Аменсалізм та інші взаємовпливи організмів

Аменсалізм: це явище, що полягає в заторможенні росту одного виду (аменсала) продуктами виділення іншого, в основному відоме поки що тільки у рослин.

Завдяки виділенню корінням токсичних речовин нечуй-вітер витісняє інші рослини однорічники і утворює чисті зарості на досить великих площах. Чимало грибів і бактерій синтезують антибіотики, що заморожують ріст інших мікроорганізмів. Аменсалізм досить поширений у водному середовищі морські водорості пірідінеї є причиною „почервоніння” води, виділяють речовини, що можуть викликати загибель всієї фауни на значній території. Часто інтенсивне розмноження таких планктонних ціанобактерій як Aphoni omenou призводить до того, що вони накопичуються біля поверхні води викликаючи її цвітіння. Це призводить до отруєння гідрофауни, а іноді навіть худоби, що приходить на водопій. Таке ж отруєння можуть викликати і інші водорості. Речовини, що виділяються ними є сильнодіючими навіть в невеликих дозах. Вони отримали назву ектокринні речовини. Без сумніву, їх роль значна, але поки що майже не виявлена.

У природі часто спостерігається позитивний взаємовплив рослин. Передусім, це стосується такого явища, як мікориза, яке виявлене в більше, ніж у 2000 рослин. Мікориза – це форма тривалого співжиття грибів з вищими рослинами. Розрізняють мікоризу: ендотрофну (міцелій гриба при цьому поширюється в тканинах кореня або всієї рослини – орхідні, вересові) та ектотрофну (міцелій гриба обплітає кореневі відгалуження, утворюючи на них мікоризні чохлики – спостерігається у багатьох дерев та чагарників). Поширеність соснових проростків на бідних грунтах пояснюють тісним зв’язком між коренями сосни і грибами й утворенням мікоризи, при якій міцелій гриба проростає із кореня в грунт. Гриби підвищують кислотність грунту, сприяючи тим самим доступності фосфору, а також розкладають органічні рештки, внаслідок чого вивільняються поживні речовини, які може використати сосна. В свою чергу сосна віддає грибам свій цукор, необхідний для підтримки їхнього метаболізму.

Можна навести чимало прикладів позитивної та негативної взаємодії тварин і рослин. Явище зоогамії – це позитивний приклад участі рослинного світу в процесі розмноження рослин (перехресне запилення) і поширення на земній поверхні (зоохорія) відомо, що для проростання насіння чорниці і брусники має пройти через кишковий тракт тварини.

Водночас тварини завдають багато шкоди рослинам передусім, поїдаючи їх насіння (білки, миші), поїдаючи вегетативні органи рослини (глухарі – хвою, бруньки сосни і ялини, бобри – деревину, лосі, олені – кору і верхівки кущів і дерев). Багато шкоди завдають лісам інвазії комах, які поїдають бруньки, листя, корені.

Чимало шкоди завдають кроти, ховрахи, сліпаки, поїдаючи підземні органи рослин. Водночас кроти роблять і корисну справу, знищуючи кореневих шкідників.

Як правило, рослиноїдні організми підвищують чутливість рослин до факторів смертності, а не безпосередньо знищують рослину. Однак повторна дефогіація може привести до загибелі рослини. Наприклад, одноразове знищення листя дубу гусеницями призводить лише до 5% загибелі (близька до природної), але триразова дефогіація зумовлює збільшеннясмертності до 80%.

Однією з найпоширеніших реакцій рослин на пошкодження тваринами є затримка цвітіння. В межах сезону ця затримка може призвести до зменшення шансів контактів з опилювачами або ж піддати квіти впливу заморозків. Зрозуміло, що деформація негативно впливає на плодючість рослин, однак безпосереднє винищення квітів, плодів і насіння впливає на рослину сильніше, ніж поїдання листя. Чимало випадків поїдання репродуктивних тканин у дійсності є мутуалістичною взаємодією, оскільки є вигідним як для рослиноїдної тварини так і для рослин. Тварини, які живляться пилком і нектаром, мимоволі переносять при цьому пилок з однієї рослини на іншу. Водночас комахи, які живляться плодами, аж ніяк не сприяють поширенню насіння і, крім того, поширюють плоди.

Поиск по сайту: