Методичні вказівки. 1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення поняття та сутності механізму держави, усвідомлюючи

1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення поняття та сутності механізму держави, усвідомлюючи, що будь-які явища світу та суспільного життя, які знаходяться в динаміці і в процесі свого розвитку, приводяться у дію за допомогою певних чинників, елементів, які придають їм руху. Не є виключенням і держава, основним призначенням якої є управління суспільством шляхом виконання відповідних внутрішніх та зовнішніх її функцій. Студентові слід згадати, що таке функції держави, на які види вони поділяються і якими структурними елементами держави виконуються. На підставі цього можна дійти висновку, що реалізація функцій держави покладена на систему державних органів, які спеціально створені для вирішення різноманітних завдань в економічній, соціальній та політичній сферах. Саме за їх допомогою здійснюється управління окремими сферами економіки, соціально-культурного будівництва та адміністративно-політичної діяльності. Певні функції з управління державними справами виконують також органи місцевого самоврядування у межах, визначених законодавством, а також деякі недержавні організації, яким такі повноваження надала держава.

2. При розгляді другого питання передусім необхідно дати визначення поняття державного органу та виявити характерні риси, які відрізняють його від інших державних та пов'язаних з державою інститутів – президента, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян та ін.

Отже, обов'язково у зв'язку з цим необхідно визначити: 1) що є правовою основою створення та діяльності державних органів; 2) за допомогою яких форм та методів здійснюють свою роботу державні органи; 3) яку вони мають внутрішню структуру; 4) хто відноситься до державних службовців, які складають штат державних органів; 5) чим визначається обсяг компетенції державного органу; 6) чому державні органи є юридичними особами; 7) як територіально діють державні органи.

Розкривши ці ознаки, слід глибоко усвідомити, що не може бути визнана державним органом одна особа – навіть найвища посадова, якою є президент країни, про що пишуть у деяких підручниках з теорії держави і права (див. наприклад, Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник.- Харьков: Консум; Ун-т внутр. дел, 2000, с. 98; Шульга А.М. Теория государства и права. Пособие для подготовки к государственному (выпускному) экзамену.- Харьков, 2005, с. 55) і вказати, чому.

3. Важливим і з теоретичної, і з практичної точок зору є розгляд третього питання щодо класифікації державних органів на певні види. Це необхідно передусім з огляду на засвоєння відповідних тем з багатьох інших юридичних дисциплін, що викладатимуться надалі, та подальшу практичну роботу нинішніх студентів – майбутніх фахівців, які обов'язково будуть контактувати в процесі своєї діяльності з найрізноманітнішими державними органами. Тому студенти мають приділити засвоєнню цього питання особливу увагу. Отже, студентові, з посиланням на норми Конституції та законодавства України необхідно охарактеризувати: систему центральних та місцевих органів державної влади; органів колегіальних та єдиноначальних; органів, що обираються народом; органів що утворюються парламентом чи іншими державними органами, главою держави; органів правотворчих, органів правозастосовних та органів контрольно-наглядових; органів правоохоронних; органів нікому не підпорядкованих і тих, що знаходяться у подвійному підпорядкуванні; органів загальної компетенції та галузевої, міжгалузевої компетенції; органи постійно діючі та органи тимчасові.

4. Розглядаючи четверте питання, по-перше, слід вказати, що являють собою державні підприємства і з чим пов'язана їх діяльність, і що таке державні установи і яке їх призначення у житті суспільства, а також назвати їх види; по-друге, необхідно пояснити, чому вони входять складовими до механізму держави і яке відношення мають до реалізації функцій держави, покладеної на державні органи. Тут же студент має зауважити, чому не входять до цього механізму недержавні (приватні, колективні, комунальні та інші) підприємства та установи, враховуючи встановлену законодавством мету їх створення.

5. При висвітленні п'ятого питання передусім необхідно усвідомити сутність поняття " принцип " як основоположної засади, яка лежить в основі якихось явищ, подій, поведінки тощо. Отже, необхідно встановити, на підставі яких з таких засад здійснюється вся діяльність державних органів. Для цього слід використати Конституцію та відповідні закони України, що регламентують компетенцію окремих органів, в яких ці принципи закріплені. Серед цих принципів слід виділити загальні, притаманні діяльності всіх без винятку державних органів, і розкрити їх сутність. Маються на увазі перш за все принципи: пріоритетності прав і свобод людини і громадянина та їх захисту; демократизму; законності; поєднання єдиноначальності та колегіальності у прийнятті рішень; плановості; оперативності; науковості та ін. Необхідно вказати і охарактеризувати також принципи діяльності окремих державних органів (наприклад, принцип незалежності судів та підпорядкування їх тільки закону).

6. Відповідаючи на шосте питання, студент має згадати сутність та призначення принципу розподілу влад, вказати, на які гілки поділяється державна влада, а після цього, посилаючись на відповідні статті Конституції і чинного законодавства України та інших держав (наприклад, Російської Федерації) назвати систему органів законодавчої, виконавчої та судової влади і охарактеризувати їх призначення та компетенцію. Особливо уважно слід віднестися до характеристики виконавчої гілки влади, бо її призначення полягає не тільки у виконанні законів, що приймаються парламентом, а й у практичному запровадженні їх у життя шляхом здійснення розпорядництва у вигляді, зокрема, видання правових актів (нормативних та індивідуальних) державного управління, заснування державних органів, створення державних підприємств та установ, контролю, перевірки виконання, ревізій, притягнення до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності тощо.

7. Сьоме питання присвячене характеристиці того, в чому зовні знаходить прояв виконання функцій, які покладені на систему державних органів. Передусім слід вказати, що форми діяльності державного апарату поділяються на правові на неправові (організаційні), отже необхідно виявити сутність та особливості правових (передбачених законодавством та таких, реалізація яких тягне за собою певні правові насідки) та неправових (не передбачених правом і таких, що, як правило, юридичних наслідків за собою не тягнуть) форм реалізації своєї компетенції державними органами. Студентові слід мати на увазі, що конкретні форми діяльності деяких органів держави відрізняються, і чинне законодавство визначає їх специфіку. Разом з тим, є форми роботи загальні для всього державного апарату. Так, в юридичній літературі виділяють: правотворчість (тобто видання нормативно-правових актів); правовиконання; правозастосування. З посиланням на норми чинного законодавства, студент має навести приклади правотворчої, правовиконавчої, правозастосовної діяльності окремих органів (наприклад, центральних).

Що ж стосується форм діяльності окремих органів, то студент на підставі Конституції та законів "Про Кабінет Міністрів України", "Про судоустрій України", "Про місцеві державні адміністрації" має визначити форми діяльності нашого парламенту, уряду, судів (наприклад, формами діяльності Верховної Ради України є сесії, діяльність комітетів, спеціальних та слідчих комісій, робота народного депутата України в окрузі, депутатський запит тощо).

Студент має охарактеризувати також неправові (організаційні) форми діяльності державного апарату (наради, звіти про виконання поставлених завдань, інструктування та ін.) і вказати на їх роль у виконанні державними органами покладених на них функцій.

8. Розкриваючи восьме питання, студент, по-перше, має наголосити на тому, що органи місцевого самоврядування – це не державні органи. Вони утворюються самими територіальними громадами – жителями сіл, селищ, міст для вирішення питань місцевого значення, і держава до цього процесу ніякого безпосереднього відношення не має, як і до реалізації цими органами їх повноважень; по-друге, необхідно засвоїти поняття місцевого самоврядування, яке визначене у статті 140 Конституції України та в Законі "Про місцеве самоврядування в Україні"; по-третє, слід відрізняти поняття "місцеве самоврядування", "органи місцевого самоврядування"; "система місцевого самоврядування". Отже, студент має охарактеризувати також систему органів місцевого самоврядування та систему місцевого самоврядування.

Що ж до форм та методів взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування, то передусім слід вказати, що вони, згідно законів "Про місцеве самоврядування в Україні" та "Про місцеві державні адміністрації", можуть делегувати одне одному частину своїх власних повноважень та контролювати їх виконання, і, з посиланням на конкретні норми цих законів, необхідно навести цьому приклади. Студент має вказати й інші форми такої взаємодії (зокрема, парламент як орган держави у встановлених в конституції випадках може припинити повноваження органу місцевого самоврядування).

Поиск по сайту: