АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна характеристика системи контролю нормотворчості

Читайте также:
  1. I Тип Простейшие. Характеристика. Классификация.
  2. I. Электрофильтры. Характеристика процесса электрической очистки газов.
  3. II.2 Стилистическая характеристика рекламного текста
  4. III. Социолингвистическая характеристика
  5. VI. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
  6. VII.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу заняття.
  7. А30. Эллинистический Египет (общая характеристика социально-экономических и политических отношений).
  8. А31. Держава Селевкидов (общая характеристика социально-экономических и политических отношений).
  9. Абсолютизм. Общая характеристика. Особенности стиля. Используемые композиционные решения, конструктивные элементы и строительные материалы. Ключевые здания. Ключевые архитекторы.
  10. Амплитудно-частотная характеристика и способы ее измерения
  11. Анализ издержек начинается с построения их классификаций, которые помогут получить комплексное представление о свойствах и основных характеристиках.
  12. Анализ структуры и системы управления организации, общая характеристика

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ» ім. Ярослава Мудрого

 

 

ДОПОВІДЬ

 

Контроль у сфері нормотворчої діяльності

 

Виконав:

Студент 20-ї группи, 5- курсу

Факультету підготовки кадрів для Міністерства Юстиції

Кравець Я.В.

 

 

Харків, 2013 р.

 

План:

Вступ

1. Загальна характеристика системи контролю нормотворчості

2. Конституційний суд як орган контролюючий процес нормотворчості

3. Міністерство Юстиції як орган контролюючий процес нормотворчості

4. Контроль за нормотворчістю органів місцевого самоврядування.

Література

 

Вступ

 

У сучасних умовах розвитку України відбувається зміна форми та змісту правотворчої діяльності, у напрямку підвищення рівня забезпечення реалізації учасниками цих відносин.

Важливе значення в цьому аспекті належить удосконаленню взаємодії суб’єктів правотворчої діяльності, однією з складових якої є контроль нормотворчої діяльності.

На сьогодні, відсутній не тільки єдиний нормативно-правовий акт, який би регламентував контроль нормотворчої діяльності, але і відсутні загальні принципи вказаного контролю. Тому автор вважає визначену тему актуальною, та таку, яку необхідно досліджувати у най коротші строки. У даній роботі буде досліджена існуюча на сьогодні система контролю нормотворчості, вказані її недоліки, та будуть запропоновані імовірні шляхи вдосконалення вказаної системи.

Об’єктом дослідження є процес нормотворчості, а предметом є система контролю за вище вказаним процесом.

 

Загальна характеристика системи контролю нормотворчості

 

На сам перед слід дати визначення терміну правотворчість. Правотворчість – це діяльність суспільства, по встановленню правил поведінки у певній сфері суспільних відносин. Автор вважає, що до складу предмета правотворчості входять такі складові як нормотворчість, встановлення правових звичаїв, правозастосовна діяльність, наукова доктрина та інша діяльність яка спрямована на встановлення правил поведінки. Наприклад, в країнах англосаксонського права, в процесі правотворчості, переважає правозастосовна діяльність, в ФРГ велике значення має наукова доктрина, в Україні, як і в багатьох інших країнах з класичною романо-германською правовою системою, першочергове значення у створенні права посідає нормотворча діяльність.

Нормотворча діяльність— це особлива форма діяльності компетентних суб’єктів нормотворчості з підготовки, розробки, прийняття та офіційного оприлюднення норм права, яка заснована на пізнанні об’єктивних соціальних потреб та інтересів суспільства.[1]

Автор вважає, що саме відсутність якісного контролю за нормотворчою діяльністю є однією з головних причин надмірної делегованості, колізійності, та низької ефективності українського права. Якщо казати про систему контролю нормотворчості, то вона визначається в окремих законах, постановах та рішеннях Конституційного суду України. Також слід зазначити, що контроль нормотворчої діяльності держави відрізняється за своєю суттю та принципами від контролю нормотворчої діяльності органів місцевого самоврядування.

Автор погоджується з думкою О.Ф. Скакун і вважає, що вето президента є однією зі стадій нормотворчості [2,456] і не буде розглядати право вето Президента України як елемент системи контролю нормотворчої діяльності.

 

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:

Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)