Методичні вказівки. 1. Студентові необхідно мати на увазі, що розкриття питань цієї теми неможливе без усвідомлення того

1. Студентові необхідно мати на увазі, що розкриття питань цієї теми неможливе без усвідомлення того, що теорія держави і права є частиною правознавства, а останнє містить знання не тільки про загальнотеоретичні основи процесу правового регулювання суспільних відносин, але й про особливості регулювання нормами права окремих їх видів, які характеризуються специфічними предметами та методами правового регулювання (конституційно-правових, адміністративно-правових, кримінально-правових та багатьох інших). Крім того, слід враховувати, що правознавство – це не самостійна юридична наука. Це – сукупність основних, найбільш важливих знань про державу і право, яка, з одного боку, складає самостійну спеціальність, за якою готують фахівців, а з іншого – окрема юридична дисципліна, яка містить систему знань про основи держави і права, які надаються в загальноосвітніх та вищих навчальних закладах неюридичного профілю.

2. При розгляді другого питання слід звернути увагу на те, що і правознавство, і теорія держави і права як його складова частина, є сукупністю знань про державу і право, тобто про суспільні явища, а тому використовують досягнення по суті усіх суспільних наук. Зокрема, теорія держави і права як наука не могла б існувати як така, що досліджує основні, загальні закономірності виникнення, існування та розвитку держави і права та їх інститути, без урахування висновків і положень інших наук, які вивчають процеси, що відбуваються в суспільстві. А тому вона щільно пов’язана з іншими суспільними науками, які досліджують окремі сторони суспільного буття, такими, як філософія, економічна теорія, політологія та ін. Причому зв’язок цей є зворотнім: не тільки теорія держави і права використовує при вивченні держави і права закони і категорії, розроблені іншими суспільними науками, а й останні враховують досягнення науки теорії держави і права при формулюванні своїх наукових положень та концепцій, і студент повинен простежити цей зв'язок і напрямки такого взаємного впливу, вказавши на те, як саме теорія держави і права співвідноситься з філософією, економічною теорією, політологією, соціологією, історією, культурологією, етнографією та іншими науками, які належать до суспільних.

3. Розглядаючи третє питання, необхідно відзначити, що, на відмінність від інших суспільних наук, що мають свій специфічний предмет та метод дослідження, юридична наука являє собою єдину систему знань про такі суспільні явища, як держава і право. А оскільки вони відрізняються своєю сутністю, призначенням і особливостями, то їх вивчають окремі групи (або блоки) юридичних наук – історико-теоретичні, галузеві (міжгалузеві) та спеціальні. Студент має назвати конкретні юридичні науки, які входять до цих блоків, і дати їх загальну характеристику, зокрема, визначити предмети цих наук та специфічні, притаманні тільки їм, методи наукового пізнання.

4. Висвітлення четвертого питання слід розпочати з окреслення кола наук, які належать до історико-теоретичних, і зазначити: незважаючи на те, що всі вони досліджують державно-правові явища, їм притаманні свої особливості. Якщо теорія держави і права вивчає, як зазначалося вище, основні, загальні закономірності процесу виникнення, існування та розвитку держави і права, то історія держави і права розглядає історичний аспект існування держави і права на певних етапах їх розвитку, особливості держави і права окремих історичних типів (рабовласницьких, феодальних, буржуазних, соціалістичних), а також окремих з цих держав (стародавнього Китаю, стародавнього Риму, Афінської держави тощо). Окремий предмет має історія держави і права певних країн, наприклад, історія держави і права України, яка вивчає історичні етапи розвитку Української держави і права. Студент має пояснити, як саме впливають науки історії держави і права та історичний досвід про державу і право на формування та розвиток науки теорії держави і права.

5. Відповідь на п'яте питання слід пов'язувати з особливостями галузевих, міжгалузевих та спеціальних юридичних наук. Передусім студент має визначити систему цих наук і вказати, які галузеві науки належать до державотворчих, цивілістичних та криміналістичних, а які – до міжгалузевих та спеціальних. Необхідно дати їх загальну характеристику, приділяючи особливу увагу їх особливостям, що зумовлюються специфічністю їх предметів.

Після цього можна перейти до визначення шляхів впливу теорії держави і права на галузеві, міжгалузеві та спеціальні юридичні науки, а цих наук, у свою чергу, – на теорію держави і права. При цьому необхідно наголосити на тому, що, по-перше, теорія держави і права є наукою узагальнюючою, оскільки своїх висновків вона дійшла шляхом систематизації розрізнених знань про державу і право (наприклад, даючи визначення поняття права, вона виявила його особливості як регулятора суспільних відносин; досліджуючи правові відносини, наука теорія держави і права визначила їх склад, підстави виникнення, зміни та припинення); по-друге, теорія держави і права є їх основою,оскільки опрацьовує такі поняття, які використовуються галузевими та спеціальними юридичними науками (наприклад, єдині види та способи тлумачення норм всіх галузей права); при використанні деяких загально - теоретичних понять враховуються лише особливості регулювання конкретних суспільних відносин (певні відмінності існують при законодавчому визначенні поняття, наприклад, злочину та адміністративного правопорушення на основі поняття правопорушення, яке дає наука теорії держави і права); по-третє, теорія держави і права по відношенню до всіх інших юридичних наук є наукою методологічною. Це знаходить свій прояв у тому, що всі інші юридичні науки, зокрема, галузеві, використовують ті ж наукові методи пізнання, що й теорія держави і права; найбільш принципові, фундаментальні її положення та висновки лежать в основі вирішення окремих питань юридичного характеру у межах окремих галузевих правових наук. Наприклад, в основі сутності адміністративно-правового статусу громадянина, або органу виконавчої влади, або об’єднань громадян лежить теоретико-правове поняття правового статусу, визначене наукою теорії держави і права.

6.Без перебільшення можна констатувати, що теорія держави і права є однією з небагатьох юридичних дисциплін, які прямо і безпосередньо сприяють формуванню професійної правової свідомості юристів, а тому студент має усвідомити, що вже з першого курсу, на якому вивчається ця навчальна дисципліна, студентам закладається фундамент правових знань, база юридичного світогляду та глибокої поваги до держави, а особливо – до права, як до соціальних цінностей суспільства.

Студент, розкриваючи шосте питання, має зазначити, що засвоєння всіх тем дисципліни теорії держави і права сприяє розумінню основних досягнень політичної та правової думки, опануванню найважливішими поняттями і термінами, які дозволяють, з одного боку, вільно і впевнено орієнтуватися у питаннях державотворення та правового регулювання суспільних відносин, з іншого – успішно засвоювати конкретні знання всіх без винятку юридичних дисциплін, які викладаються у вищих навчальних закладах, оскільки ці знання ґрунтуються на досягненнях і висновках саме науки теорії держави і права. Так, засвоївши сутність та ознаки понять „норма права”, „правові відносини”, „тлумачення права”, „предмет правового регулювання”, „метод правового регулювання” та багатьох інших, легко розібратися в сутності понять, якими оперує, скажімо, наука та навчальна дисципліна адміністративного права, а саме: „адміністративно-правова норма”, „адміністративно-правові відносини”, „тлумачення норм адміністративного права”, „предмет адміністративно-правового регулювання”, „метод адміністративно-правового регулювання”.

Крім того, ґрунтовне засвоєння вихідних понять науки теорії держави і права, вірне розуміння сутності державно-правових термінів, які містять ці поняття, дозволяє студентам юридичних навчальних закладів, а надалі – й фахівцям-юристам - практичним працівникам правоохоронних та інших державних органів і органів місцевого самоврядування правильно кваліфікувати різноманітні правові ситуації, з дійсно наукових позицій давати належну оцінку складним державно-правовим явищам суспільного буття, розкривати їх справжню сутність, розуміти їх соціальне призначення.

Поиск по сайту: