Будова частин і механізмів танкової гармати

Гармата складається з наступних основних частин: ствол із затвором, термозахистний кожух, противідкатні пристрої (два гальма відкоту і накатник), люлька з огорожею і підйомний механізм, який встановлюється на кронштейні, який приварений до башти.

Ствол складається з труби, яка закріплена в каморній частині кожухом, казенника і механізму продування.

Циліндрична частина кожуха є направляючою ствола, якою він ковзає по бронзовій втулці люльки під час відкоту і накату. Кожух на різьбі вкручений у казенник і утримує трубу від зміщення вперед при пострілі. Від зміщення назад труба утримується казенником. На торці дульного потовщення ствола нанесені взаємно перпендикулярні риски для встановлення ниток при вивірці нульової лінії прицілювання.

Казенник призначений для розміщення і кріплення деталей затвора з напівавтоматикою, а також для з’єднання ствола з гальмами відкоту і накатником.

На верхній частині казенника розміщена площадка для встановлення контрольного рівня. Зліва зверху є наскрізний продольний отвір і паз для розміщення механізму напівавтоматики затвора. У верхній частині заднього зрізу казенника кріпиться кронштейн із пальцем для стопоріння гармати по-похідному. В середній частині казенника знаходиться прямокутне гніздо для розміщення клина затвора.

Механізм продування – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з ціллю зменшення загазованості бойового відділення танка. Він складається з шести сопел, вкручених в наклонні отвори ствола, і ресивера з деталями кріплення.

Термозахисний кожух застосовується для зменшення впливу метеоумов на точність стрільби і складається з чотирьох секцій, стяжок, скоб і закріплюючих деталей. Секції кожуха закріплюються стяжками до ствола, краї кожуха кріпляться скобами, утворюючи циліндричні оболонки.

Люлька (Рис. 1.2) - обойменого типу, служить для направлення руху ствола під час відкоту і накату, а також для кріплення деталей і механізмів частини гармати, що коливаються. Сектор люльки дозволяє проводити механічним підйомним механізмом вертикальне наведення гармати.

На лівій стороні люльки приварений кронштейн для кріплення тяги паралелограмного приводу прицілу. У нижній частині люльки спеціальний кронштейн для встановлення штоку циліндра приводу вертикального наведення гармати. На кронштейні є різьбові отвори для кріплення сектора, що укріплений з приладом приведення стабілізатора.

	Рис. 1.2. Гармата (вид зліва): 1 - люлька; 2 - амортизатори; 3 - паз; 4 - штир; 5 - основа бокового рівня; 6 - клин; 7 - огородження; 8 - кронштейн; 9 - вісь; 10 - спускова рукоятка; 11 - сектори; 12, 14 - кронштейни; 13 - прилив; 15 - обойма цапфи; 16 - гайка

У нижній частині люльки є дві рейки з напресованими на них бронзовими вкладишами, по яких ковзає казенник гармати при відкаті і накаті.

У нижній частині лівого щита розміщена рукояткаручного спуску, в верхній - швидкозйомний пристрій для встановлення бокового рівняпри стрільбі з закритих позицій (Рис. 1.2). На правому щиті огородження розміщений покажчик відкоту і механізм блокування ручного спуску.

У нижній частині обох щитів приварені фланці під встановлення пристосування для демонтажу гармати з башти танка.

У передній частині правого щита розміщена втулка для стопоріння гармати гідромеханічним стопором на куті заряджання.

На основі огородження встановлений спусковий механізм.

Противідкатні пристрої призначені для поглинання енергії руху, частин гармати, що відкочуються при пострілі, повернення (накату) частин, що відкочуються, у вихідне положення після пострілу і утримання їх у вихідному положенні на всіх кутах підвищення гармати. Вони складаються з двох гальм відкоту і накатника.

Гальма відкоту (Рис.1.7) служать для поглинання енергії частин гармати, що відкочуються, при відкаті і гальмування накату під час їх повернення в вихідне положення. Гальма заповняються рідиною НОР-70 або СТЕОЛ-М (близько 3,6 л).

Штоки гальм закріплені в люльці, а циліндри - в казеннику. Гальмо відкоту складається з циліндра, штока, компенсатораз поршнемі пружиною та ущільнень штока.

Накатник (Рис.1.7) пневматичний служить для повернення (накату) частин гармати, які відкочуються, в початкове положення і утримання їх у цьому положенні на всіх кутах підвищення гармати. Накатник заповняється рідиною НОР-70 (для ущільнення накатника) або СТЕОЛ-М (близько 0,2 л) і стисненим азотом чи повітрям під тиском 60 кг/см².

Нормальна довжина відкоту 260-300 мм, максимальна - 310 мм.

Затвор - горизонтальний клиновий, з напівавтоматикою скалкового типу, застосовується для запирання каналу ствола при пострілі, здійснення пострілу і викидання (екстракції) стріляного піддона.

Затвор (Рис.1.5) складається з наступних частин: запірного механізму, лотка в зборі, гальваноударного механізму, екстрактуючого механізму, механізму поворотного взведення, напівавтоматики, запобіжного механізму.

Запірний механізм служить для запирання каналу ствола при пострілі і складається з клина затвора, осі кривошипаз роликом, упораклина і рукоятки для відкривання затвора вручну.

На верхній і нижній площинах клина гвинтами закріплені кулачкиекстракторів. На верхній площині клина є фігурній паз, по якому при відкриванні і закриванні клина ковзає ролик кривошипа. Переміщення клина вправо при закритті обмежується упором у казеннику.

Лоток запобігає скочуванню елементів пострілу з овальної виїмки клина, виключає втикання їх у зріз труби і нижню лапку екстракторів при заряджанні гармати.

Гальваноударний механізм призначений для здійснення пострілу шляхом подачі електричного імпульсу до електрозапалу гальваноударної капсульної втулки заряду і на електромагніт спускового механізму для механічного розбивання гальваноударної капсульної втулки. Його основні деталі: бойок ударника, бойова пружина, кришкаударника, взвод ударника, вісь взводу, стопор взводу з пружиною, важіль із гайкою, нажимач, стопор, ковзаючий контакт.

Викидаючий механізм призначений для витягування стріляного піддона з камери ствола і утримання клина затвора в відкритому положенні. Механізм складається з двох екстракторів, осі екстракторів, двох стаканів із пружинами і привода ручного скидання екстракторів, що розміщений на лівому щиті огородження з відкидною ручкою, двох кулачків і пружини.

М еханізм повторного взведення призначений для взведення ударного механізму клина затвора при осічках. Він складається з осі повторного взводу, ричага і ручного приводу повторного взводу, який суміщений з приводом скидання екстракторів.

Автоматичне закривання затвора після заряджання і автоматичне відкривання його після пострілу здійснюються за допомогою напівавтоматики. Напівавтоматика приводиться у дію прискорювачем, розташованим на люльці, і складається із штока, сережки, кулачка, стакана, пружини, втулки, штирів із планкою.

Запобіжний механізм затвора запобігає самовільному пострілу і пострілу при не повністю закритому клині, виключає самовільні спуски ударника при різких струсах гармати. Він має два запобіжники.

Запобіжник від самоспуску складається з собачки, осі, пружини і ковпачка.

Запобіжник від пострілу при не повністю закритому клині складається з запобіжника спуска, ковпачка і пружини.

Спусковий механізм призначений для спуска ударника електромагнітним (дублюючим електрозапалом) чи ручним спуском. Він складається з основи, електромагніта, з’єднуючого блока, контактного пристрою гальванозапалу з контактною пластиною і кріпиться до основи загородження.

Спусковий пристрій знаходиться в казеннику і складається зі штовхача з пружиною, взаємодіючого із стопором взводу.

Для вимкнення можливості здійснення пострілу навідником за допомогою ручного спуску до отримання дозволу командира танка є механізм блокування ручного спуска.

Рис. 1.3. Підйомний механізм гармати:1, 11, 19 - пробки заправних отворів; 2 - маховик в зборі; 3 - спусковий ричаг; 4 - рукоятка маховика в зборі; 5 - гітара; 6 - ричаг перемикання черв’яка в зборі; 7 - ексцентрикова втулка; 8 - вал черв’яка; 9 - пробка зливного отвору; 10 - черв’як; 12 - гайка регулювання моменту здаючої ланки; 13 - кришка; 14 - тарілчасті пружини; 15 - картер; 16 - рухома напівмуфта; 17 - проміжна ланка; 18 - черв’ячне колесо; 20 - нерухома напівмуфта; 21 - вал-шестерня

Підйомний механізм (Рис. 1.3) служить для наведення гармати вручну у вертикальній площині і кріпиться на кронштейні в башті танка. Він складається з наступних основних деталей: картера, кришки, черв'ячного колеса, вала-шестерні, вала черв'яка, ексцентрикової втулки, триланкового механізму кулачкового типу (рухомої напівмуфти, проміжної ланкиі нерухомої напівмуфти), маховика і гітари.

Механізм продування – ежекторного типу, служить для видалення з каналу ствола порохових газів після пострілу з метою зменшення загазованості бойового відділення танка. Він складається з шести сопел, вкручених в наклонні отвори ствола, і ресивера з деталями кріплення.

Ствол

Ствол (Рис. 1.4) складається з труби, яка закріплена в каморній частині кожухом, казенника і механізму продування.

Рис. 1.4. Ствол із термозахисним кожухом і ресивером: 1, 5, 8, 10, 14, 17 - стяжка; 2, 6, 11, 15, 18, 36 - штангоут; 3, 13 - скоби; 4, 7, 12, 16 – секції кожуха; 9 - ресивер; 19 - фланець; 20 - болт; 21 - дріт; 22, 23 - кільця; 24 - горловина передня; 25 - сопло; 26 - орловина задня; 27 - шпонка; 28, 29 - гайка; 30 - болт; 31 - гребінка; 32 - півкільце; 33 - гвинт; 34 - пробка; 35 - гвинт; 37 - труба; Д - розмір

Циліндрична частина кожуха є направляючою ствола, якою він ковзає у бронзовій втулці люльки під час відкоту і накату. Кожух на різьбі вкручений у казенник і утримує трубу від зміщення вперед при пострілі. Від зміщення назад труба утримується казенником. На торці дульного потовщення ствола нанесені взаємно перпендикулярні риски для встановлення ниток при вивірці нульової лінії прицілювання.

Поиск по сайту: