Відновлення лакофарбового покриття автомобілів

1. Консервація автомобіля.

2. Пофарбування кузова автомобіля.

Консервація автомобіля. Взимку легкові автомобілі здебільшого не експлуатуються їх ставлять на консервацію в не опалювальних приміщеннях і не відкритих майданчиках. При цьому вони тривалий час зберігаються в умовах підвищеної вологості, зазнають температурних змін, дії агресивних газів. Особливо небезпечні для лакофарбового покриття зміни температури від плюсової до мінусової. Волога, що проникає крізь пори і мікротріщини покриття, після замерзання руйнує його аж до металу. Щоб захистити лакофарбове покриття в таких умовах, його треба покрити консервувальними поліролями або автоконсервантом.

Автоконсервант - це рідка водно-воскова емульсія. Її наносять на суху поверхню розпилювачем. За півтора року при температурі, не нижчій ніж +5 градусів по цельсію, на лакофарбовому покритті утворюється матова воскова плівка, яка не змінює кольору покриття кузова. Автоконсервант має високі захисні властивості, але вогненебезпечне при розконсервації не потребує застосування розчинника, який зменшує твердість лакофарбового покриття. Розконсервовують автомобіль гарячою водою (60…70 С) з додаванням автошампуню або автоконсерванту.

Автоконсервант можна застосовувати також для захисту металевих частин автомобіля (шасі, мостів, днища автомобіля) при експлуатації взимку. Плівка автоконсерванту є хорошим захисним засобом.

Пофарбування кузова автомобіля. За потреби (звичайно під час ТО) автомобілі фарбують ці роботи виконують на малярних дільницях автотранспортних підприємств. Типова малярна дільниця складається з трьох постів: підготовчого, фарбувального і сушильного.

На підготовчому посту знімають стару фарбу, видаляють нальоти іржі, окалини, жирові та інші забруднення, а також ізолюють місця, які не потребують фарбування. Поверхні, що підлягають фарбуванню, шліфують і шпаклюють. Стару фарбу, іржу й окалину знімають пневматичними реверсивними щитками та іншими інструментами. Видалення старої фарби механічним способом – операція трудомістка. Тому останім часом дуже поширені хімічні способи видалення старої фарби, особливо за допомогою спеціальних рідин, які є сумішшю активних розчинників і різних добавок. Рідини для змивання старої фарби діють ефективно: добре тримається на похилих поверхнях, мають малий ступінь випаровування, негорючі.

Підготовлення до фарбування автомобіль установлюють у спеціальну камеру, де роблять місцеве і суцільне ґрунтування, наносять верхні шари фарби фарборозпилювачами. Пофарбований автомобіль надходить на пост сушіння, де його ставлять між панелями терморадіаційної установки.

Пости фарбування і сушіння обладнують припливло – витяжною вентиляцією повітря з підігріванням до 90 градусів по цельсію у холодну пору пароводяними калориферами. Припливне повітря очищається від пилу за допомогою пилозбірників і розтрубами розподіляються по всій верхній частині фарбувальної камери. Під камерою обладнують канаву з водою. Забруднене повітря засмоктується витяжними вентиляторами через решітку під автомобілем у канаву, де воно попередньо очищується. Потім повітря надходить у гідро фільтри й остаточно очищене випускається в атмосферу.

Питання для контролю:

1. Методи консервації кузовів автомобіля.

2. Порядок фарбування кузова автомобіля.

Література: О.А. Лудченко “Технічна експлуатація і обслуговування автомобілів” ст.380-389.

Тема№23

Поиск по сайту: