Київ – 2010 11 страница

190.При інженерному обладнанні опорного пункту фортифікаційні споруди в кам’янистих і скельних ґрунтах облаштовуються напівзаглибленого і насипного типу з використанням каміння та мішків із піском і землею. Окопи, укриття й інші споруди обладнуються так, щоб виключити затікання в них вогнесумішей і води. В скельних ґрунтах окопи й укриття можуть обладнуватися вибуховим способом. Попереду позицій крім звичайних загороджень готуються обвали та зсуви, дороги (стежки) готуються до зруйнування і мінуються.

Розвідка противника і місцевості організується більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю спостерігачів.

191. Під час організації оборони в горах командир взводу (відділення, танка) крім рішення звичайних питань зобов’язаний: ретельно вивчити підступи до опорного пункту (позиції) з фронту, флангів і тилу; організувати прикриття їх перехресним вогнем і спостереження за ними; врахувати мертві простори поблизу опорного пункту (позиції) і підготувати по них вогонь; створити на позиціях збільшений запас ракет і боєприпасів, особливо гранат; передбачити заходи щодо протидії обходам противника і його просочуванню між позиціями відділень (танків) або на стиках із сусідами.

Крім цього, при організації оборони в горах слід враховувати підвищену витрату пального, потужності двигунів, перегрів системи охолодження двигунів при більш низьких температурах охолодження рідини, вживати заходів щодо забезпечення бойових машин підвищеного проходження запасом охолоджувальної рідини, забезпечення особового складу теплими речами, засобами для обігріву, приготування їжі і запасом питної води.

192. Атаку противника взвод (відділення, танк) відбиває всіма вогневими засобами із широким застосуванням гранат. Танки противника найбільш доцільно знищувати під час подолання ними підйомів, особливо на серпантинах.

Під час обходу противником опорного пункту (позиції) взвод (відділення, танк) переходить до кругової оборони й уражає його вогнем у фланг і тил.

Розділ 5. НАСТУПАЛЬНИЙ БІЙ

5.1. Загальні положення

193. Наступ проводиться з метою розгрому (знищення) противника і оволодіння важливими районами (рубежами, об’єктами) місцевості. Він полягає в ураженні противника всіма засобами, які є в наявності, рішучій атаці, стрімкому просуванні підрозділів у глибину його бойового порядку, знищенні та полоненні живої сили, захопленні озброєння, військової техніки, намічених районів (рубежів) місцевості.

Використовуючи результати вогневого ураження противника, взвод (відділення, танк) повинен вести наступ із повним напруженням сил, у високому темпі, безупинно, вдень і вночі, у будь-яку погоду і в тісній взаємодії штатних, доданих, підтримуючих і сусідніх підрозділів і знищити противника, який обороняється. Це досягається вмілим застосуванням усіх наявних сил і засобів, своєчасним використанням результатів вогневого ураження противника, швидким подоланням загороджень і вмілим поєднанням дій у бойовому і передбойовому порядках із широким використанням способів пересування на полі бою і захопленням з ходу рубежів (об’єктів), широким застосуванням маневру вогнем, умілим використанням місцевості для маневру підрозділами з метою швидкого виходу у фланги і тил противнику, проведенням рішучих атак, своєчасним і постійним уточненням (постановкою) завдань підрозділам і забезпеченням їх під час бою.

У залежності від завдання, яке виконується, характеру місцевості, дій противника й інших умов обстановки механізований взвод (відділення) може наступати в пішому порядку (взимку на лижах), на БМП (БТР) або десантом на танках.

Наступ може вестися на противника, який обороняється, наступає або відходить.

Наступ взводу (відділення, танка) на противника, який обороняється,здійснюється і з положення безпосереднього зіткнення з ним або з ходу.

194. Механізований (танковий) взвод наступає у складі роти, а в резерві батальйону, в штурмовій групі і у розвідці може діяти самостійно.Механізований взвод, крім того, може діяти в передовій групі ТакПД, у складі його головних сил або окремо, під час виконання спеціальних завдань.

Танковий взвод, механізований взвод на БМП і протитанковий взвод у повному складі або окремими машинами (комплексами) можуть виділятися для знищення вогневих засобів противника, які спостерігаються, стрільбою прямою наводкою в ході вогневої підготовки атаки.

Взвод наступає на фронті до 300 м, а механізоване відділення в пішому порядку – на фронті до 50 м.

195. Бойове завдання механізованого (танкового) взводу (відділення, танка) у наступі включає об’єкт атаки і напрямок продовження наступу. В окремих випадках, коли перед фронтом наступу противник не розвіданий, під час постановки бойового завдання по радіо, при наступі в лісі, а також в інших особливих умовах взводу (відділенню, танку) може бути вказаний тільки напрямок атаки або напрямок продовження наступу.

Об’єктом атаки механізованого (танкового) взводу (відділення, танка), як правило, є жива сила в окопах або в інших фортифікаційних споруда, а також танки, гармати, протитанкові ракетні комплекси, кулемети й інші вогневі засоби противника, які розташовані в першій траншеї і у найближчій глибині перед фронтом наступу взводу (відділення, танка).

Напрямок продовження наступу взводу (відділення, танка) визначається з таким розрахунком, щоб забезпечувалося виконання найближчого завдання роти (оволодіння об’єктом атаки взводу).

З оволодінням визначеним об’єктом атаки взвод (відділення, танк ) продовжує безупинний наступ у зазначеному напрямку, під час якого йому ставиться нове бойове завдання.

196. Протитанковий взвод (протитанкове відділення механізованої роти на БТР) призначений для боротьби з танками й іншими броньованими об’єктами противника, прикриття висування і розгортання рот першого ешелону, введення в бій другого ешелону (резерву), відбиття контратак противника, прикриття проміжків і відкритих флангів. Крім того, він може залучатися для знищення вогневих засобів у відкритих або закритих фортифікаційних спорудах, а в окремих випадках – і бойових вертольотів противника, які діють на незначних висотах.

Гранатометний взвод призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника в окопах (траншеях і за складками місцевості) і поза укриттями, а також для відбиття контратак противника і прикриття проміжків і відкритих флангів.

Протитанковий і гранатометний взводи, як правило, залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира батальйону і застосовуються на напрямку головного удару, а в деяких випадках, у залежності від умов обстановки, вони можуть у повному складі або відділеннями придаватися ротам першого ешелону.

Гранатометному і протитанковому взводам (відділенню) у наступі вказуються цілі для ураження, напрямок стрільби і вогневі рубежі, напрямок наступу (порядок переміщення під час бою), а також рубежі вогневих позицій.

Рубежі вогневих позицій призначаються для виконання завдань під час вогневої підготовки атаки, для підтримки атаки підрозділів першого ешелону, під час введення в бій другого ешелону, під час відбиття контратаки і прикритті флангів і стиків. Рубежі вогневих позицій можуть призначатися завчасно під час підготовки до наступу або безпосередньо в ході його ведення. Вони повинні забезпечувати ведення вогню на максимальну дальність, можливість маневру вогнем і безупинну вогневу взаємодією із підрозділами (бойовими групами, танками й іншими вогневими засобами), які наступають.

197. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає в пішому порядку може будуватися в одну або дві лінії. При діях в одну лінію він складається з бойових порядків відділень (бойових груп) з інтервалами між ними до 50 м, групи управління і вогневої підтримки, що діє за ними на віддаленні до 50 м, і засобів посилення, які залишаються в безпосередньому підпорядкуванні командира взводу.

Під час наступу в дві лінії одне з відділень, група управління і вогневої підтримки діють за бойовими порядками відділень першої лінії на віддаленні до 50 м і виконують завдання щодо підтримки (прикриття) відділень першої лінії при подоланні загороджень, атаці противника і в ході наступу; знищення противника в траншеї; відбиття раптового нападу противника з флангу, а також може використовуватися для заміни відділень першої лінії, які зазнали втрат від вогню противника; здійснення маневру й атаки противника у фланг і тил та виконання інших завдань.

Група управління і вогневої підтримки взводу призначена для управління підрозділами і вогнем у ході наступу, підтримки (прикриття) відділень під час подолання загороджень під час атаки, знищення вогневих засобів, а також знищення противника, який знаходиться в траншеях або намагається залишити їх, відбиття у взаємодії з механізованими відділеннями й іншими вогневими засобами контратак противника і виконання інших завдань. Звичайно вона створюються у складі: обслуга кулемета, снайпер, спостерігач, 1-2 зв’язкових. До її складу, крім того, включається додані вогневі засоби, Управління групою здійснюється командиром взводу. Вона діє за підрозділами (бойовими групами), які наступають на віддаленні до 50 м або, в деяких випадках, безпосередньо в бойовій лінії.

БМП (БТР) у залежності від обставин і рішення командира взводу можуть діяти разом із відділеннями, у складі груп вогневої підтримки або маневреної групи (групи бойових машин – ГрБМ).

Спостерігач, який призначається у взводі, веде спостереження за противником, за результатами вогню, за діями танків і доповідає результати спостереження командиру взводу. Він розташовується в 3-10 м перед командиром взводу або біля нього. При переміщенні командно-спостережного пункту спостерігач пересувається першим у район, який визначив командир взводу.

Зв’язковий командира взводу спостерігає за сусідами, за положенням і сигналами командирів механізованих відділень, доданих і підтримуючих підрозділів, які знаходяться перед командно-спостережним пунктом. Він передає, за розпорядженням командира взводу, його накази встановленими сигналами або голосом, стежить за дотриманням вимог маскування особами, які прибувають на командно-спостережний пункт. Зв’язковий розташовується в 3-6 м від командира взводу і при всіх його пересуваннях пересувається разом із ним.

Другий зв’язковий спостерігає за діями БМП (БТР), за доданими і підтримуючими засобами, які знаходяться за командно-спостережним пунктом, за діями санітара-стрільця і підношувачів боєприпасів, а при відсутності радіозв’язку – і за сигналами командира роти. Він розташовується в 3-6 м за командиром взводу в укритті, що дозволяє непомітно для противника подавати сигнали в тил. При переміщенні командно-спостережного пункту він пересувається останнім, не припиняючи спостереження за сигналами командира роти.

198. Бойовий порядок механізованого взводу, який наступає на БМП (БТР), і танкового взводу складається з лінії бойових машин з інтервалом між ними до 100 м і засобів посилення, які діють у бойовій лінії або за нею.

Під час наступу положення відділень (танків) у бойовій лінії може бути в лінію, кутом вперед, кутом назад, уступом вправо, уступом вліво.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового взводів, які діють у пішому порядку в повному складі, складається з бойових порядків відділень з інтервалом між ними до 50 м, а під час дій на БМП (БТР) – бойова лінія машин з інтервалом між ними до 50 м у гранатометному взводііу протитанковому взводі до 150 м.

Лінійне розміщення вогневих засобів протитанкового взводув бойовому порядку недопустимо.

199. Бойовий порядок механізованого відділення, яке наступає в пішому порядку, складається з бойової лінії з інтервалом між солдатами 6-8 м (8-12 кроків), та БМП (БТР) (за наявності у командира відділення засобів зв’язку), яка діє за бойовою лінією відділення на віддаленні до 300 м, на її фланзі або безпосередньо в бойовій лінії. Для зручності ведення вогню і кращого використання місцевості (місцевих предметів) солдати в бойовій лінії можуть висуватися вперед або зміщатися вбік,не порушуючи загального фронту наступу і не заважаючи діям сусідів.

Для ведення бою в траншеях, ходах сполучення, у місті, лісі і горах, під час виконання завдань у глибині оборони противника, а також для кращої взаємодії у відділенні завчасно перед наступом можуть створюватися бойові групи (“двійки” та “трійки”). При цьому інтервал між бойовими групами (“двійками” та “трійками”) може бути 15-20 м, а між солдатами – 3-5 м. Під час ведення наступу на місцевості, яка забезпечує вогневу підтримку між бойовими групами, вони переміщаються по черзі під прикриттям вогню тактичних груп, які вже висунулися на вказаний командиром відділення рубіж. Після зайняття рубежу бойова група готується для ведення вогню і прикриває висування групи (“двійки”, “трійки”), яка залишилася. БМП (БТР) діє за відділенням на віддаленні до 300 м, у проміжках бойових порядків або на одному з його флангів.

З метою підвищення ефективності виконання завдань у наступі відділення може діяти також тактичними групами, які за своїм призначенням можуть бути маневреною (розгородження) і вогневою.

Маневрена група призначена для оволодіння об’єктом атаки, знищення противника в траншеї (очищення траншеї), здійснення маневру для виходу у фланг і тил противнику, закріплення досягнутого рубежу і виконання інших завдань. У деяких випадках вона буде проробляти проходи у мінно-вибухових і невибухових загородженнях, виконуючи функції групи розгородження. Командиром групи, як правило, призначається старший стрілець.

Вогневу групу очолює командир відділення. Вона призначена для прикриття дій маневреної групи, знищення живої сили і вогневих засобів противника на об’єкті атаки і на його флангах, заборони підходу (маневру) противника до об’єкта, який атакується, позбавлення противника можливості надання допомоги своїм вогнем тим, хто обороняється, й атаки його на вказаному об’єкті спільно з маневреною групою.

При наступі відділення тактичними групами вони можуть діяти в лінію, уступом вправо (вліво) або в дві лінії (одна за одною). У всіх випадках інтервал між групами може бути 25-30 м, дистанція – 30-50 м, а солдати в групі діють спільно або на віддаленні 3-5 м між собою. БМП (БТР) може діяти за тактичними групами на відстані до 300 м, у проміжках між ними, на одному з флангів відділення або входити до складу однієї з груп.

Бойовий порядок гранатометного і протитанкового відділень, які діють у пішому порядку, складається з обслуг, розгорнутих по фронту з інтервалом між гранатометами 10-20 м, між протитанковими керованими ракетними комплексами – не менше 15 м, і БМП (БТР).

200. Механізованому взводу, у залежності від умов обстановки і завдання, яке виконується, може додаватися протитанкове, гранатометне, пара вогнеметників (обслуга) й інші вогневі засоби, а під час наступу в місті, в якості штурмової групи, взводу можуть додаватися, крім того, танки, гармати, переважно самохідні, міномети і інженерно-саперне відділення (саперне) з підривними зарядами.

Танковому взводу може надаватися механізоване відділення.

Засоби посилення механізованого взводу призначені для знищення і подавлення живої сили і вогневих засобів противника, які перешкоджають просуванню взводу або контратакують його.

Інженерно-саперний підрозділ використовується для ведення інженерної розвідки, пророблення проходів у загородженнях, підривуфортифікаційних споруд, будинків і об’єктів разом із противником, що їх обороняє.

201. Наступ з ходу взвод здійснює у складі роти з вихідного району у місці, що вказує командир роти, у якому здійснюється підготовка до наступу. У вихідному районі взвод розташовується приховано, у постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого обладнуються фортифікаційні споруди.

З метою організованого висування, розгортання в бойовий порядок і проведення одночасної атаки переднього краю противника призначаються: маршрут висування, вихідний пункт, рубежі (пункти) розгортання, рубіж переходу в атаку і рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування за умов атаки в пішому порядку.

Висування до рубежу і розгортання у взводні колони взвод, як правило, здійснює в складі роти. Рубіж розгортання у взводні колони призначається, по можливості, за складками місцевості, у 2-3 км від переднього краю оборони противника, а на відкритій місцевості і на більшому віддаленні.

Місця посадки особового складу механізованих підрозділів на автомобілі а танки, як правило, вибирається на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони противника на місцевості, яка забезпечує приховану і швидку посадку. Для автомобілів підрозділів призначаються місця збору автомобілів.

Із виходом роти на рубіж розгортання у взводні колони взвод без зупинки висувається на свій напрямок і стрімко продовжує просування до рубежу переходу в атаку.

Рубіж переходу в атаку вибирається таким чином, щоб висунення до нього здійснювалося приховано, а віддалення його забезпечувало ведення дійсного вогню з основних видів зброї взводу і дозволяло досягти переднього краю оборони противника у вказаний час (“Ч”). Він може призначатись на віддаленні до 600 м від переднього краю оборони противника, а іноді і далі.

З виходом на рубіж переходу в атаку взвод розгортається в лінію бойових машин, витримуючи при цьому напрямок руху для виходу на призначений об’єкт атаки.

Під час атаки в пішому порядку взводу призначається рубіж спішування (відділенням – місце спішування), з виходом на який особовий склад висаджується з БМП (БТР), розгортається в бойову лінію і продовжує наступ. Він призначається ближче до переднього краю оборони противника, як правило, в місцях, які прикриті від вогню його кулеметів і протитанкових засобів ближнього бою. Іноді він може збігатися з рубежем переходу в атаку, знаходитися попереду або бути більш віддаленим.

Залежно від обстановки і характеру місцевості віддалення цих пунктів (рубежів) може бути іншим.

202. Наступ на противника з положення безпосереднього зіткнення з ним взвод (відділення) здійснює з вихідної позиції, яка була зайнята в ході перегрупування з положення оборони або зі зміною підрозділів, що обороняються, у заздалегідь створеному бойовому порядку. Перегрупування (зміна) підрозділів, які займають оборону при безпосередньому зіткненні, з метою заняття вихідної позиції для наступу проводиться приховано, як правило, в ніч перед наступом або в інших умовах обмеженої видимості з виконанням заходів щодо введення противника в оману. Перегрупування взводу, який оборонявся в першому ешелоні, здійснюється в пішому порядку траншеями і ходами сполучення. В першу чергу змінюються механізовані, а потім танкові підрозділи. Взвод проводить зміну у складі роти. Про зайняття вихідної позиції командир взводу доповідає командиру роти.

Механізований взвод із засобами посилення на вихідній позиції роти розташовується у траншеях і ходах сполучення, а БМП (БТР) займають вогневі позиції поруч зі своїми відділеннями або за ними на відстані до 50 м. У разі неможливості прихованого зайняття БМП (БТР) вогневих позицій зі своїм взводом у переднього краю вони можуть розташовуватися з машинами інших взводів в складі ротної групи разом із взаємодіючим танковим підрозділом на його вихідній (очікувальній) позиції або залишатися на колишніх вогневих позиціях. Управління ними здійснює головний сержант взводу.

У випадку, якщо БМП займають колишні вогневі позиції, вони використовуються за рішенням того командира, на чиїй позиції знаходяться, для ведення вогню прямою наводкою в період вогневої підготовки атаки, а БТР – для знищення вогнем своєї зброї виявлених вогневих засобів і живої сили противника. Якщо БМП (БТР) не використовуються для ведення вогню прямою наводкою, з початком вогневої підготовки атаки вони висуваються до своїх взводів.

Танковий взвод може розташовуватись на вихідній позиції роти на віддаленні 2-4 км від переднього краю оборони, на очікувальній позиції батальйону на віддаленні 5-7 км або залишитись в опорному пункті, що займав раніше.

Танки і БМП, які призначені для знищення цілей прямою наводкою, розташовуються на вогневих позиціях на віддаленні, що забезпечує виконання поставленого завдання.

Під час дій взводу в резерві батальйону він виводиться на вихідну позицію в другу або третю траншею.

Гранатометний взвод займає вогневі позиції в другій траншеї, протитанковий взвод розташовується за однією з рот першого ешелону на віддаленні до 100 м або на одному з флангів роти, в одній траншеї з механізованими взводами.

У вихідному положенні (районі) взвод знаходиться в постійній готовності до відбиття можливого нападу противника, для чого організується спостереження і система вогню згідно з оборонним боєм.

203. Зміна – це організований вихід взводу на напрямок майбутнього наступу, заміну підрозділів на позиції (ділянці траншеї), які зазначені старшим командиром підрозділу, що там обороняється.

Механізований взвод на БМП (БТР) у складі роти висувається в район зустрічі з провідниками від підрозділу, що обороняється, після спішування прихованими шляхами, а в подальшому ходами сполучення і траншеями, виходить на свою вихідну позицію та займає її, приймає від підрозділу, який здає опорний пункт (позицію), схему опорного пункту (картку вогню) і всі дані про противника, які є в наявності. БМП (БТР) в районі спішування розташовуються в укриттях на напрямку дій своїх підрозділів і висуваються до них, як правило, під час вогневої підготовки атаки. При переході противника в наступ зміна припиняється, і всі підрозділи відбивають його атаку. Управляє боєм командир підрозділу, що змінюється, йому підпорядковуються і прибулі для зміни підрозділи.

204. Атака полягає в стрімкому і безупинному русі танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку на максимально можливій швидкості в поєднанні з інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї, слідом за вибухами снарядів своєї артилерії і мінометів з метою знищення його живої сили, вогневих засобів і оволодіння вказаним об’єктом (рубежем).

Перед атакою механізованих і танкових підрозділів проводиться вогнева підготовка наступу, а в ході наступу – вогнева підтримка наступу та вогневе супроводження підрозділів углиб.

Танковий взвод атакує противника в бойовій лінії, а механізований взвод (відділення) у залежності від обстановки – в бойовій лінії в пішому порядку або на БМП (БТР).

Атака в пішому порядку застосовується при прориві підготовленої оборони противника, укріплених районів, коли є значна кількість протитанкових засобів, а також на важкодоступній для танків і БМП (БТР) місцевості і може проводитись одночасно або послідовно.

Одночасна (фронтальна) атака проводиться механізованим взводом (відділенням) при наступі у бойовій лінії, бойовими “двійками” (“трійками”) або тактичними групами, особовий склад яких діє безпосередньо за бойовою лінією танків на віддаленні, яке забезпечує його безпеку від розривів снарядів своєї артилерії і підтримку просування танків вогнем стрілецької зброї.

БМП (БТР) у даному випадку, використовуючи складки місцевості, стрибками від рубежу до рубежу (від укриття до укриття) просуваються за своїми відділеннями на віддаленні,що забезпечує надійну підтримку вогнем свого особового складу, що атакує, а БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії своїх відділень або у складі групи вогневого забезпечення (маневреної).

Після спішування особового складу механізованого взводу в БМП (БТР) залишаються навідники-оператори (кулеметники БТР), механіки-водії (водії) і головний сержант взводу.

Послідовна атака взводом (відділенням) проводиться в такому порядку: одне з відділень (група вогневого забезпечення) взводу (відділення) своїм вогнем забезпечує дії інших відділень (маневреної групи), знищуючи живу силу і вогневі засоби противника на об’єкті атаки взводу (відділення), на флангах і в найближчій глибині. Маневрена група під прикриттям вогню взводу (відділення), артилерії, мінометів, танків, БМП (БТР) аерозолів, (димів) атакує противника, оволодіває вказаним рубежем, закріплюється на ньому і забезпечує атаку групи вогневого забезпечення. З виходом групи вогневого забезпечення на рубіж маневреної командир взводу (відділення) уточнює завдання і продовжує наступати вглиб.

Атака механізованого взводу на БМП (БТР) застосовується, коли оборона противника надійно придушена зі знищенням більшої частини його протитанкових засобів, а також під час наступу на поспішно зайняту оборону. При цьому танки атакують слідом за розривами снарядів своєї артилерії, а взвод – на БМП (БТР) діє в бойовій лінії за танками на віддаленні 100-200 м і веде вогонь зі всіх вогневих засобів.

Атака в даному випадку полягає в стрімкому і безупинному просуванні танкових і механізованих підрозділів у бойовому порядку у сполученні із інтенсивним вогнем із танків, БМП (БТР), а по мірі зближення з противником – і з інших видів зброї з метою його знищення.

При цьому взвод може діяти в бойовому, передбойовому або похідному порядку, а відділення – в бойовому або похідному порядку взводу рішуче просуваючись в глибину оборони противника. Зустрівши на своєму шляху опорні пункти і окремі вогнища опору взвод (відділення) розгортається в бойовий порядок і атакує противника способами, що розглянуті вище.

В окремих випадках (бездоріжжя, глибокий сніговий покрив, інші умови) зближення з противником, а на окремих ділянках і атаку, піхота може здійснювати десантом на танках.

Гранатометний і протитанковий взводи (відділення) наступають за бойовими порядками рот першого ешелону на віддаленні до 300 м, у проміжках між ними або на одному з флангів батальйону. За необхідності вони можуть висуватися безпосередньо в бойові порядки підрозділу, атаку якого підтримують. Протитанкове відділення наступає, як правило, в бойових порядках механізованих взводів, у проміжках між ними або на одному з флангів роти.

205.Управління підрозділами і вогнем під час наступу командир взводу здійснює з командно-спостережного пункту. При діях особового складу в пішому порядку командир механізованого взводу спішується і просувається за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м – звідки зручніше спостерігати за діями взводу і управляти ним. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

При наступі на БМП (БТР) командир взводу знаходиться на бойовій машині і діє в бойовій лінії взводу

5.2. Наступальний бій механізованого (танкового) взводу

206. Підготовка наступу у взводі здійснюється з отриманням завдання і включає: організацію наступу; підготовку взводу до виконання бойового завдання; підготовку місця розташування у вихідному районі (на вихідній позиції) роти; практичну роботу командира в підрозділах.

Організація наступу полягає в з’ясуванні завдання, вказівках щодо підготовки взводу до його виконання, оцінці обстановки, прийнятті рішення з оформленням його на карті і проведенні рекогносцировки; відданні бойового наказу, організації взаємодії, всебічного забезпечення дій і управління.

При необхідності командир взводу може проводити (доводити) розрахунок часу щодо виконання основних заходів.

Під час наступу з положення безпосереднього зіткнення із противником, а якщо дозволяє обстановка, то і наступу з ходу, вся робота з організації бою проводиться на місцевості. Якщо обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу усвідомлює завдання, оцінює обстановку, приймає рішення, віддає бойовий наказ і організує взаємодію по карті (схемі, на макеті місцевості) у вихідному районі, а з виходом взводу на відстань, яка дозволяє спостереження за об’єктом атаки (на вихідну позицію після перегрупування або зміни підрозділів, які обороняються), уточнює завдання відділенням (танкам) і порядок взаємодії.

207. Під час з’ясування завдання командир взводу повинен зрозуміти мету майбутніх дій і завдання роти: (при наступі з ходу – маршрут висування, вихідний пункт, пункт розгортання в ротні та взводні колони, місця посадки особового складу десантом на танки (механізованих підрозділів на автомобілі), рубіж безпечного віддалення, рубіж спішування для механізованої роти, яка атакує в пішому порядку, рубіж переходу в атаку і час проходження пунктів; засоби посилення; найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує; при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію і час її зайняття, засоби посилення, найближче завдання і напрямок продовження наступу, хто підтримує:

з а в д а н н я в з в о д у (місце взводу в бойовому порядку роти, вихідну позицію і час її зайняття (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником), рубіж переходу в атаку і спішування (при атаці в пішому порядку), засоби посилення, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу);

Поиск по сайту: