’язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їх використання.
13.Державний бюджет – це: а) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; б) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики; в) система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з – за кордону за певний проміжок часу; г) система взаємопов’язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їх використання.
14.Платіжний бюджет – це: а) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; б) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики; в) система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з – за кордону за певний проміжок часу; г) система взаємопов’язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їх використання.
15.Баланс грошових доходів і витрат населення – це: а) документ, який відображає створення й використання фінансових ресурсів у межах даного даного територіального утворення; б) основний фінансовий план держави, призначення якого полягає у формуванні й використанні централізованого фонду фінансових ресурсів держави на цілі розширеного відтворення та на соціальні потреби відповідно до наявної фінансової політики; в) система показників, що характеризує співвідношення грошових надходжень країни з – за кордону за певний проміжок часу; г) система взаємопов’язаних показників, що відображають створення грошових доходів населення та їх використання. Тема 5. Фінансовий контроль 1.Фінансовий контроль – це: а) діяльність зі складання планів щодо формування, розподілу і використання фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, їх об’єднань, галузевих структур, територіально - адміністративних одиниць та країни в цілому; б) комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів; в) порівняння фінансових результатів від використання фінансових ресурсів з плановими, з’ясування резервів їх зростання, визначення шляхів найбільш ефективного господарювання; г) цілеспрямована діяльність уповноважених органів щодо перевірки забезпечення виконання господарськими суб’єктами встановлених форм і методів реалізації фінансових відносин, аналізу їх ефективності і розробки пропозицій щодо їх удосконалення.
2.Принцип незалежності в фінансовому контролі передбачає: а) виключення моральної чи матеріальної зацікавленості перевіряючого; б) завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від установлених норм; в) доведення результатів перевірок до широкого загалу; г) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки.
3. Принцип превентивності в фінансовому контролі передбачає: а) завчасне здійснення контролю з метою запобігання виникненню суттєвих відхилень фактичного здійснення фінансового процесу від установлених норм; б) доведення результатів перевірок до широкого загалу; в) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; г) проведення контролю з певною періодичністю.
4. Принцип гласності в фінансовому контролі передбачає: а) доведення результатів перевірок до широкого загалу; б) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; в) проведення контролю з певною періодичністю; г) здійснення за вимогами діючого законодавства.
5.Принцип дієвості в фінансовому контролі передбачає: а) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; б) проведення контролю з певною періодичністю; в) здійснення за вимогами діючого законодавства; г) охоплення по можливості всіх сторін фінансово – господарської діяльності.
6.Принцип регулярності в фінансовому контролі передбачає: а) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; б) проведення контролю з певною періодичністю; в) здійснення за вимогами діючого законодавства; г) охоплення по можливості всіх сторін фінансово – господарської діяльності.
7.Принцип об’єктивності в фінансовому контролі передбачає: а) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; б) проведення контролю з певною періодичністю; в) здійснення за вимогами діючого законодавства; г) охоплення по можливості всіх сторін фінансово – господарської діяльності.
8.Принцип всеохоплюючого характеру в фінансовому контролі передбачає: а) застосування відповідних заходів після проведення контрольної перевірки; б) проведення контролю з певною періодичністю; в) здійснення за вимогами діючого законодавства; г) охоплення по можливості всіх сторін фінансово – господарської діяльності.
9.Державний фінансовий контроль – це: а) контроль з боку держави за фінансовою діяльністю юридичних і фізичних осіб, за власними фінансами; б) контроль, який здійснюється контрольно – ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об’єднань по відношенню до підвідомчих підприємств; в) контроль, який проводиться економічними службами підприємств, установ, а на приватних підприємствах – їх власниками; г) контроль, який здійснюють громадські організації, засоби масової інформації, окремі фахівці.
10.Відомчий та внутрішньокорпоративний контроль – це: а) контроль, який здійснюється контрольно – ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об’єднань по відношенню до підвідомчих підприємств; б) контроль, який проводиться економічними службами підприємств, установ, а на приватних підприємствах – їх власниками; в) контроль, який здійснюють громадські організації, засоби масової інформації, окремі фахівці; г) незалежний фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.
11.Внутрішньогосподарський контроль – це: а) контроль, який здійснюється контрольно – ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об’єднань по відношенню до підвідомчих підприємств; б) контроль, який проводиться економічними службами підприємств, установ, а на приватних підприємствах – їх власниками; в) контроль, який здійснюють громадські організації, засоби масової інформації, окремі фахівці; г) незалежний фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.
12.Громадський фінансовий контроль – це: а) контроль, який здійснюється контрольно – ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об’єднань по відношенню до підвідомчих підприємств; б) контроль, який проводиться економічними службами підприємств, установ, а на приватних підприємствах – їх власниками; в) контроль, який здійснюють громадські організації, засоби масової інформації, окремі фахівці; г) незалежний фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.
13.Аудит – це: а) контроль, який здійснюється контрольно – ревізійними службами галузевих міністерств, відомств, інших органів управління, корпоративних об’єднань по відношенню до підвідомчих підприємств; б) контроль, який проводиться економічними службами підприємств, установ, а на приватних підприємствах – їх власниками; в) контроль, який здійснюють громадські організації, засоби масової інформації, окремі фахівці; г) незалежний фінансовий контроль, заснований на комерційних засадах.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.016 сек.) |