Діагностування двигунів за максимальною потужністю

1. Параметри оцінки загального технічного стану двигунів

2. Парціальний метод та метод без стендового діагностування двигунів

3. Диференціальний та без гальмовий метод визначення потужності двигунів.

Найскладнішим і найважливішим агре­гатом, від стану якого залежать багато тех­нічних і економічних показників роботи автомобіля, є двигун. У процесі експлуата­ції двигунів виникають різні несправності й відмови, переважно в кривошипно-шатунному і газорозподільному механізмах, у системах запалювання, живлення, охоло­дження і мащення. У цих механізмах і сис­темах дуже поширені такі несправності, як спадання потужності, підвищена витрата палива і масла, поява стукоту і вібрацій. Тому під час обслуговування двигунів ос­новну увагу слід приділяти саме цим меха­нізмам і системам.

Під час ТО двигунів треба враховувати й те, що в складі відпрацьованих газів є токсичні речовини, небезпечні для здоро­в'я людей.

Двигун має бути чистим, без слідів під­тікання масла, палива й охолодної ріди­ни. Витікання масла, рідини, а також трі­щини блоків циліндрів і головки блока циліндрів добре видно на чистій і злегка запорошеній поверхні двигуна. Після зовнішнього огляду перевіряють системи охолодження, мащення і запалювання роботу на різних обертах. Двигун маэ легко запускатися стартером або рукояткою.

Загальний технічний стан двигуна мож­на оцінити на підставі облікових даних (пробігу автомобіля і ресурсу роботи дви­гуна, ремонту, заявок водіїв тощо), огля­ду і пуску двигуна, за загальними діагностичними параметрами (потужністю, що розвивається, витратою палива, загаль­ним рівнем шумів і стукоту) на стенді і бі­говими барабанами або під час холостих випробувань.

Потужнісні якості двигуна визначають зовнішньою (швидкісною) характеристи­кою, яка показує змінення потужності за­лежно від частоти обертання вала двигу­на при повністю або частково відкритому дроселі.

Технічний стан двигуна можна діагно­стувати за максимальною потужністю, що розвивається двигуном при певній частоті обертання колінчастого вала. Тут треба брати до уваги тс. то максимальна потуж­ність двигуна завжди менша (приблизно на 3...5 %) від потужності, зазначеної заводом-виробником. У процесі нормальної експлуатації фактична потужність двигу­на може знижуватись (на 10... 15 %, іноді й більше) залежно від технічного стану дви­гуна. Частина потужності втрачається в агрегатах трансмісії.

Щоб визначити потужність двигуна, використовують стенди готових якостей якостей або без стендові методи.

Найпростіший метод без стендового діагностування – тільки за рахунок опору частини виключених з роботи циліндрів двигуна. При цьому застосовують парціальний або без стендовий метод вимкнення циліндрів. Також застосовують без гальмівні методи визначення потужності двигунів.

Питання для контрою:

1. Перелічити параметри загального технічного стану двигунів.

2. Дати характеристику без стендового та без гальванічного методів діагностування двигуна.

Література:

О.А. Лудченко «Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів» ст.. 260-262

Поиск по сайту: