Методичні вказівки. 1. Розкриваючи сутність поняття "соціальна (публічна) влада", слід передусім усвідомити, по-перше

1. Розкриваючи сутність поняття "соціальна (публічна) влада", слід передусім усвідомити, по-перше, що термін "публічна" означає не те, що вона здійснюється якоюсь "публікою" чи групою осіб (хоча таке існує, коли представником влади є, наприклад, парламент), а те, що влада реалізується по відношенню до суспільства; по-друге, необхідно мати на увазі: термін "соціальна" вказує на те, що така влада присутня у будь-якому більш або менш масштабному угрупованні людей і у будь-якому суспільстві, включаючи і первісне (влада патріарха сім’ї, влада загальних зборів роду або племені, влада вождів тощо). Якщо під владою розуміти наявність наданих певним суб'єктам повноважень та можливість їх реалізації ними, то соціальна влада являє собою притаманні будь-якій спільноті людей відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією наданих одній стороні повноважень та підпорядкування їй іншої сторони в процесі життєдіяльності суспільства з метою певного упорядкування поведінки його членів. Студент має на підставі цього визначення вказати ознаки соціальної влади та охарактеризувати такі її види: владу у первісному суспільстві; політичну владу; владу в громадських організаціях, трудових колективах; владу в місцевому самоврядуванні; владу у сім'ї; владу у студентській групі та інших соціальних угрупуваннях - на розсуд студента.

2. Друге питання присвячене детальній характеристиці одного з різновидів соціальної влади – влади політичної. Тут передусім студент повинен згадати сутність терміну "політична" і вказати на те, що не тільки держава здійснює управління суспільством. Наприклад, політичні партії, громадські організації та інші суспільні об'єднання певною мірою теж реалізують політичну владу. Тому поняття „політична влада" виглядає більш широким ” по відношенню до поняття„ державна влада”. Посилаючись на норми Конституції та законів України "Про об'єднання громадян", "Про політичні партії", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" слід навести конкретні приклади того, як суб'єкти політичної системи суспільства реалізують політичну владу і в яких формах вони приймають участь в управлінні справами держави і суспільства.

3. Відповідь на третє питання передбачає усвідомлення студентом того, що державна влада є різновидом політичної влади, яка у свою чергу є складовим елементом соціальної влади. А тому студент має згадати характерні риси соціальної та політичної влади, а потім приступити до виявлення ознак, притаманних лише державній владі. Зокрема, слід вказати, чому ця влада є універсальною, легітимною, легальною, суверенною і ким вона здійснюється в різних державах різних форм державного устрою та державного правління (з формами державного устрою та державного правління слід ознайомитись в навчальній літературі з теорії держави і права).

4. Виявивши характерні ознаки державної влади, студент може без ускладнень знайти відмінності її від інших видів соціальної влади, ознаки яких були охарактеризовані раніше, і дати вірну відповідь на четверте питання.

5. П'ятому питанню необхідно приділити дуже серйозну увагу, оскільки, як вказує практика складання екзаменів та державних екзаменів студентами, вони занадто спрощено сприймають сутність принципу розподілу влад, вказуючи лише на те, що існують три гілки влади, які виконують притаманні їм функції. Цього замало. Адже і в державах, в яких не запроваджений цей принцип, теж є органи законодавчі, управлінські та судові, що виконують такі ж функції, як і відповідні органи в державах, де принцип розподілу влад діє. А отже, студентові обов'язково слід усвідомити таке: сутність цього принципу дійсно полягає у розподілі всієї державної влади на три її гілки – на законодавчу, виконавчу та судову, до яких належать відповідні державні органи, що цю владу здійснюють. Але така характеристика принципу розподілу влад буде неповною. Найголовніше те, що призначенням цього принципу є по-перше, перешкоджання виникненню будь-якої ніким і нічим не обмеженої влади, зосередження всієї її повноти у однієї особи чи угрупування осіб, її узурпації ними; по-друге, встановлення взаємного контролю державних органів стосовно одне одного. Для досягнення цієї мети конституційно або в законодавчому порядку в державі запроваджується система так званих стримувань та противаг, тобто сукупність взаємопов’язаних юридичних засобів у вигляді певних обмежень, які гарантують належну реалізацію органами, приналежними до відповідних гілок влади, своєї компетенції, їх ефективну взаємодію, партнерство та співробітництво в інтересах вирішення завдань та виконання функцій держави.

Відповідаючи на це питання, студент має вказати на сутність та детально охарактеризувати призначення трьох вказаних гілок влади. Посилаючись на норми Конституції та законів України, необхідно назвати систему органів, які здійснюють законодавчу, виконавчу та судову владу.

6. Відповідь на шосте питання також неможлива без посилань на відповідні норми Конституції України, бо саме в нашому Основному Законі, а також частково в законах "Про Кабінет Міністрів України" та "Про судоустрій України" закріплені Конституційні та законодавчі стримування та противаги, які покликані не допустити узурпації всієї повноти державної влади якоюсь із її гілок або Президентом України. Втім, до визначення та характеристики стримувань та противаг необхідно роз'яснити сутність цих термінів

Поиск по сайту: