АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Київ – 2010 20 страница

Читайте также:
  1. DER JAMMERWOCH 1 страница
  2. DER JAMMERWOCH 10 страница
  3. DER JAMMERWOCH 2 страница
  4. DER JAMMERWOCH 3 страница
  5. DER JAMMERWOCH 4 страница
  6. DER JAMMERWOCH 5 страница
  7. DER JAMMERWOCH 6 страница
  8. DER JAMMERWOCH 7 страница
  9. DER JAMMERWOCH 8 страница
  10. DER JAMMERWOCH 9 страница
  11. II. Semasiology 1 страница
  12. II. Semasiology 2 страница

Передова група, після висадки з вертольотів, розгортається у бойовий порядок, завершує знищення противника на площадці приземлення і в прилеглих до них районах, опановує призначений рубіж, закріплюється на ньому і забезпечує висадку головних сил десанту.

Дозорне відділення (піший дозор) передової групи після висадки веде розвідку у напрямку майбутніх дій десанту, висувається до рубежу захоплення (об’єкта знищення, виводу з ладу), уточнює склад і положення противника, а хіміки-розвідники ведуть радіаційну і хімічну розвідку.

Гранатометний підрозділ (обслуга) після висадки займає вогневі позиції на площадці приземлення і веде вогонь по цілях противника, які спостерігаються, в подальшому здійснюють вогневе ураження противника у напрямку дій підрозділів десанту.

Зенітний підрозділ (обслуги), що діють у передовій групі, після висадки займають вогневі позиції поблизу площадки приземлення на напрямку висування головних сил десанту в готовності до ведення вогню по повітряних цілях противника.

Сапери в цей час ведуть розвідку мінно-вибухових і інших загороджень, майданчика приземлення, проводять їх розгородження або позначають перешкоди і місцеві предмети, що заважають посадці вертольотів.

При підльоті головних сил до району десантування, командир десанту на основі даних, які отримані від передової групи, і командира підрозділу вертольотів, при необхідності уточнює порядок висадки і завдання підрозділам.

Після висадки підрозділи десанту можуть приступати до виконання бойового завдання відразу після висадки або після приведення в готовність до бою: збору особового складу у вказаних пунктах збору або вихідному положенні для наступу (атаки), розгортання мінометних, гранатометних підрозділів (обслуг) на вогневих позиціях, приведення в готовність до бойового застосування озброєння і військової техніки, встановлення зв'язку з командиром, що застосовує десант. Після побудови бойового порядку для ведення бою, взвод займає вихідне положення для дій і за командою (сигналом) приступає до виконання бойового завдання.

378. Передова група забезпечує висадку головних сил у районі десантування, яке здійснюється під прикриттям бойових вертольотів і вогню підтримуючої артилерії (по можливості). Командир десанту після висадки уточнює на місцевості або ставить підрозділам нові завдання, узгоджує їх дії і управляє ними під час виконання бойового завдання. При цьому він повинен постійно проявляти військову хитрість, широко застосовувати маневр для атаки противника у фланг, у тил і з різних напрямів.

Мінометні і гранатометні підрозділи (обслуги), що знаходяться в складі головних сил, після висадки займають вогневі позиції на площадці приземлення і ведуть вогонь по розвіданих цілях, у подальшому здійснюють вогневе ураження противника на напрямку дій підрозділів десанту.

Зенітний підрозділ (обслуги) прикривають бойові дії вертольотів і бойові порядки десанту від ударів повітряного противника.

Резерв після висадки збирається в призначеному йому пункті в готовності до виконання раптово виникаючих завдань.

Бойові вертольоти, а після висадки десанту і транспортно-бойові вертольоти підтримують його бій десанту з повітря, а також забороняють підхід резервів противника.

Висування підрозділів десанту до рубежу (об’єкта) захоплення (знищення, виводу з ладу), здійснюється швидко і приховано, як правило, в передбойовому порядку під прикриттям охорони. При зустрічі з противником під час висунення підрозділи десанту, не втягуючись у затяжний бій, обходять осередки опору вогнем, а при необхідності і рішучою атакою часткою сил знищують дрібні групи противника.

379.Звиходом до призначеного об’єкту ТакПД з ходу розгортається у бойовий порядок і стрімко атакує його у фланг і тил, знищує живу силу, вогневі засоби (виводить об'єкт з ладу) і швидко виходить до нового об’єкта або у вказаний район (пункт).

При закріпленні на захопленому рубежі підрозділи десанту переходять до оборони, яка грунтується на утриманні важливих ділянок місцевості і швидкому маневрі силами та засобами. Опорний пункт взводу готується до кругової оборони, яка забезпечує успішну боротьбу з танками та іншими броньованими машинами противника.

380. Виконуючи завдання щодо нанесення ударів у фланг і тил противнику, який висувається, ТакПД після висадки виходить на вірогідні шляхи його висування, займає вигідний рубіж і завдає з нього раптові удари, широко застосовуючи вогневі засідки. При нагоді десант може займати послідовно декілька вигідних рубежів, завдаючи ударів у фланг і тил противнику. Виконання десантом цього завдання повинно здійснюватися в тісній взаємодії з підрозділами вертольотів, а також з підрозділами своїх військ, що наступають з фронту або ведуть оборону.

381. При знищенні (виведенні з ладу) засобів застосування ЗМУ, наземних елементів розвідувально-ударних комплексів, пунктів управління й інших об'єктів противника підрозділи десанту приховано висуваються в район їх розташування, атакують і знищують противника, що прикриває ці об'єкти, приводять у непридатність до застосування його пускові установки, ракети (снаряди), засоби управління та інші важливі елементи об’єкта. Засоби ядерного і хімічного нападу при їх пересуванні знищуються вогнем і рішучою атакою або раптовими діями з вогневих засідок.

При захопленні ЗМУ противника, ТакПД знищує противника в районі їх розташування, займає призначений рубіж і забезпечує дії саперів щодо знешкодження ЗМУ.

382. Для виведення з ладу вузла доріг руйнуються мости, віадуки, шляхопроводи і транспортні розв'язки, приводиться в непридатність полотно дороги в місцях, де за умовами місцевості в короткі терміни неможливо обладнати об'їзди (на заболочених ділянках, у міжозерних дефіле, виїмках, на гірських карнизах).

При захопленні залізничного вузла (станції) насамперед виводяться з ладу (підриваються, руйнуються) вхідні і вихідні стрілки, засоби сигналізації та автоблокування, лінії енергопостачання і зв'язку. Військові ешелони, що перебувають на станції, як правило, блокуються і знищуються вогнем і рішучою атакою.

383. Виконуючи завдання щодо захоплення гідроспоруд, мостів, переправних засобів або ділянок, зручних для форсування, десант після висадки стрімко висувається до призначеного об’єкта, атакою з ходу з різних напрямків, захоплює ці об'єкти і, перейшовши до кругової оборони, утримує їх до підходу своїх військ.

7.3. Взвод у морському десанті

 

Для забезпечення дій морського десанту ТакПД після висадки може захоплювати і наполегливою обороною утримувати ділянку прибережної смуги, яка намічена для висадки морського десанту, забороняти підхід до нього резервів противника, часткою сил або у повному складі знищувати батарею берегової артилерії і інші вогневі засоби, що перешкоджають висадці морського десанту, а також пункти управління, вузли зв'язку й інші об’єкти. Висадка ТакПД здійснюється безпосередньо перед підходом десантних кораблів з підрозділами морського десанту до берега. Дії десанту підтримуються вогнем кораблів вогневої підтримки із ударами авіації.

384. Для захоплення перевалу ТакПД висаджується безпосередньо на нього або на площадку поблизу перевалу, опановує прилеглі до нього командні висоти, потім виходить у фланг і тил противнику, що обороняє перевал, і знищує його.

Для захоплення гірського проходу десант висаджується, як правило, біля входу в нього, потім опановує прилеглі до нього командні висоти, з яких прострілюється гірський прохід (долина), блокує і знищує противника.

385. При застосуванні ТакПД для блокування десанту (диверсійно-розвідувальної групи) противника і подальшого його знищення спільно з протидесантними (загальновійськовими) резервами висадка проводиться на напрямку висунення десанту, диверсійно-розвідувальної групи противника, безпосередньо на рубіж блокування або в безпосередній близькості від нього.

386. З виходом частин (підрозділів), що наступають з фронту, на рубіж входження у зв'язок, командир десанту встановлює з ними зв'язок, уточнює розташування пунктів зустрічі, порядок пропуску підрозділів через бойові порядки підрозділів десанту і подальші спільні дії.

З виходом на рубіж підтримки десанту вогнем артилерії командири підтримуючих підрозділів артилерії входять у зв'язок з командиром (артилерійським корегувальником) десанту і приступають до виконання завдань щодо підтримки десанту в обсязі виділеного ресурсу. З цієї миті управління десантом може передатися командирові частини (підрозділу), що виходить у район бойових дій десанту, десант стає елементом бойового порядку частини (підрозділу), починається етап спільних дій.

З виходом на пункти зустрічі підрозділи позначають себе встановленими сигналами, командир десанту уточнює відомості про противника положення своїх підрозділів, порядок пропуску підрозділів через бойові порядки десанту і подальших спільних дій (заміни підрозділів десанту).

Після з'єднання з передовими підрозділами бригади (полку), підрозділи десанту можуть утримувати раніше захоплені об'єкти (рубежі) до підходу першого ешелону, прикривати фланги загальновійськових частин (підрозділів) при їх висуванні, розгортанні і під час ведення бою, захоплювати спільно з ними важливі об'єкти (рубежі) або виводитися з бою в район розташування своєї частини (підрозділу) для відновлення боєздатності і діяти відповідно до отриманого завдання.

387. Евакуація десанту може проводитися вертольотами безпосередньо із знищеного об’єкту або з району збору після виконання бойового завдання (евакуації).

Висування десанту в район евакуації здійснюється в передбойових порядках. Для забезпечення евакуації десанту на пануючих висотах і можливих маршрутах висування противника виставляються підрозділи охорони і прикриття. Насамперед проводиться завантаження і посадка мінометних і гранатометних розрахунків. Підтримуючі вертольоти знаходяться в готовності до вогневої підтримки підрозділів охорони, прикриття і вертольотів десантної групи, особливо при їх посадці і зльоті.

Діями підрозділів десанту і вертольотів під час евакуації керує командир десанту.

Підрозділи охорони і прикриття після евакуації десантної групи, встановивши димові завіси, залишають район евакуації на вертольотах.

388. З виконанням бойового завдання ТакПД виходить у призначений район (пункт) збору, і, як правило, поступає в розпорядження командира своєї частини (підрозділу). При отриманні бойового завдання на повторне десантування приступають до його підготовки. В цьому випадку у взводі проводяться заходи щодо відновлення боєздатності, їх бойового злагодження, поповнення особовим складом, озброєнням, ракетами, боєприпасами і необхідним майном.

389. Підрозділи, призначені до складу ТакПД, забезпечуються ракетами, боєприпасами, продовольством, засобами індивідуального захисту та іншими матеріальними засобами на весь час дій у тилу противника (виконання бойового завдання).

Взводу може додаватися медичний персонал зі складу медичного пункту батальйону і засоби для надання пораненим і хворим медичної допомоги.

Поповнення запасів боєприпасів і інших матеріальних засобів під час бойових дій може проводитися підрозділами авіації СВ, при цьому зворотними рейсами здійснюється евакуація поранених і хворих, а також організовується десантом шляхом використання озброєння, боєприпасів і інших матеріальних засобів захоплених у противника.

 

Розділ 8. ДІЇ ПІД ЧАС УЧАСТІ У МІЖНАРОДНИХ МИРОТВОРЧИХ ОПЕРАЦІЯХ

 

8.1. Загальні положення

 

390. Миротворча діяльність – це колективні дії міжнародних організацій (ОБСЄ, ООН, НАТО тощо) політичного, економічного, дипломатичного, воєнного та іншого характеру, які застосовуються відповідно до норм і принципів міжнародного права та спрямовані на запобігання чи припинення збройних конфліктів переважно мирними способами з метою підтримання міжнародної безпеки.

391. Види миротворчої діяльності базуються на принципах міжнародного гуманітарного права. Основними видами участі у миротворчій діяльності, як правило, можуть бути направлення в зону конфлікту країнами-учасниками своїх спостерігачів, миротворчих сил, а також здійснення виділення матеріально-технічних ресурсів і послуг.

У ході цих заходів повинні дотримуватися наступні основні принципи: законність, згода сторін, неупередженість (нейтральність), рішучість і цілеспрямованість, чіткість намірів, відкритість дій миротворчих сил, багато національність, інтеграція та єдність дій, власна безпека і застосування сили виключно для необхідної самооборони, легке розпізнавання контингентів миротворчих сил, передбачення інцидентів та визнання повноважень місцевої влади.

Місія спостерігачів має завдання спостерігати за обстановкою у визначеному регіоні (районі) та звітувати за результатами спостереження. Поодинока міжнародна місія спостереження складається з декількох членів військового персоналу, які здійснюють різні види спостереження у спірному районі та повідомляють про будь-які порушення домовленості про припинення вогню, здійснюють патрулювання в критично важливих районах, ведуть переговори на місцевому рівні з ворогуючими сторонами і проводять особливі види слідства.

Миротворчі сили – це військові миротворчі контингенти, військовий і цивільний персонал, а також поліція, які призначені для проведення миротворчих операцій. Вони можуть включати сухопутні, військово-повітряні, військово-морські, допоміжні та інші підрозділи для участі у виконанні миротворчих завдань.

Військовий персонал може бути призначений окремо: служити в міжнаціональному складі, в складі групи (медичної групи) або в якості частини багатонаціонального підрозділу. Військові підрозділи можуть бути сформовані відразу або після прибуття в район операцій. Рівень участі залежить від масштабу конфлікту і буде визначений відповідним документом для початку організації планування майбутніх операцій (Мандатом).

Військовий миротворчий контингент – військові підрозділи, які оснащені відповідним озброєнням і військовою технікою, засобами підтримки і зв’язку, що направляються для участі у міжнародних миротворчих операціях (ММО), у тому числі разом із формуваннями ІВФ та ПрО, які входять до складу об’єднаних військових підрозділів, що створюються спільно з іншими державами для участі у міжнародних миротворчих операціях.

Миротворчий персонал – окремі військовослужбовці та цивільні особи військових формувань, ПрО, інших державних органів і цивільних установ, які направляються для участі в ММО і не входять до складу миротворчого контингенту.

Матеріально-технічні ресурси та послуги складаються з фінансової та технічної допомоги, що надаються для використання в ММО, у тому числі бойова і спеціальна техніка, окремі види озброєнь, засоби зв’язку, транспортні засоби з екіпажами; забезпечення продовольством, медикаментами, транспортом та іншим обладнанням. У деяких випадках участь у виконанні миротворчих завдань може бути обмежена лише наданням техніки щодо забезпечення перевезень і постачання багатонаціональним силам.

392. Значну роль при здійсненні миротворчої діяльності відіграють ММО.

Міжнародні миротворчі операції – це міжнародні дії або заходи (в тому числі дії багатонаціональних сил), які здійснюються за рішеннями Ради Безпеки ООН і під їх загальним контролем відповідно до Статуту Організації Об’єднаних Націй, ОБСЄ, інших регіональних організацій, які несуть відповідальність у сфері підтримання міжнародного миру і безпеки, згідно з положеннями Статуту ООН.

Миротворча операція має за мету перш за все здійснення дипломатичних кроків щодо досягнення, відновлення або дотримання миру в районах потенційного конфлікту. За таких умов політичні заходи мають суттєвий вплив на ведення військових дій, які проводяться за згодою воюючих сторін з метою підтримання миру, досягнутого у результаті переговорів, та сприяння дипломатичному розв’язанню спірних проблем.

У відповідності до форм і видів участі у миротворчій діяльності розрізняють наступні типи миротворчих операцій: з попередження конфліктів (коли для уникнення конфлікту вчинені такі дії, як превентивна дипломатія, консультації, ведення спостереження за обстановкою відповідно до угод сторін конфлікту, накладення санкцій тощо); з встановлення миру (сприяння миру) (проводяться за обов’язковою згодою сторін конфлікту з метою їх розв’язання шляхом мирного урегулювання, в умовах відсутності чітких домовленостей між сторонами конфлікту (посередництво, переговори, надання різноманітних видів допомоги) або превентивного розгортання військ для недопущення конфлікту, а також контролю за умовами перемир’я та виконання угод про припинення вогню, забезпечення дотримання прав людини, надання всебічної допомоги населенню); з підтримання (відновлення) миру (проводяться, як правило, після досягнення домовленостей між сторонами конфлікту (підписання мирної угоди) для недопущення подальшого розгортання конфлікту та надання допомоги у розвитку процесу мирного врегулювання роз’єднання збройних формувань, задіяних у конфлікті, недопущення та запобігання ескалації воєнних дій, відновлення законності та правопорядку, забезпечення нормального функціонування державних і виборних установ та організацій шляхом роз’єднання ворогуючих сторін миротворчими контингентами); з примушення до миру (встановлення миру) (проводяться коли не передбачається обов’язкова згода всіх конфліктуючих сторін, як правило, вводяться міжнародні санкції та застосовуються найрішучіші заходи з використанням військової сили для припинення збройного конфлікту і примушення сторін конфлікту до встановлення перемир’я, мають більше військовий напрямок, ніж політико-дипломатичний задля припинення громадянських і міжетнічних війн); з розбудови миру (проводяться у постконфліктний період для відновлення життєдіяльності найважливіших елементів інфраструктури та цивільних інститутів країни, демілітаризації району конфлікту головна роль належить, як правило, цивільним структурам (гуманітарним агенціям, неурядовим організаціям тощо).

У рамках миротворчої діяльності можуть проводитися також пошуково-рятувальні, гуманітарні та електоральні операції.

Пошуково-рятувальні операціїпроводяться для пошуку і порятунку особового складу військових формувань і населення, яке потерпає від наслідків НС техногенного, природного та воєнного характеру з використанням спеціальних команд та обладнання.

Гуманітарні операції проводяться з метою надання допомоги та захисту жертв конфлікту або стихійного лиха, полегшення тягаря населення, особливо в умовах, коли місцева влада не бажає або неспроможна налагодити нормальну життєдіяльність населення. Керівництво гуманітарними операціями здійснюють, як правило, цивільні особи.

Електоральні операції проводяться для створення умов і допомоги у проведенні демократичних виборів до органів влади та уряду. Можуть бути як самостійними операціями, так і проводитися у якості складової частини операцій з розбудови миру.

Здійснення пошуково-рятувальних, гуманітарних та електоральних операцій не вимагають спеціального мандату.

393. Традиційно роль військової сили у миротворчій діяльності полягає у тому, щоб, розмістившись між різними сторонами конфлікту, завадити їх зіткненню або в спостереженні, як виконується угода про припинення вогню чи про примирення.

Практичне проведення операції з попередження, встановлення або підтримання миру може включати декілька різних способів дій. Основними з них є дії щодо спостереження, розмежування та змішані дії розмежування і спостереження.

Дії щодо спостереження, як правило, виконуються військовими спостерігачами та за допомогою організації різних видів спостереження. Їх завдання полягає у контролі за виконанням угоди перемир’я.

Дії щодо розмежування, як правило, здійснюються миротворчими підрозділами. Завдання полягає в тому, щоб розміститись між двома або більше ворогуючими сторонами, запобігти (не допустити) відновлення збройної боротьби. Областю дії може бути Буферна зона ООН, де дозволяється знаходитись тільки персоналу ООН, або зона, в якій ніякому військовому персоналу, крім персоналу ООН, не дозволяється знаходитись.

Змішані дії розмежування і спостереженнявключають контролювання районів по обидва боки буферної зони, де сторони, що протистоять, погодилися на обмеження у застосуванні військової сили. Ці райони називаються Областями Обмеження Озброєнь.

394. Типовими завданнями операцій з примушення до миру є: поновлення правопорядку; захист гуманітарних операцій та прав людини; стримування конфлікту; розведення сил ворогуючих сторін; встановлення зон безпеки та нагляд за ними; гарантування або заперечення просування та посилення санкцій. Відмінністю завдань є виконання миротворчими підрозділами поліцейських функцій. Значно зростає обсяг завдань підрозділами інженерних військ і тиловим службам для забезпечення гуманітарних операцій, поновлення місцевої інфраструктури.

Миротворчі підрозділи застосовуються для спонукання сторін конфлікту до взаємних поступок і досягнення згоди, тому існує висока можливість ведення обмежених бойових дій між миротворчим контингентом і конфліктуючими сторонами. Протистояння може довести до повномасштабних бойових дій. У цьому випадку миротворчі підрозділи потрапляють в умови близькі до конфлікту низької інтенсивності, а операції з примушення до миру являють собою активну військову фазу бойових дій (з елементами стабілізаційних і специфічних дій) проти сторін конфлікту, яка завершує комплекс політичних, дипломатичних і економічних заходів з метою рішучого примушення сторін конфлікту до встановлення перемир’я.

 

 

8.2. Підготовки до дій у ММО

 

395. Взвод зі складу миротворчого контингенту самостійно або у складі роти може залучатися до виконання найбільш характерних завдань: організації всіх видів спостереження; здійснення контролю за пересуванням людей і транспортних засобів у зоні роз’єднання (буферній, демілітаризованій зоні); проведення патрулювання; взяття під охорону та оборону важливих об’єктів; захисту своїх сил і засобів (організація безпеки миротворчих підрозділів); всебічного сприяння переговорам; блокування районів, населених пунктів; сприяння гуманітарній допомозі та економічній діяльності; забезпечення супроводження колон гуманітарної допомоги, інших важливих вантажів і високоповажних посадових осіб.

Крім цього, миротворчі завдання можуть виконуватися шляхом проведення оточення та обшуків; забезпечення безпеки на виборчих пунктах і на зустрічах виборців з кандидатами різного рівня; виконання ремонтно-відновлювальних робіт і надання медичної допомоги у випадках масових поранень тощо.

В умовах проведення операцій з примушення до миру, миротворчий взвод може вести звичайні бойові дії, а також, в залежності від обстановки, виконувати завдання, притаманні стабілізаційним і специфічним діям військ.

Крім цього, він може включатись для вирішення раптово виникаючих завдань під час проведення миротворчої місії до складу сил швидкого реагування. Склад сил швидкого реагування визначається старшим командиром сил з підтримання миру і може включати в себе як підрозділи, так і засоби їх мобільної доставки в райони застосування. До сил швидкого реагування можуть бути направлені підрозділи і частини з різних національних контингентів з підтримки миру, але з обов’язковою мовною сумісністю (або забезпечені достатньою кількістю радників і перекладачів). Загальне командування силами швидкого реагування покладається на командувача миротворчими силами, або за його рішенням – на командира національного контингенту в чиїх інтересах сили швидкого реагування на цьому етапі виконують поставлене завдання.

Сили швидкого реагування застосовуються: при виникненні загрозливого стану в одному з районів виконання миротворчої місії; при вирішенні раптово виникаючих завдань; для демонстрації військової присутності або застосування сили для надання допомоги одному з національних контингентів; для протидії проявам сили з боку конфліктуючих сторін; надання допомоги підрозділам, які опинились в небезпеці.

В залежності від покладених миротворчих завдань, організаційно-штатна структура підрозділів миротворчих сил може бути різною і відповідно розробляється конкретно під кожну миротворчу місію.

396. Під час виконання миротворчих завдань в умовах проведення миротворчих операцій підрозділи розташовуються в базових районах.

Базовий район (БР) – ділянка спеціально виділеної території з розташованими на ній будівлями (спорудами), наметовими містечками, місцями розташування ОВТ, складами, де розташовуються одна або декілька частин (підрозділів).

На відміну від розташування на місці (району зосередження, вихідного району), базовий район розташовується на території іноземних держав і може включати спеціально відведені будівлі в межах населених пунктів для розміщення підрозділів та органів управління ними, більш щільно та ретельно обладнується в інженерному відношенні, в тому числі з улаштуванням інженерних загороджень, готується для ведення кругової оборони з метою забезпечення безпечної життєдіяльності підрозділів. У базових районах у повній бойовій готовності знаходяться чергові підрозділи для виконання раптово виникаючих завдань.

Для підтримання порядку встановленого старшим начальником серед військовослужбовців і служби військ призначається комендант базового району.

В межах базового району, як правило, створюються бази миротворчих сил (БМС) (підрозділів), які дозволяють контролювати територію відповідальності. За допомогою таких баз здійснюється спостереження за зоною відповідальності, підтримування досягнутого перемир’я, управління діями КПП, патрульних груп і груп швидкого реагування, здійснюється контроль за пересуванням людей, техніки, гуманітарних вантажів. Вони дають змогу зустрічатися лідерам протиборчих сторін, пояснювати їм мету певних дій та їх значення при проведенні миротворчої операції.

397. Для виконання миротворчих завдань, крім звичайного військового базового рівня підготовки, військовослужбовці повинні чітко засвоїти та виконувати стандартні процедури миротворчих підрозділів ООН, які дещо відрізняються від загальної тактики ведення бойових дій, у зв’язку з чим особливого значення набуває індивідуальна підготовка, злагодження відділень і взводів.

Найбільш важливі дисципліни навчання, як правило, включаються в програму підготовки перед виконанням миротворчої місії і підлягають ретельному вивченню, це: міжнародне право; сучасна інформація щодо країни та району місії, включаючи історію, культуру, релігію, традиції, географічні данні, рослинний та тваринний світ, клімат тощо; обов’язки та порядок організації та несення служби (на КПП, ПС; патрулювання вдень і вночі; супроводження та конвоювання; взаємодія з недержавними організаціями та порядок ведення переговорів на нижчому рівні; знанні зброї, яка використовується в районі проведення миротворчих операцій; порядок та дії при здійсненні медичної евакуації); робота з картами стандарту НАТО; порядок дій при посадці гелікоптера та управління вогнем з землі; порядок ведення переговорів по засобах зв’язку за стандартами НАТО; поводження на мінних полях та ознаки мін-пасток; водіння (враховуючи специфіку рельєфу місцевості району); бездоганне знання правил використання зброї; перша медична допомога; порядок контролю натовпу; мовна підготовка (англійська та країни перебування); психологічна підготовка; порядок обшуку; поводження з представниками мас-медіа; охорона об’єктів та інженерне обладнання.

Підготовка підрозділів у базовому районі продовжується відповідно до програми бойової підготовки з урахуванням тих завдань, які стоять перед підрозділом. В основному, заняття проводяться у складі взводу під керівництвом командира взводу (командир роти, начальниками служб, офіцерами управління) миротворчого контингенту. У плані підготовки проводяться інструктажі особового складу, який заступає на бойове чергування на блокпости (КПП, патруль, конвой тощо).

Незалежно від відриву особового складу для виконання поставлених завдань постійно проводяться заняття: з бойової готовності (дії особового складу за різними ступенями бойової готовності); по діях груп, що знаходяться в резерві; з обладнання місць несення чергування, охорони та оборони місця дислокації; з організації медичної евакуації.

398. Порядок дій при приведенні у вищі ступені бойової готовності:

при бойовій готовності “Зелена”: підрозділи миротворчих сил виконують свої завдання у звичайному режимі;

при бойовій готовності “Жовта”: підрозділи миротворчих сил розміщені в призначених районах (секторах), весь особовий склад знаходиться на своїх місцях у готовності до оборони. Командири підрозділів можуть дозволити особовому складу виконання тільки особливо важливих службових завдань за межами району (сектора) відповідальності; перевіряється зброя, засоби зв’язку і захисту;

при бойовій готовності “Червона”: вводяться обмеження руху транспорту в районі проведення операції з підтримання миру; 50% особового складу підрозділів знаходиться на оборонних позиціях і на місцях несення служби, в укриттях; весь особовий склад носить каски і бронежилети; проводиться перевірка засобів захисту, доукомплектування підрозділів зброєю (великокаліберними кулеметами, автоматичними гранатометами тощо); продовжується несення служби на контрольно-пропускних пунктах і спостережних постах; патрулювання припиняється відповідно до обстановки;


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.011 сек.)