АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Київ – 2010 12 страница

Читайте также:
  1. DER JAMMERWOCH 1 страница
  2. DER JAMMERWOCH 10 страница
  3. DER JAMMERWOCH 2 страница
  4. DER JAMMERWOCH 3 страница
  5. DER JAMMERWOCH 4 страница
  6. DER JAMMERWOCH 5 страница
  7. DER JAMMERWOCH 6 страница
  8. DER JAMMERWOCH 7 страница
  9. DER JAMMERWOCH 8 страница
  10. DER JAMMERWOCH 9 страница
  11. II. Semasiology 1 страница
  12. II. Semasiology 2 страница

об’єкти (цілі) на напрямку наступу взводу, які вражаються засобами старших командирів;

з а в д а н н я с у с і д і в (рубіж переходу в атаку і спішування (при наступі з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію), об’єкт атаки і напрямок продовження наступу) і порядок взаємодії з ними;

час готовності до виконання завдання, доповіді рішення і роботи на місцевості.

У результаті з’ясування завдання командир взводу робить висновки, в яких визначає зміст бойового завдання: на знищенні яких об’єктів і цілей зосередити зусилля взводу і доданих засобів; бойовий порядок під час здійснення атаки переднього краю і наступу в глибині оборони противника; час на підготовку до наступу.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити: противника (склад, положення і можливий характер його дій, місця розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу і на флангах і можливий їх маневр), стан, забезпеченість і можливості взводу і доданих підрозділів (вогневих засобів); склад, положення і характер дій сусідів і умови взаємодії з ними; характер місцевості, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи до переднього краю противника, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню. Крім того, командир взводу враховує стан погоди, пору року, доби й їх вплив на підготовку і ведення наступу.

У рішенні командир взводу визначає: порядок і способи знищення противника в об’єкті атаки (якого противника, де і коли знищити, із вказанням порядку його ураження вогнем штатного озброєння, доданих вогневих засобів і діями взводу); побудову бойового порядку; завдання відділенням (танкам), доданим підрозділам (вогневим засобам), організація управління.

Рішення командир взводу оформляє на робочій карті, де відображається: накреслення траншей і ходів сполучення в районі оборони противника, розташування його вогневих засобів перед фронтом наступу взводу і на його флангах на глибину бойового завдання взводу, можливий характер дій противника; вихідна позиція взводу, об’єкт атаки і цілі,на знищенні яких необхідно зосередити зусилля взводу; цілі, які уражаються засобами старших командирів, місце і номер проходу в мінно-вибуховому загородженні, а під час наступу з ходу – пункт розгортання у взводні колони, рубіж переходу в атаку і рубіж спішування (при проведенні атаки в пішому порядку).

Під час рекогносцировки командир взводу вивчає місцевість, орієнтує підлеглих та уточнює: накреслення переднього краю оборони противника і розташування його вогневих засобів, особливо протитанкових, місця і характер загороджень, перешкод, а також цілі, які уражаються засобами старшого командира; бойові завдання відділень (танків) і доданих вогневих засобів;рубіжпереходу в атаку і безпечного віддалення; місця проходів у загородженнях і переходів через перешкодий їх позначення, місця навішування на танки каткових мінних тралів. Під час наступу зходу, крім того, уточнює маршрут висування, рубежі розгортання, місця посадки десантом на танки і спішування, а під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником – вихідну позицію (ділянку траншеї, окопи) для наступу, маршрути виходу БМП (БТР) до взводу (відділення), місця для пропуску танків та їх позначення.

У рекогносцировці, як правило, беруть участь командири відділень (танків), а іноді і механіки-водії (водії) БМП (БТР), танків.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

у першому пункті – орієнтири, склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

у другому пункті – завдання роти, взводу і сусідів;

у третьому пункті – після слова “наказую” – бойові завдання відділенням (танкам, створеним групам), доданим підрозділам (вогневим засобам), безпосередньо підлеглому особовому складу;

у четвертому пункті – час готовності до наступу, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

у п’ятому пункті – своє місце під час наступу і заступника.

Під час постановки бойових завдань підлеглим командир взводу вказує:

к о м а н д и р м е х а н і з о в а н о г о (т а н к о в о г о) в з в о д у – об’єкт атаки і цілі, на знищенні яких зосередити основні зусилля, напрямок продовження наступу і рубіж переходу в атаку (під час наступу з безпосереднього зіткнення з противником – вихідну (вичікувальну) позицію);

к о м а н д и р г р а н а т о м е т н о г о в з в о д у – цілі для ураження в період вогневої підготовки наступу і з початком атаки, вогневу позицію, напрямок стрільби і порядок переміщення в ходінаступу;

к о м а н д и р п р о т и т а н к о в о г о в з в о д у – цілі для ураження, вогневу позицію (рубіж) і напрямок наступу, місце в бойовому порядку і порядок переміщення.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів під час атаки в пішому порядку вказують також місця спішування, а командир механізованого взводу під час постановки завдань своєму заступнику – порядок ведення вогню БМП (БТР) й їх місце в бойовому порядку взводу і порядок переміщення; навіднику кулемета – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку, снайперу – цілі для знищення, порядок ведення вогню і місце в бойовому порядку; санітару-стрільцю – завдання і місце перебування.

208. Під час організації взаємодії командир взводу повинен:

під час наступу з ходу вказати порядок висування до рубежу переходу в атаку, розгортання в бойовий порядок, ведення вогню зі стрілецької зброї, БМП (БТР) і танків, порядок висування в атаку, пророблення проходів у загородженнях противника, у тому числі встановлених засобами дистанційного мінування, а також заходи безпеки при нанесенні вогневого ураження противнику;

під час наступу з положення безпосереднього зіткнення з противником вказати порядок зайняття вихідної позиції (ділянки траншеї, окопів) для наступу, пропуску танків через бойовий порядок, виходу і зайняття своїх місць БМП (БТР), а командир танкового взводу – порядок проходження танків через позиції механізованих підрозділів і ведення вогню під час висування в атаку;

погодити дії відділень (танків), вогневої і маневреної груп (якщовони створюються), між собою і з доданими вогневими засобами, із сусідами, а командири протитанкового і гранатометного взводів – дії своїх відділень із механізованими підрозділами за завданнями, рубежами, часом і способами виконання завдань;

вказати порядок ведення вогню по повітряних цілях і заходи щодо захисту від високоточної зброї противника;

повідомити сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій щодо їх виконання.

Командири механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, крім того, вказують: номери (розпізнавальні знаки) танків, які атакують перед взводом, і напрямок їх наступу; під час атаки в пішому порядку – місця спішування особового складу і порядок дій після цього БМП (БТР), а командир взводу механізованих підрозділів на автомобілях – місця, порядок і розрахунок посадки особового складу на танки, а також вимоги щодо виконання заходів безпеки.

Під час організації управління командир взводу уточнює (доводить) радіовідомості і порядок користування радіо і сигнальними засобами, сигнали оповіщення і взаємодії.

209. Безпосередня охорона у взводі (відділенні, танку) до початку наступу здійснюється спостерігачами, черговими вогневими засобами і чатовими, які виставляються в місцях відпочинку особового складу і біля бойових машин, а при висуненні і в ході наступу в пішому порядку – спостерігачами.

Під час організації безпосередньої охорони командир взводу вказує: завдання охорони; скільки і де мати спостерігачів, чергових вогневих засобів, чатових і порядок їх зміни при підготовці до наступу; порядок спостереження за місцевістю, повітрям і сигналами командира взводу (відділення, танка); сигнали оповіщення і порядок дій взводу (відділення, екіпажу танка) при раптовому нападі противника; перепустку і відгук.

210. Тактичне маскування організовується командиром взводу (відділення, танка) на підставі отриманого завдання і вказівок щодо маскування командира роти (взводу). Воно здійснюється постійно, як правило, своїми силами, як під час підготовки до наступу, так і під час висування.

Основними заходами щодо тактичного маскування є: використання маскуючих властивостей місцевості, місцевих предметів, темного часу доби й інших умов обмеженої видимості при розташуванні у вихідному районі, зайнятті вихідної позиції (зміні) і при висуненні на рубіж переходу в атаку при наступі з ходу; інженерне обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції) при наступі з ходу (з безпосереднього зіткнення з противником); застосування табельних засобів маскування і місцевих матеріалів під час підготовки до наступу і аерозолів (димів) під час його ведення; дотримання правил радіодисципліни і радіообміну із збереженням попереднього режиму діяльності підрозділів під час зміни (занятті вихідної позиції) і підготовки до виконання завдання; суворе виконання вимог маскувальної дисципліни; зниження теплової й оптичної контрастності радіолокації техніки шляхом встановлення теплорозсіюючих екранів (козирків) над тепловипромінюючими поверхнями БМП (БТР), танків; своєчасне виявлення і усунення демаскуючих ознак.

При організації тактичного маскування командир взводу визначає: які табельні засоби і місцеві матеріали необхідно використовувати для маскування, місця і терміни їх отримання і заготівлі, а також терміни її здійснення; порядок виконання заходів маскування при підготовці до наступу, її здійснення і підтримки під час його ведення.

211. Інженерне забезпечення командир взводу організує на підставі отриманого завдання і вказівок командира роти.

Під час організації інженерного забезпечення командир взводу визначає: обсяг і терміни інженерного обладнання місця розташування взводу (вихідної позиції), де, коли, скільки отримати інструменту і матеріалів для інженерного обладнання; порядок позначення маршруту висування до рубежу розгортання в ротні та взводні колони, колонного шляху (маршруту) взводу; порядок подолання дистанційно встановлених мінних полів і перешкод під час висування до рубежу переходу в атаку, способи подолання інженерних загороджень і перешкод перед переднім краєм оборони противника, місце і номер проходу, його позначення, порядок висування взводу і подолання загороджень; способи і час пророблення проходів у загородженнях противника; при форсуванні водної перешкоди – маршрути виходу до водної перешкоди для кожної БМП (БТР), танка; командир танкового взводу, крім того, вказує місце завантаження на пором і номер порома.

212. Під час організації радіаційного, хімічного і біологічного захисту командир взводу вказує: завдання щодо радіаційної, хімічної і біологічної розвідки і спостереження; порядок організації радіаційного контролю і розподіл дозиметрів; сигнали оповіщення про радіоактивне, хімічне і біологічне зараження і порядок дій за ними; порядок використання засобів індивідуального і колективного захисту, захисних властивостей місцевості й інших об’єктів під час підготовки і ведення наступу; місце, час і порядок проведення спеціальної обробки; порядок використання термодимової апаратури машин і аерозольних (димових) засобів до і під час наступу; порядок забезпечення озброєнням РХБ захисту; місце і час технічної перевірки протигазів.

213. Підготовка взводу до виконання завдання включає: розподіл між відділеннями (екіпажами) і розставляння за посадами особового складу, який прибув на доукомплектування; поповнення возимого (носимого) боєкомплекту штатного озброєння, БМП (БТР, танків) і доданих підрозділів (вогневих засобів), дозаправлення техніки пально-мастильними матеріалами і охолоджувальною рідиною, поповнення запасів води; технічне обслуговування і підготовку ОВТ до бойового застосування; проведення заходів морально-психологічного забезпечення.

У вказівках щодо поповнення ракетами, боєприпасами, пально-мастильними матеріалами і іншими матеріальними засобами командир взводу визначає: місце, порядок і терміни технічного обслуговування БМП (БТР, автомобілів), танків, чищення і змащування озброєння, поповнення боєприпасами (ракетами), заправки пально-мастильними матеріалами під час підготовки до наступу і в його ході; до якого терміну буде приготовлена їжа, кількість і від кого виділяються піднощики їжі, порядок її доставки (видачі) у взвод, час і порядок прийому їжі до і під час наступу.

214. Підготовка місця розташування (вихідної позиції) взводу включає: відриття окопів (укрить) для БМП (БТР, танків); перекритих щілин (бліндажів), позицій, на випадок відбиття раптового нападу противника й їх маскування; очищення місць стоянки машин від хмизу, сухої трави й інших матеріалів, які легко займаються; облаштування польових споруд із використанням інвентарного майна і місцевих матеріалів для забезпечення роботи командирів, відпочинку особового складу і захисту від холоду, жари і негоди, а в зимовий час, крім цього, і обладнання пункту обігріву; визначення і позначення (при необхідності) напрямків переміщення особового складу; доведення порядку поведінки особового складу в районі.

При обладнанні вихідної позиції для наступу з безпосереднього зіткнення з противником широко використовуються фортифікаційні споруди. Додатково можуть обладнуватися: окопи для особового складу, БМП (БТР, танків), позиції для відділень, споруди командно - спостережного пункту і відхожого місця; необхідної кількості окопчиків для стрільців, гранатометів і площадок для кулеметів; пристосувань для швидкого вистрибування з траншеї (окопу).

215. Практична робота і контроль готовності в підлеглих підрозділах здійснюється командиром взводу особисто і його заступником під час усього періоду підготовки взводу до виконання завдання.

Командир взводу під час здійснення практичної роботи щодо виконання заходів підготовки наступу і готовності до виконання поставленого завдання перевіряє: знання особовим складом своїх завдань і порядок їх виконання, сигналів оповіщення, управління і взаємодії; екіпірування підлеглих і наявність запасів ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів щодо встановлених норм, засобів індивідуального захисту; виконання заходів щодо підготовки озброєння, військової техніки і засобів зв’язку до бойового застосування.

Виявлені недоліки усуваються на місці. У встановлений час командир взводу доповідає командиру роти (батальйону) про готовність до наступу.

У доповіді, як правило, відображається: укомплектованість взводу і доданих підрозділів особовим складом, озброєнням і військовою технікою; морально-психологічний стан особового складу; забезпеченість взводу ракетами, боєприпасами, пальним, медичним майном і засобами індивідуального захисту; готовність особового складу, ОВТ до наступу, а при необхідності й інші питання.

216. Для стрільби прямою наводкою можуть залучатись БМП (танки, протитанкові комплекси, артилерія), які знаходяться у безпосередньому зіткненні з противником, або механізований (танковий, протитанковий) взвод за рішенням старшого командира.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу, який виділений для стрільби прямою наводкою, отримавши завдання, повинен: усвідомити його, поставити завдання щодо підготовки до майбутніх дій, оцінити противника, прийняти рішення і доповісти його старшому командиру, провести рекогносцировку (при необхідності), вивести взвод і зайняти вказані позиції (рубежі), поставити завдання БМП (танкам, протитанковим ракетним комплексам) і доповісти командиру, який вислав про готовність до виконання завдань.

Командир механізованого (танкового, протитанкового) взводу під час з’ясування завдання й оцінки противника повинен усвідомити цілі для ураження під час вогневої підготовки наступу і з початком атаки, час готовності до виконання завдання, а також терміни і порядок висування і заняття вогневих позицій (порядок перегрупування – за необхідності), порядок дій після виконання завдання.

У рішенні командир взводу визначає: порядок виконання отриманого завдання і розподіл цілей між вогневими засобами (які цілі, коли, якими засобами знищити (придушити), порядок відкриття і припинення вогню), завдання БМП (танкам, обслугам) щодо знищення (подавлення) призначених цілей, які збереглися під час вогневої підготовки атаки і тих, що з’явилися знову на передньому краї та у найближчій глибині оборони противника.

Під час постановки завдань відділенням (танкам) командир взводу вказує:

командир механізованого (танкового) взводу – основну і запасну (за необхідності) вогневу позицію для бойової машини піхоти, основний і додатковий сектор обстрілу з кожної вогневої позиції, цілі для знищення (подавлення);

командир протитанкового взводу – вогневий рубіж і вогневі позиції на ньому БМП (БТР) протитанкових ракетних комплексів і цілі для ураження.

Під час організації взаємодії командир взводу крім звичайних питань визначає порядок знищення (придушення) призначених і знову виявлених цілей під час вогневої підготовки наступу, з початком і під час атаки.

Танковий (протитанковий) взвод і БМП, які виділені для стрільби прямою наводкою, у встановлений час (як правило, в ніч перед наступом або в умовах обмеженої видимості чи з початком вогневої підготовки атаки) займають вогневі позиції і знаходяться в готовності до виконання завдання. З початком вогневої підготовки вони знищують зазначені або знову виявлені цілі в опорних пунктах противника на передньому краї, у найближчій глибині оборони і між ними, руйнують його оборонні споруди. Засоби, що виділені для стрільби прямою наводкою із складу підрозділів, що обороняються, виконують завдання зі своїх вогневих позицій.

Танки і БМП зі складу підрозділів першого ешелону переходять у наступ разом зі своїми підрозділами.При підході підрозділів, що наступають, танки і БМП, що виділені зі складу другого ешелону, продовжують виконувати завдання до виходу підрозділів, які атакують, на зазначений старшим командиром рубіж.

217.Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником взвод розпочинає після проведення вогневої підготовки атаки, що здійснюється за наказом старшого командира. Під час вогневої підготовки взвод вогнем своєї зброї знищує виявлені вогневі засоби і живу силу противника в об’єкті атаки і на його флангах. Командир взводу управляє вогнем підлеглих, веде спостереження за діями противника, цілями, які підлягають знищенню і придушенню в ході вогневої підготовки у напрямку наступу взводу, про результати спостереження і ураження противника доповідає командиру роти.

Гранатометний і протитанковий взводи під час вогневої підготовки і з початком атакивогнем із зайнятих вогневих позицій знищують живу силу і вогневі засоби на передньому краї оборони противника.

У встановлений час за командою (сигналом) старшого командира танковий взвод, який займає вихідну (очікувальну) позицію, висувається до рубежу переходу в атаку. За танками рухаються БМП (БТР) механізованих взводів, які розташовувалися не з ними.

Мінне поле, що раптово встановлене засобами дистанційного мінування противника на напрямку висування взводу, як правило, обходиться або, при неможливості, долається у колоні взводу по проробленому проходу.

З підходом танків до вихідного положення для наступу командир механізованого взводу командує: “ВзводПРИГОТУВАТИСЯ ДО АТАКИ”, “ПОЗНАЧИТИ ПРОХОДИ ДЛЯ ТАНКІВ”.

У момент проходження танками вихідного положення командир механізованого взводу подає команду “Взвод, в атакуВПЕРЕД”, за якою особовий склад покидає траншею (окопи) і прискореним кроком або бігом слідом за танками атакує противника, пересуваючись у напрямку проходів в загородженнях. БМП (БТР), рухаючись за своїми відділеннями (БМП зі стабілізованим озброєнням – безпосередньо в бойовій лінії взводу), вогнем підтримують атаку танків і особового складу.

З підходом до рубежу переходу в атаку танковий взвод розгортається в бойову лінію і з максимально можливою швидкістю продовжує рух, знищуючи противника вогнем з ходу. БМП (БТР) виходять до своїх відділень, ведучи вогонь із ходу або з коротких зупинок, управління ними здійснює головний сержант взводу.

Для швидкого зближення із противником, за командою (сигналом) командира взводу, БМП (БТР) приховано підходять до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. З виходом їх на вихідну позицію подаються команди: “ВзводДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ”. Особовий склад взводу робить посадку в машини, готується для ведення вогню з ходу. Посадка взводу здійснюється підчас вогневої підготовки. Взвод на БМП (БТР) на максимальній швидкості висувається до рубежу спішування, ведучи вогонь з ходу. На рубежі спішування взвод діє аналогічно наступу з ходу.

З переходом в атаку командир взводу уточнює положення противника, а за необхідності – бойові завдання відділенням (танкам) і порядок подолання загороджень.

Командир взводу, група управління і вогневої підтримки діють за бойовою лінією взводу на віддаленні до 50 м.

Подолання загороджень противника перед його переднім краєм оборони здійснюється під прикриттям вогню артилерії, бойових вертольотів, гранатометного і протитанкового взводів, а також при взаємній підтримці вогнем танків, БМП (БТР) і стрілецької зброї.

Танки і БМП, що оснащені мінними тралами, долають мінне поле противника в бойовому порядку за своїми напрямками, а ті, що не мають тралів і БТР – встановленим порядком, проробленими проходами. При цьому особовий склад механізованого, гранатометного і протитанкового взводів, який атакує противника в пішому порядку, долає мінне поле слідом за танками, їх коліями або проробленими проходами. З підходом особового складу до загороджень за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, в колону по два (по три), направляючеперше відділення, у прохід, бігомМАРШ” відділення під прикриттям вогню групи управління і вогневої підтримки, а під час наступу в дві лінії і вогню відділення, що наступає у другій лінії, у встановленому порядку на ходу займають місця в колоні взводу. БМП (БТР) у цей час вогнем із коротких зупинок знищують вогневі засоби противника, які перешкоджають танкам і особовому складу долати загородження. Вони долають загородження за колоною особового складу взводу. БМП зі стабілізованим озброєнням можуть долати загородження безпосередньо за танком. Особовий склад взводу в цьому випадку долає загородження слідом за БМП.

Танковий взвод, подолавши загородження, стрімко атакує противника, знищуючи вогнем з ходу, в першу чергу, його протитанкові засоби і вогневі засоби, які перешкоджають подоланню загороджень механізованими підрозділами.

Після подолання загороджень механізований взвод, який атакує в пішому порядку, за командою командира взводу “Взвод, у напрямку предмета, до боюВПЕРЕД” або “Взвод, за мною, до боюВПЕРЕД” бігом, у встановленому порядку розгортається в бойову лінію, відкриває вогонь зі своєї зброї і стрімко атакує противника. Наблизившись до траншеї противника на 25-40 м, за командою командира взводу “Взвод, гранатамиВОГОНЬ” особовий склад закидає противника гранатами і точно у встановлений час (“Ч”) з криком “Ура” слідом за танками вривається на передній край оборони, знищує противника вогнем впритул, оволодіває об’єктом атаки і безупинно продовжує наступ у вказаному напрямку, в тісній взаємодії з танками, знищуючи вогнем піхоту і обслуги протитанкових засобів.

БМП (БТР), подолавши проходами загородження, виходять на свої напрямки наступу і вогнем своєї зброї підтримують їх атаку, діючи за бойовою лінією свого підрозділу. БМП зі стабілізованим озброєнням, вийшовши слідом за танком із проходу, розгортаються в бойову лінію і вогнем прикривають рух відділень проходами й їх розгортання в бойову лінію.

Для очищення траншеї і ходу сполучення від противника, що залишився, командир взводу призначає одне відділення (при атаці в одну лінію або відділення лінії). Виконавши завдання, відділення продовжує наступ у вказаному напрямку або другій лінії взводу. Якщо взвод діє вздовж ходу сполучення, то два відділення наступають праворуч і ліворуч від нього, знищуючи своїм вогнем і багнетами живу силу і вогневі засоби противника, одне з відділень (відділення другої лінії) очищує від противника хід сполучення.

Після знищення противника і оволодіння об’єктом атаки командир взводу терміново доповідає командиру роти про виконання завдання, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати в особовому складі, озброєнні і техніці, про використання ракет і боєприпасів, про прийняте рішення, уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

Командир механізованого взводу з групою управління і вогневої підтримки спішується і просувається за бойовою лінією взводу в такому місці, звідки зручніше спостерігати і управляти за діями взводу. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) командир взводу здійснює через свого заступника.

218.Під час наступу взводу в дві лінії у момент проходження танками вихідного положення за командою командира механізованого взводу особовий склад відділень першої лінії вискакує з траншеї (окопу) і стрімко атакує противника, рухаючись у напрямку проходів у загородженнях. Командир взводу спостерігає за діями відділень і вогнем БМП (БТР) із вогневих позицій і вогнем групи управління і вогневої підтримки та відділення другої лінії знищує противника в об’єкті атаки. З виходом атакуючих відділень на віддалення до 50 м від початкового положення за командою командира взводу особовий склад другої лінії швидко вискакує з траншеї (окопу) і діє за першою лінією на дистанції до 50 м, прикриваючи її вогнем.

З підходом особового складу першої лінії до загороджень за командою командира взводу відділення у встановленому порядку долають загородження, швидко розгортаються в бойову лінію, відкривають вогонь зі своєї зброї і стрімко атакують противника в порядку, викладеному в попередній статті.

Відділення другої лінії, група управління і вогневої підтримки, БМП (БТР) з вогневих позицій, перед загородженнями, прикривають особовий склад і танки в період подолання ними загороджень, знищуючи своїм вогнем противника на передньому краю і в найближчій глибині.

Після подолання відділеннями першої лінії загороджень під прикриттям їх вогню і вогню танків і БМП (БТР) одночасно починають долати загородження група управління і вогневої підтримки і відділення другої лінії. Після подолання загороджень вони своїм вогнем підтримують атаку відділень першої лінії і атакують противника.

Потім долають загородження БМП (БТР), займають своє місце в бойовому порядку взводу і вогнем своєї зброї з ходу або з коротких зупинок підтримують атаку стрільців. Управління вогнем і рухом БМП (БТР) у всіх випадках командир взводу здійснює особисто або через свого заступника.

219. Під час атаки на БМП (БТР) посадка в них особового складу механізованого взводу здійснюється під час вогневої підготовки наступу в початковому положенні для наступу. БМП (БТР) за командою (сигналом) командира взводу приховано висуваються до своїх відділень, використовуючи складки місцевості, і роблять зупинку. Особовий склад за командою командира взводу “ВзводДО МАШИН”, “ПО МІСЦЯХ” швидко проводить посадку в машини і здійснює підготовку для ведення вогню з ходу, а з переходом в атаку відкриває вогонь.

Механізований взвод під час атаки на БМП (БТР), подолавши мінне поле, слідом за танками у точно встановлений час (“Ч”) стрімко вривається на передній край оборони противника, знищує його вогневі засоби, в першу чергу протитанкові, і, використовуючи результати вогневого ураження, швидко і безупинно наступає вглиб.

У випадку, коли перед механізованим взводом танкинедіють, взвод атакує противника слідом за розривами снарядів своєї артилерії.

Безпечне віддалення від розривів снарядів своєї артилерії складає: для танків – 200 м; для БМП (БТР) – 300 м; для особового складу, який атакує противника в пішому порядку, – 400 м.

Оволодівши об’єктом атаки, взвод продовжує наступати в зазначеному напрямку, знищуючи противника перед фронтом наступу і на флангах. Командир взводу доповідає командиру роти про виконання завдання на досягнутому рубежі, про склад, положення і характер дій противника на напрямку наступу взводу, втрати в особовому складі, озброєнні і техніці, про використання ракет і боєприпасів, своє рішення, уточнює завдання відділенням і продовжує наступ углиб.

220.Гранатометний взвод після ураження цілей або з підходом механізованих підрозділів до рубежу безпечного віддалення від розривів гранат за командою (сигналом) командира батальйону або самостійно переносить вогонь углиб по цілях, які залишились не ураженими або по знов виявлених. У ході наступу вогневі позиції гранатометного взводу повинні бути не дальше 300 м від бойових порядків рот першого ешелону. Взвод із гранатометами, які встановлені на БМП (БТР), діє в бойових порядках механізованих підрозділів.

Протитанковий взвод (протитанкове відділення роти на БТР), діючи в бойових порядках механізованих підрозділів або у проміжках між ними з вогневих позицій, які послідовно займає за командою (сигналом) командира батальйону (роти) або самостійно, знищує (використовуючи цілевказання підрозділів, які наступають) танки та інші броньовані машини противника, що перешкоджають просуванню танків і механізованих взводів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)