Методичні вказівки. 1. Студент має усвідомити, що всі держави, навіть одного історичного типу, тією чи іншою мірою відрізняються одна від одної

1. Студент має усвідомити, що всі держави, навіть одного історичного типу, тією чи іншою мірою відрізняються одна від одної. В основі такої відмінності лежить форма держави,під якою розуміється спосіб організації та реалізації в ній державної влади. Якщо сутність держави визначає те закономірне, головне, визначальне, що характеризує її як особливий суспільний інститут, то форма держави є проявом того, як зовні виглядає її діяльність, як вона побудована, яким чином упорядкована територіально, хто і як здійснює в ній політичну та державну владу. При цьому слід враховувати, що форми держав суттєво відрізняються в залежності від сутності тієї чи іншої держави, її типу, соціально-економічних факторів, географічних, кліматичних, національно-історичних, духовних (національних, релігійних, культурних) та інших умов існування. Такі відмінності зумовлюють наявність таких елементів форми держави, як: форма державного правління; форма державного устрою; форма державного (політичного) режиму. Студентові слід розкрити сутність цих понять і, використовуючи знання, отримані раніше на лекційних та семінарських заняттях, вказати на співвідношення форми держави з сутністю та окремими типами держав.

2. Розкриваючи друге питання, слід визначити особливості монархії як форми державного правління, вказати на особливості виникнення монархічних держав та їх існування в сучасних умовах. Студент може висловити свою думку відносно переваг чи недоліків цієї форми правління з точки зору ефективності виконання функцій держави, здійснення державної влади, запровадження засад демократії, гарантування прав і свобод людини і громадянина тощо.

3. Використовуючи конспект лекцій та навчальну літературу, студент, даючи відповідь на третє питання, повинен детально охарактеризувати види монархій – абсолютну (в тому числі деспотичну) та обмежену (конституційну, парламентську, дуалістичну). З навчальної або з довідкової літератури необхідно отримати інформацію про те, в яких країнах існували чи існують ці види монархій і навести приклади.

4. Розкриваючи четверте питання, студент не має вводити себе в оману відносно того, що республіка – це така форма правління, де народ приймає участь у формуванні органів державної влади, а тому ця влада здійснюється в інтересах і на благо народу. Історія знає випадки, коли в демократичних державах грубо зневажались інтереси народу, права і свободи людини і громадянина (фашистська Німеччина, Чилі часів правління генерала Піночета, країни соціалістичного табору). Втім, всі республіки все ж мають свої загальні риси, які й мають бути охарактеризовані.

5. Окремі види республік (парламентські, президентські та змішані) дійсно відрізняються своїми особливостями, які студентові й необхідно виявити і розкрити при відповіді на п'яте питання. При цьому найважливіше, щоб студент усвідомив те головне, що лежить в основі розмежування республік на вказані види – це порядок формування уряду, від якого у вирішальній мірі залежить відмінність республік за іншими ознаками, що з цього випливають.

6. Якщо на те, ким здійснюється державна влада, вказує форма державного правління, то відповідь на те, як вона побудована територіально, дає форма державного устрою, яка є не однаковою в залежності від національно-державної, національно-територіальної та адміністративно-територіальної внутрішньої побудови держави. Студент, висвітлюючи шосте питання, передусім має вказати, у чому полягає сутність цих видів територіальної побудови і провести різницю між ними. Після цього необхідно дійти висновку: чому ж вони є визначальними для форми державного устрою тієї чи іншої держави.

7. Розкриваючи сьоме питання і характеризуючи ознаки унітарної (або простої) держави, студентові особливу увагу слід звернути на деякі обставини, характерні й для федеративних держав. Так, унітарні держави можуть мати адміністративно-територіальні одиниці, виділені за національними ознаками (в Іспанії – унітарній державі - п'ятдесят провінцій увійшли до сімнадцяти автономних об'єднань). В унітарних державах можуть бути автономії і адміністративно-територіальними, тобто виділеними не за національними ознаками (як, наприклад, в Україні Автономна Республіка Крим – надалі - АРК). В автономіях держав з унітарною формою державного устрою можуть бути прийняті і діяти їх конституції, можуть бути сформовані вищі органи влади (зокрема, виконавчої та судової, як в АРК), а отже, наявність конституцій автономій і вищих органів влади ні в якому разі не свідчить про те, що держава не є унітарною. Основною ознакою цих автономних утворень є те, що вони не мають такої найважливішої ознаки державності, як державний суверенітет, навіть і обмежений, як в федеративних державах.

8. При відповіді на восьме питання має бути виділене головне: федерація – це складна державна, до якої входять декілька окремих утворень з усіма ознаками держави. Після цього вже можна проводити паралель між федеративною та унітарною державами. І тут необхідно вказати, по перше, що автономії, які входять до їх складу, можуть бути і національно-державними, і національно-територіальними, і адміністративно-територіальними (слід навести приклади); по-друге, що вони мають певну частину державного суверенітету, визначену загально-федеральним законодавством (вказати, яку саме); по-третє, що вони мають своє власне законодавство суб'єктів федерації, а також органи влади, у тому числі й органи законодавчої влади. Студент має пояснити, в чому ж відмінність федеративної держави від унітарної і чим відрізняється статус автономій в унітарній та федеративній державах та статус органів влади суб'єктів федерації від статусу вищих органів автономій в унітарних державах.

9. Висвітлюючи дев'яте питання, слід зазначити, що на відмінність від федерації, до складу яких входять автономні утворення однієї певної держави, конфедерація є союзом самостійних суверенних держав, які об'єднуються задля досягнення певної спільної мети в економічній, соціальній, військовій чи інших сферах, створюючи для цього представницькі органи. По вирішенні ж поставлених завдань конфедерації або припиняють своє існування, і такий союз розпадається, або ж перетворюються у федерації.

10. Відповідь на десяте питання студентові слід розпочати з визначення поняття політичного (державного) режиму і пояснити, чому цей режим одночасно іменується і державним, і політичним, і в яких випадках мова може йти про політичний, а в якому – про державний режим. Необхідно також звернути увагу на те, що форма режиму (демократичний чи антидемократичний) не обов'язково залежить від форми державного правління або форми державного устрою країн, адже демократичний режим може існувати в монархіях (Іспанія, Японія, Об'єднані Арабські Емірати та ін.), а антидемократичний – в республіках (Радянський Союз).

11. Відповідаючи на одинадцяте питання, необхідно дати визначення понять демократичного та антидемократичного режимів і розкрити загальні характерні риси кожного з них. Після цього слід назвати та охарактеризувати окремі види демократичних (ліберально-демократичний, радикально-демократичний та консервативно-демократичний) та антидемократичних (тоталітарний, фашистський, авторитарний, автократичний) режимів, вказати держави, в яких вони існують або існували. При цьому слід зауважити, що політичні (державні) режими не є незмінними і можуть трансформуватися з одного на інший, діаметрально протилежний і навести цьому приклади з історії розвитку державності.

Поиск по сайту: