Конституційний суд як орган контролюючий процес нормотворчості

Відповідно до ст. 147 КУ Конституційний Суд України - єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.[3] Конституційний Суд виконує декілька функцій, до складу яких входить функція контролю за нормотворчою діяльністю, а саме перевірка Нормативно-правових актів на відповідність конституції України. Зазначена функція діє у вигляді Конституційного подання, яке є обов’язковим лише при зміні змісту Конституції у всіх інших випадках рішення конституційного суду з питань відповідності нормативно-правового акту Конституції України не є обов’язковим. Відповідно до ст. 39 ЗУ «Про конституційний суд України» конституційне клопотання - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про визнання правового акта (його окремих положень) неконституційним, про визначення відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України, конституційності міжнародного договору або про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України. Конституційним поданням є також звернення Верховної Ради України про дачу висновку щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту, порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим Конституції України або законів України.

Відповідно до ст. 40 ЗУ «Про Конституційний Суд України» суб’єктами конституційного подання у справах перевірки конституційності законів та інших правових актів є: Президент України, не менш як сорок п'ять народних депутатів України (підпис депутата не відкликається), Верховний Суд України, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Верховна Рада Автономної Республіки Крим. У справах відповідності Конституції України міжнародних договорів та їх проектів субєктом конституційного подання є Президент України та Кабінет Міністрів України.

Законопроект про внесення змін до Конституції України розглядається Верховною Радою України за наявності висновку Конституційного Суду України щодо відповідності законопроекту вимогам статей 157 і 158 цієї Конституції, відповідно до ст. 159 КУ. Також слід додати, що висновок має бути надано після внесення законопроекту до Верховної Ради України, але до його розгляду Верховною Радою України. При цьому мається на увазі
розгляд цих законопроектів лише на пленарних засіданнях Верховної
Ради України (частина друга статті 84 Конституції України).
Отже, відповідно до положень Конституції України висновок
Конституційного Суду України має бути надано до початку розгляду
законопроекту про внесення змін до Конституції України на
пленарному засіданні Верховної Ради України. Наявність висновку
Конституційного Суду України про те, що законопроект відповідає
вимогам статей 157 і 158 Конституції України, є умовою для його
розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради України. [4]

Підсумовуючи можна зазначити, що контроль за нормо творчістю з боку конституційного суду не є досконалим. Автор вважає, що контроль за нормотворчістю у формі конституційного подання від вичерпного кола суб’єктів є недостатнім, так як у такому випадку контроль за діяльністю суб’єктів нормотворення здійснюється лише поданням цих суб’єктів, що не можна назвати логічним. Автор вважає, що необхідно розширити коло субє’ктів конституційного подання і включити до них більше органів правозастосовчої діяльності: Кабінет Міністрів України, Міністерство Юстиції, Генеральна Прокуратура України.

Поиск по сайту: