Категорування і ресурс гармати

Гармати у залежності від зносу канала ствола або розходу ресурсу (живучості) поділяються на наступні категорії:

1 категорія – нові, а також ті, що знаходяться в експлуатації, і ті, що були в експлуатації з розходом ресурсу (живучості) стволів до 25%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 2 категорію;

2 категорія – такі, що знаходяться в експлуатації і ті, що були в експлуатації, придатні для бойових стрільб з розходом ресурсу (живучості) стволів від 25 до 80%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 3 категорію;

3 категорія – такі, що знаходяться в експлуатації і ті, що були в експлуатації, придатні для бойових стрільб із розходом ресурсу (живучості) стволів від 80% до 100%, або зношення каналу ствола яких не перевищує величину, встановлену для переводу в 5 категорію;

4 категорія – не встановлюється;

5 категорія – браковочна.

Перевод в 5 категорію стволів 125мм танкових гармат типу Д-81 потрібно проводити при досягненні максимального значення одного з параметрів:

- якщо діаметральний знос каналу ствола в розрізах на відстані 850-1200мм від казенного зрізу досягне 3.3 мм;

- якщо загальний настріл ствола складе 1000 пострілів.

Середньостатистичний ресурс (живучість) ствола гармат

Д-81 складає 600 пострілів, кулемета НСВТ – 3000 пострілів, кулемета ПКТ – 13000 пострілів (табл.1.1.).

Таблиця1.1. Таблиця категорування Д-81

Гармата встановлена в башті танка на цапфах (Рис 1.1). Обойма цапфи кріпиться в башті нерухомо за допомогою клинів і болтів, а цапфи в обоймах вільно повертаються на підшипниках. Положення гармати в горизонтальній площині регулюється прокладками.

Амбразура башти спереду закривається броніровкою, яка кріпиться до люльки гармати гайками. Зовні броніровка закрита чохлом. У середині башти є ущільненняамбразури.

Кут підйому гармати обмежується трьома бонками, привареними до броні, а кут зниження – упором, привареним до даху башти.

Гармата врівноважується за допомогою грузів (Рис 1.1), закріплених на основі огородження, і кілець, встановлених на торці ресивера механізму продування ствола гармати. Величина статистичної неврівноваженості гармати не повинна перевищувати 3 кгс/м із перевагою на дульну частину.

Наведення гармати на ціль проводиться за допомогою пульта управління чи рукоятками підйомного механізмугармати і ручного механізму повороту башти.

Для стопоріння гармати в похідному положенні існує тяга, що дозволяє закріпити гармату в одному із трьох положень. При заряджанні гармата стопориться гідромеханічним стопором.

Таблиця 1.2. ТТХ гармати 2А46М- 1