Київ – 2010 3 страница

Основний обов’язок командира взводу (відділення, танка) – домогтися виконання поставленого завдання у визначений термін.Відсутність наказу (бойового розпорядження) старшого командира не може бути командиру виправданням його бездіяльності.

31. Командир взводу зобов’язаний: знати завдання роти і взводу; уміло керувати взводом під час виконання поставлених завдань; знати обстановку, вчасно приймати рішення, ставити завдання, наполегливо домагатися їх виконання і вчасно доповідати старшому командиру про виконання поставленого завдання; уміло використовувати вогневі засоби взводу, а також результати вогневого ураження противника, уміти викликати і корегувати вогонь артилерії; вчасно організувати технічне обслуговування техніки і озброєння, а в разі їх пошкодження – доповідати старшому командирові та організувати ремонт; знати засоби зв’язку взводу, уміти ними користуватися і навчати своїх підлеглих роботі на них; стежити за витратою боєприпасів, пального, продовольства і води, своєчасно доповідати своєму командиру щодо використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і заправки пальним, уживати заходівщодо їх поповнення; бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини; підтримувати ініціативу, заохочувати героїзм, самовідданість, військову хитрість і кмітливість своїх підлеглих; стежити за утриманням екіпірування сержантів і солдатів та правильним його використанням; уживати заходів щодо своєчасного укриття поранених (тих, які отримали важкі бойові та психологічні травми) військовослужбовців і вести їх облік; уживати заходів щодо своєчасного збирання, винесення, упізнання та евакуації тіл загиблих (померлих) військовослужбовців; доповідати за командою про кожного загиблого (померлого) з позначенням місця, часу та обставин загибелі військовослужбовця.

32.Головний сержант взводу вповні та особисто відповідає за бойову підготовку рядового та сержантського складу взводу, озброєння і техніки в бою та успішне виконання бойового завдання у встановлений строк.

Головний сержант взводу зобов’язаний: знати тактику дій взводу в різних видах бою, досконало володіти озброєнням та військовою технікою взводу; підтримувати злагодженість взводу, знати стан військової дисципліни, ділові якості та морально-психологічний стан своїх підлеглих; знати завдання роти, взводу і рішення командира взводу; перевіряти виконання особовим складом взводу відданих наказів та інших розпоряджень командира взводу; знати обстановку на полі бою, у разі неможливості командування командиром взводу – уміло керувати взводом у бою, наполегливо вимагати виконання поставленого завдання; організовувати несення чергування спостерігачами і черговими вогневими засобами;

подавати рядовому і сержантському складу взводу приклад зразкового виконання військового обов’язку; бути для підлеглих їхнім лідером, прикладом активності, хоробрості, витривалості та розпорядливості особливо у важкі хвилини бою; піклуватися про підлеглих, знати їхні потреби та порушувати перед командиром взводу та головним сержантом роти питання про їх задоволення; уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу та діями сусідів; уміло готувати до роботи засоби зв’язку та працювати на них, постійно підтримувати якісний зв’язок з командиром взводу; уміти проводити вивірку та пристрілку озброєння, водити БМП (БТР), вести влучну стрільбу зі зброї відділення, озброєння БМП (БТР), орієнтуватися на різній місцевості, користуватися навігаційною апаратурою, топографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) та передавати одержані дані командиру взводу; знати та утримувати в справному стані БМП (БТР) та озброєння, своєчасно організовувати їх технічне обслуговування, а в разі несправності доповідати командиру взводу і організувати ремонт; стежити за витратою боєприпасів та пального, доповідати командиру взводу про витрату носимого (возимого) запасу боєприпасів та заправки пального, вживати заходів щодо їх поповнення (недоторканний запас матеріальних засобів витрачати тільки з дозволу командира взводу); знати обов’язки командира взводу, у разі його поранення або загибелі виконувати його обов’язки.

33.Командир відділення (танка) в мирний і воєнний час відповідає за правильне несення служби рядовим складом відділення (танку), виконання ним функціональних обов’язків, його індивідуальну підготовку, морально-психологічний стан, підтримання внутрішнього порядку, стан військової дисципліни у відділенні (екіпажі), стан і збереження озброєння, боєприпасів, техніки та іншого майна відділення (танку).

Командир відділення (танка) підпорядковується командиру взводу і головному сержанту взводу і є прямим начальником для всього рядового складу відділення (танку). У разі відсутності головного сержанта взводу виконує його обов’язки.

Командир відділення (танку) зобов’язаний:

знати тактику дій відділення (танка) в різних видах бою, досконало володіти основними видами озброєння та військової техніки відділення (танка);

стежити за наявністю і правильною експлуатацією, обслуговуванням і збереженням озброєння, техніки, спорядження, речового та іншого майна відділення (танка);

проводити з рядовим складом відділення (танка) заняття з бойової підготовки;

з повагою ставитися до підлеглих, уживати заходів щодо згуртування військового колективу;

стежити за зовнішнім виглядом підлеглих, виконання ними правил носіння військової форми одягу;

знати військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, анкетні дані (дати народження рядового складу відділення (екіпажу), віросповідання, ділові якості, захоплення, рід занять перед військовою службою, родинний стан, адресу батьків (рідних), морально-психологічний стан та успіхи й недоліки у військовій службі;

піклуватися про підлеглих, знати їхні потреби та порушувати перед командиром взводу та головним сержантом взводу питання про їх задоволення, дбати про їхнє здоров’я, уживати заходів щодо його зміцнення, постійно вдосконалювати фізичну тренованість рядового складу відділення (танка);

підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість відділення для ведення бою, знати моральні і ділові якості своїх підлеглих;

готувати відділення (екіпаж) у підготовці взводу до занять та навчань, забезпечити додержання заходів безпеки на заняттях, стрільбах, навчаннях, під час роботи з технікою та озброєнням;

уміло командувати відділенням (екіпажем) у бою і наполегливо домагатися виконання поставленого завдання;

підтримувати постійну бойову готовність і високу злагодженість відділення (екіпажу) для дій, знати моральні і ділові якості своїх підлеглих;

бути для підлеглих прикладом активності, хоробрості, витривалості і розпорядливості, особливо у важкі хвилини бою, постійно піклуватися про своїх підлеглих, про забезпеченість їх усім необхідним для успішного ведення бою;

уміло використовувати прилади спостереження, особисто вести спостереження за противником, сигналами командира взводу і діями сусідів; за наявності дублюючого пульту управління в необхідних випадках вести вогонь по цілях з озброєння БМП (танка);

постійно підтримувати засоби зв’язку справними, готовими до використання, уміти працювати на них, підтримувати стійкий зв’язок із командиром взводу;

уміти робити вивірку і пристрілювання зброї, водити БМП (БТР), танк, автомобіль, вести влучний вогонь зі зброї відділення, озброєння БМП (БТР), танка, орієнтуватися на будь-якій місцевості, користуватися навігаційною апаратурою і топографічною картою, визначати положення цілей, наносити їх на карту (схему) вогню і передавати отримані дані командиру взводу;

знати і утримувати в справному стані БМП (БТР), танк і озброєння, вчасно організовувати їх технічне обслуговування, а у разі пошкодження доповісти командиру взводу та організувати ремонт;

стежити за розходом боєприпасів і пального, доповідати командиру взводу про використання 0,5 і 0,75 носимого (возимого) запасу боєприпасів і заправки пального, вживати заходів щодо їх поповнення;

знати обов’язки заступника командира взводу, командира взводу і в разі необхідності виконувати їх;

дотримуватися вимог чинного законодавства України і питань охорони державної таємниці;

під час вибуття для виконання завдань залишати замість себе одного старшого солдата;

залишаючись за головного сержанта взводу виконувати його обов’язки.

34.Навідник-оператор БМП (навідник гармати танка, кулеметник БТР) зобов’язаний:

знати озброєння БМП (танка, БТР), прилади прицілювання і спостереження, постійно утримувати їх у бойовій готовності;

знати правила пуску протитанкових керованих ракет, стрільби з гармати і спареного з нею кулемета (користування комплексом управління озброєння) і вміти вести влучний вогонь;

знищувати виявлені цілі за командою командира взводу (заступника командира взводу), командира відділення (танка) або самостійно;

під час дій відділення в пішому порядку постійно підтримувати його вогнем зброї БМП (БТР);

систематично перевіряти стан озброєння, прицільних приборів, механізмів заряджання і наведення, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності і доповідати командиру відділення (танка);

уміти оглядати, готувати боєприпаси до стрільби та укладати їх;

уміти працювати на радіостанції і переговорному пристрої;

уміти вивести бойову машину піхоти (танк, БТР) з-під вогню противника в найближче укриття; допомагати механіку-водію (водію) в проведенні технічного обслуговування і ремонту;

знати обов’язки командира відділення (танка) і в разі необхідності виконувати їх.

35.Механік-водій БМП (танка), водій БТР (автомобіля) зобов’язаний:

знати будову, технічні можливості, правила експлуатації та обслуговування БМП (БТР, танка, автомобіля), утримувати машину в постійній готовності до дій; уміло водити її за будь-яких умов обстановки, у будь-яку пору року та час доби;

витримувати встановлену дистанцію і швидкість руху, місце в похідному і бойовому порядку взводу; уміти готувати машину до подолання водних перешкод, переправ, інших складних ділянок місцевості та впевнено їх долати;

знати місце прибуття і шлях руху до нього або напрямок дій свого підрозділу; безвідлучно бути біля машини в зазначеному місці (пункті);

знати і точно виконувати команди, сигнали регулювання та управління;

уміти користуватися схемою маршруту та орієнтуватися на місцевості, вибирати укрите місце, проводити обладнання окопу, маскувати його і машину, обладнувати захист від ВТЗ;

після виявлення несправності (пошкодження) машини негайно доповідати командиру і вживати заходів щодо її усунення;

знати і дотримуватися норми завантаження БМП (БТР, танка, автомобіля), правила посадки і перевезення людей; вміти готувати до буксирування і буксирувати озброєння та техніку;

знати сорти, норми витрати пального і мастильних матеріалів, не допускати їх перевитрати, своєчасно доповідати командиру за використання 0,5 і 0,75 заправки;

володіти особистою зброєю, застосовувати її для самозахисту, в разі необхідності для захисту боєздатності машини і за будь-яких умов не допускати її захвату.

Механік-водій БМП (танка), водій БТР, крім того, зобов’язаний:

знати і вміти застосовувати навісне і вмонтоване обладнання;

під час руху на місцевості вміло використовувати її захисні властивості, забезпечувати найкращі умови для ведення вогню; вести спостереження, доповідати про виявлені цілі і результати їх ураження;

знати озброєння бойової машини, вміти заряджати і вести вогонь із гармати і кулемета;

вміти працювати на радіостанції і переговорному пристрої.

36.Старший оператор (оператор) протитанкового керованого ракетного комплексу зобов’язаний:

знати протитанковий керований ракетний комплекс і постійно утримувати його в бойовій готовності;

знати правила пуску протитанкових керованих ракет, уміти керувати ними і влучно уражати цілі противника;

виявлені цілі знищувати за командою командира відділення або самостійно і доповідати про результати пусків;

систематично перевіряти стан ракет і механізмів протитанкового керованого ракетного комплексу, проводити їх технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності та доповідати командиру відділення;

знати обов’язки командира відділення і, у разі необхідності, замінятийого.

37. Навідник автоматичного гранатомета зобов’язаний:

знати будову, прийоми і правила стрільби з автоматичного гранатомета і постійно підтримувати його в бойовій готовності;

знищувати виявлені цілі за командою командира відділення або самостійно і доповідати про результати стрільби;

систематично перевіряти стан автоматичного гранатомета, проводити його технічне обслуговування, негайно усувати виявлені несправності та доповідати командиру відділення;

знати обов’язки посадових осіб обслуги і за необхідності вміло їх виконувати;

знати обов’язки командира відділення і за необхідності заміняти його.

38.Гранатометник, кулеметник (навідник кулемета), старший стрілець (стрілець, стрілець – помічник гранатометника) зобов’язані:

знати свою зброю, утримувати її в справному стані і вміти вести з неї влучний вогонь, спостерігати за результатами вогню і вміло корегувати його;

постійно спостерігати за полем бою і доповідати командиру відділення про виявлені цілі, за командою командира та самостійно знищувати їх вогнем; спостерігати за сусідами і підтримувати їх вогнем;

вміти користуватися приладами і механізмами, що розташовані в десантному відділенні БМП (БТР);

допомагати навіднику-оператору в підготовці та укладанні боєприпасів і технічному обслуговуванні озброєння, а механіку-водію (водію) – у проведенні технічного обслуговування і ремонту БМП (БТР).

39.Снайпер зобов’язаний:

знати штатну зброю, утримувати її в справному стані і вміти вести з неї влучний вогонь;

уважно спостерігати за полем бою, виявляти і оцінювати цілі, за командою командира або самостійно знищувати найбільш важливі з них (офіцерів, спостерігачів, обслугу вогневих засобів, снайперів);

діючи у парі вести розвідку, цілевказання і корегування вогню;

уміти орієнтуватися на місцевості;

уміти користуватися штатними засобами зв’язку;

уміло використовувати захисні та маскувальні властивості місцевості та місцевих предметів для прихованого пересування з метою зайняття вигідної вогневої позиції.

40.Номер обслуги зобов’язаний:

надавати допомогу навіднику в піднесенні та підготовці боєприпасів до стрільби, а також допомогу при перезаряджанні та обслуговуванні зброї;

вести спостереження за результатами вогню, за переміщенням і сигналами своїх підрозділів;

доповідати навіднику про використання 0,5 носимого (возимого) запасу боєприпасів;

знати особисту зброю і вміти вести з неї влучний вогонь.

41.Санітар-стрілець зобов’язаний:

знати завдання взводу і місце командира взводу;

знати і вміло використовувати медичне оснащення санітара, а також підручні засоби для надання медичної допомоги;

знати місце розташування санітарного інструктора роти;

спостерігати за появою поранених і військовослужбовців, які отримали важкі бойові психологічні травми, на полі бою і доповідати про них командиру взводу;

розшукувати поранених на полі бою;

особисто надавати першу медичну допомогу важкопораненим, уміло використовувати захисні і маскувальні властивості місцевості для їх укриття;

позначати місця перебування поранених, хворих і військовослужбовців, які отримали важкі бойові травми відповідними знаками;

уміти евакуювати поранених з БМП (БТР), танка;

володіти особистою зброєю, застосовувати її для самозахисту, а в разі необхідності й для захисту поранених і хворих.

42.Спеціальні обов’язки солдата

Підношувач боєприпасів призначається із солдатів відділення для своєчасного забезпечення його боєприпасами й усім необхідним для ведення вогню. Він повинен вміти швидко і спритно споряджувати магазини (стрічки) для патронів, готовити ручні гранати до бойового застосування, а також:

перебувати на позиції відділення і вести вогонь по противнику;

знати місце розташування пункту бойового постачання роти (взводу) і прихований маршрут виходу до нього;

з отриманням команди від командира відділення убути на пункт бойового постачання, отримати і доставити на позиції відділення у встановлений термін боєприпаси, доповісти командиру відділення і за необхідності рознести їх на позиції.

Зв’язківець призначається із солдатів взводу (відділення, екіпажу) для передачі усних або письмових наказів (донесень). Він повинен:

стежити за сигналами командира роти (взводу);

знати місце перебування свого командира і прихований маршрут до командира, до якого його скерували;

доставляти розпорядження (донесення) своєчасно в указаний термін, про що доповідати;

Розділ 2. РОЗТАШУВАННЯ НА МІСЦІ

2.1. Розташування взводу (відділення, екіпажу танка) на місці

43. Взвод (відділення, танк) розташовується на місці, як правило, у складі батальйону (роти). Він може призначатися черговим підрозділом, а відділення (танк) – у сторожову охорону батальйону. Звичайно взвод розміщується уздовж маршрутів висування, використовуючи захисні і маскуючі властивості місцевості, в постійній готовності до відбиття нападу наземного і повітряного противника, знищення його диверсійно-розвідувальних груп.

44. БМП (БТР), танки розташовуються в місцях, які вказуються командиром взводу, під кронами дерев, у ярах, у радіолокаційній тіні від місцевих предметів на відстані 25 – 50 м один від одного, а на відкритій місцевості в умовах загрози застосування противником високоточної зброї – 100 – 150 м і маскуються штатними маскувальними засобами і місцевими матеріалами. Особовий склад розміщується поблизу своїх машин. Для нього відриваються щілини, а за наявності часу влаштовуються перекриті щілини або бліндажі. Для БМП (БТР), танків обладнуються окопи та укриття.

Місця розміщення особового складу і розташування бойової техніки ретельно маскуються, очищаються від хмизу, сухої трави та інших легкозапалювальних матеріалів. Особовому складу забороняється розпалювати багаття, кидати незгаслі недопалки, залишати рештки їжі, пересуватися без дозволу командира взводу. Пересування, у разі необхідності, здійснюється тільки парами за встановленими командиром взводу напрямками. Поблизу БМП (БТР), танків обладнуються хибні об’єкти (встановлюються теплові пастки).

Відпочинок і обігрів особового складу організовують у складі підрозділів у наметах (бліндажах), пунктах обігріву, укриттях із солдатських плащ-наметів, а також використовуються спальні мішки і ковдри. В умовах суворої зими або тривалої непогоди взвод може розміщуватися в населеному пункті, наметах, що опалюються, та бліндажах. У цьому випадку взводу (відділенню) для розміщення виділяється, якщо можливо, один будинок або споруда. З метою маскування опалювання приміщень проводиться тільки в нічний час (в умовах обмеженої видимості).

45. Отримавши завдання на розташування на місці, командир взводу усвідомлює його, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ, вказівки щодо взаємодії та управління, бойового забезпечення, організує технічне обслуговування озброєння і техніки, здійснює контроль за розташуванням взводу намісці.

У ході з’ясування завдання він повинен зрозуміти: в якому районі розташовується рота і місце розміщення в ньому взводу; до яких дій бути готовим; порядок охорони; обсяг і терміни інженерного обладнання; місце розташування сусідніх підрозділів і порядок підтримання з ними взаємодії та організації зв’язку.

У рішенні на розташування на місці командир взводу визначає: порядок розміщення взводу у визначеному місці, місця розташування бойових машин (автомобілів) і особового складу; завдання підлеглим; порядок фортифікаційного обладнання місць розташування особового складу, ОВТ; порядок спостереження за повітряним і наземним противником, а також за сигналами командира роти; порядок дій під час нападу противника.

46. Бойовий наказ на розташування командир взводу віддає, як правило, усьому особовому складу взводу.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – завдання роти, взводу, місця розташування, сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам):

місця їх розташування, місця обладнання відкритих чи перекритих щілин, а за необхідності і бліндажів для особового складу, окопів і укриттів для техніки і озброєння;

порядок спостереження за наземним і повітряним противником, а також за сигналами командира роти; порядок дій відділень (танків) у разі нападу противника;

у четвертому пункті – час зайняття району розташування, обсяг і терміни його інженерного обладнання; сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Командир взводу, що призначений черговим підрозділом, крім того, вказує ймовірні рубежі дій, маршрути висування до них, порядок дій відділень (танків) щодо відбиття нападу наземного противника, порядок підтримання зв’язку з командиром (штабом) батальйону і збору підрозділу.

Після віддання бойового наказу командир взводу доводить вказівки з інженерного обладнання району розташування, захисту від ЗМУ, високоточної і запалювальної зброї, організовує технічне обслуговування озброєння і техніки, здійснює контроль за підтриманням взводу в постійній бойовій готовності.

Під час віддання вказівок щодо взаємодії та управління командир взводу вказує сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними; де розташовуються сусідні підрозділи, порядок підтримання з ними зв’язку; порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку, а командир взводу, який призначений черговим підрозділом, крім того, порядок спільних дій із підрозділами охорони щодо відбиття нападу наземного противника.

47.Під час організації безпосередньої охорони командир взводу призначає спостерігачів, вказує порядок спостереження за наземним і повітряним противником, місцевістю і повітрям, а також за сигналами командира роти.

48. Під час фортифікаційного обладнання місця розташування взводу в першу чергу обладнуються укриття (окопи) для БМП (БТР, танків, автомобілів), у разі розташування взводу на напрямку ймовірних дій наземного противника влаштовуються інженерні загородження; у другу чергу – щілини, перекриті щілини, бліндажі (сховища) для особового складу; надалі (за наявності часу) інженерне обладнання районів удосконалюється.

49. Під час технічного обслуговування насамперед дозаправляються пальним і поповнюються боєприпасами техніка та озброєння, потім здійснюється технічне обслуговування, перевірка озброєння, механізмів і приладів, їх вивірка і регулювання, усунення виявлених несправностей.

50. Командир відділення (танка), одержавши завдання на розташування, перевіряє знання особовим складом порядку відбиття нападу наземного і повітряного противника, сигналів оповіщення, управління і взаємодії, порядку дій за ними та особисто керує обладнанням місця для розміщення особового складу, окопу або укриття для БМП (БТР), танка, маскуванням і технічним обслуговуванням озброєння і бойової машини.

51. Під час розташування на місці взвод (відділення, танк) повинен бути в постійній готовності до відбиття нападу наземного і повітряного противника, знищення його диверсійно-розвідувальних груп, здійснення виходу із району розташування.

2.2. Сторожова охорона

52. Сторожова охорона організовується із завданням не допустити проникнення розвідки противника до підрозділів, які охороняються, завчасно виявити появу наземного противника, попередити про нього війська, які охороняються, і в разі нападу противника завзято обороняти зайняту позицію.

Сторожова охорона здійснюється сторожовими загонами, заставами, постами і секретами. У сторожовій охороні взвод може діяти у складі роти, призначеної в сторожову заставу, або як сторожова застава від батальйону, призначеного у сторожовий загін. Відділення (танк) може діяти як сторожовий пост від батальйону, у разі його розташування на місці, або від роти, яка діє в сторожовій заставі.

Механізований (танковий) взвод у сторожовій охороні

53. Під час дій у сторожовій охороні у ролі сторожової застави взводу вказується полоса охорони шириноюдо 2 км. На цій полосі взвод займає рубіж і обладнує опорний пункт, з якого вогнем перекривається вся полоса охорони. Опорний пункт механізованого взводу споруджується на більш широкому фронті на основі бойових позицій відділень, де обладнуються основні, а за наявності часу – і запасні позиції бойових машин.

54. Під час дій взводу як сторожової застави розвідка противника і місцевості ведеться на позиції кожного відділення (танка) призначеним від взводу спостережним постом, а також постом радіолокаційної розвідки наземних рухомих цілей, який може розгортатися.

Сторожовий пост виставляється на найбільш імовірному напрямку дій противника. У нічний час і в інших умовах обмеженої видимості у взводі організовується підслуховування і ведеться спостереження із використанням приладів нічного бачення в пасивному режимі. Для огляду місцевості між позиціями відділень, на відкриті фланги взводу висилаються парні патрульні, а на приховані підступи, у тому числі й удень, для своєчасного виявлення противника виставляються секрети і встановлюються сигнальні міни.

У патруль виділяється два солдати, один з яких призначається старшим. Патрульні несуть службу вночі або в установлений період часу безперервно: одна пара змінює іншу.

Секрет виставляється від сторожової застави на відстанідо 400 му складі бойової групи (2 – 3 солдати, один з яких призначається старшим).

55. Командир взводу, що призначений у сторожову заставу, отримавши завдання, з’ясовує його та оцінює обстановку, приймає рішення по карті, здійснює підготовку взводу до виконання поставленого завдання, у призначений час виводить взвод на зазначений рубіж, організує спостереження, уточнює рішення на дії в сторожовій заставі, проводить рекогносцировку, віддає бойовий наказ, організовує систему вогню, взаємодію, управління і інженерне обладнання позицій.

З’ясувавши отриманезавдання, командир повинен: зрозуміти завдання батальйону (роти) і взводу; порядок дій старшого командира в інтересах сторожової застави; завдання сусідніх застав і порядок взаємодії з ними; час зайняття опорного пункту і готовності системи вогню.

Оцінюючи обстановку, командир взводу ретельно оцінює можливий характер дій противника і вплив місцевості на виконання завдань сторожової охорони.

У бойовомунаказі командир взводувказує:

у першому пункті – відомості про противника;

у другому пункті – склад, завдання сторожової застави, сусідніх органів охорони і пропуск;

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання відділенням (танкам), патрулям, секретам, сторожовому посту;

у четвертому пункті – час зайняття опорного пункту, готовність системи вогню, черговість і терміни інженерного обладнання позицій, порядок оповіщення, управління, взаємодії і дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки завдань командир взводу вказує:

командир механізованого взводу – завдання, позиції відділення, смуги і додаткові сектори обстрілу, основні і запасні вогневі позиції БМП (БТР), їх основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

командир танкового взводу – завдання танкам, їх основні і запасні вогневі позиції, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної позиції;

патрулям – маршрут руху, завдання, порядок несення служби, дій у разі виявлення противника і пропуск;

секретам – склад, завдання, місце, порядок несення служби, підтримання зв’язку і пропуск;

сторожовому посту – склад, завдання, місце обладнання позицій, вогневі позиції БМП (БТР, танків) на них, основні і додаткові сектори обстрілу з кожної, порядок відходу.

Організовуючи взаємодію, командир взводу вказує: порядок несення служби (кількість чергових вогневих засобів і спостерігачів, черговість несення служби і відпочинку, порядок пропуску через позицію, на що звертати особливу увагу); порядок дій у разі нападу противника; сигнали оповіщення, управління і взаємодії, порядок дій за ними і пропуск (відгук).

Під час організаціїуправління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку, вказує місце розташування командно-спостережного пункту взводу.

56. Командир взводу повинен організувати пильне несення служби, особисто виставляти сторожові пости і секрети, установити порядоквідпочинку особового складу і забезпечити постійну бойову готовність сторожової застави. Якщо застава виставляється вночі, командир взводу зобов’язаний на світанку обійти підрозділ, унести необхідні зміни в розташування та уточнити завдання.

Особовий склад сторожової застави, розташовуючись на позиціях в умовах відсутності противника, веде спостереження та удосконалює інженерне обладнання позицій.

Для огляду місцевості, перевірки пильності несення служби сторожовими постами, а також для зв’язку із сусідніми підрозділами сторожової охорони можуть висилатися дозорні. Спостереження за сигналами сторожових постів і застав здійснюється призначеними для цього спостерігачами. Удень за умов доброї видимості половині особового складу застави дозволяється відпочивати (спати). Уночі та в інших умовах обмеженої видимості весь особовий склад застави не спить і перебуває в повній бойовій готовності.

Поиск по сайту: