Діагностування двигуна за шумами і вібраціями

1. Причини виникнення шумів в працюючому двигуні.

2. Віброакустичний метод оцінки стану двигуна

3. Визначення технічного стану двигуна за допомогою стетоскопів.

Шуми в працюючому двигуні виника­ють унаслідок стукоту корінних і шатун­них підшипників, поршневих пальців, поршнів. вібрації клапанів; коливання розподільного вала і кулачків від імпуль­сів крутильних коливань колінчастого ва­ла: коливання гази у впускному і випуск­ному трубопроводах: детонації в бензиновому двигуні; співударяння різних деталей і тертя в рухомих з'єднаннях.

За характером стукоту або шуму і за місцем його виникнення можна визначити деякі нестравності двигуна (збільшення зазорів у підшипниках колінчастого вала, між поршнем і циліндром, клапанами і штовханами, клапанами і втулками, у під­шипниках розподільного вала).

Одним із перспективних методів діагно­стування технічного стану газорозподіль­ного і кривошипно-шатунного механізмів є застосуванням спеціальної вимірювальної апаратури. Для віброакустичного діагностування ви­користовують коливальні процеси пруж­ного середовища. які виникають під час роботи механізмів. Джерелом цих коли­вань і газодинамічні процеси (згоряння, випуск, впуск), регулярні механічні спів­ударяння у сполученнях через зазори і незрівноваженості мас. а також хаотичні коливання. Під час роботи двигуна ці коливання накладаються одне на одне і, взаємодіючи, і утворюють випадкову сукупність коли­вальних процесів, яку називають спект­рам. Це ускладнює віброакустичне діагно­стування потребою заглушувати пере­шкоди, виділяти корисні сигнали й роз­шифровувати коливальний спектр.

Поширення коливань у пружному середо­вищі (тверді тіла, рідини, гази) має хвильо­вий характер. Параметрами коливального процесу є частота (періодичність), рівень (амплітуда) і фаза (положення імпульсу коливального процесу щодо опорної точ­ки циклу роботи механізму). Рівень вимірю­ють за зміщенням, швидкістю або при­скоренням частинок пружного середовища, за тиском, що виникає в ньому, або ж за потужністю коливального процесу. Між па­раметрами коливального процесу є перевідні масштаби. Повітряні коливання! називають шумами (стукотом), які сприй­маються за допомогою мікрофона. Коли­вання матеріалу, з якого складається ме­ханізм. називають вібраціями. Параметри вібрації сприймають за допомогою п'єзоелектричних давачів, потім підсилюють, вимірюють за масштабом і реєструють.

Стукіт поршневих пальців різкометалічний, він зникає, коли вимикають запа­лювання. Прослуховується у верхній чис­тині блока циліндрів при різко змінному режимі роботи прогрітого двигуна. На­явність стукоту свідчить про підвищений зазор між пальцем і втулкою головки шатуна або про збільшений отвір для пальця в бобишці поршня.

Стукіт поршнів глухий, клацаючий, зменшуеться в міру прогрівання двигуна. Стукіт поршнів прослуховуеться у верхній частині блока циліндрів з боку, протилежнісного розподільному валу, якщо двигун! достатньо прогрітий (у разі сильного спрацювания можливий стукіт поршня і на прогрітому двигуні). Наявність стукоту свідчить про значне спрацювання пори» циліндрів.

Стукіт клапанів дзвінкий, добре прослуховується на прогрітому двигуні при малих обертах його. Він виникає у разі збільшення теплових зазорів між стрижнем клапанів і носком коромисла (штовхачів). Точність діагнозу за допомогою стетоскопів значною мірою залежить від досвіду-механіка або слюсаря-моторист.

Питання для контролю:

1. Які деталі кривошипно – шатунного і газорозподільного механізмів викликають стукіт.

2. Як і де прослуховують стукіт поршнів і поршневих кілець

Література: О.А. Лудченко «Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів» ст.. 265 – 267

Поиск по сайту: