Суть ринку. Ринкові відносини, їх суб'єкти й об'єкти

Світовий досвід показує, що найефективнішою формою організації економічного життя є ринкова система. Ринок — це складне й багатопланове поняття. У первинному розумінні слово ринок означає певне місце, де продаються й купуються товари. У минулому переважно це була торгова площа в центрі міста або спеціально обладнане приміщення, де зустрічалися продавці й покупці. Тут у результаті домовленості встановлювалися ціни на товари, які в обмін на гроші переходили в руки покупців.

Унаслідок розвитку засобів зв'язку необхідність певного місця для зустрічі продавців і покупців стає не суттєвим. Суб'єкти ринку в сучасних умовах мають можливість контактувати й вирішувати свої проблеми іншим чином. За наявності сучасних засобів зв'язку покупець може, не виходячи з дому, вибрати потрібний товар на сайті електронного магазину в Інтернеті, заплатити за нього з допомогою електронної картки, не вступаючи у фізичний контакт з продавцем, і йому привезуть додому куплений товар.

Отже, поняття "ринок" розширилося. Тому сьогодні економісти розуміють ринок як певну систему відносин, що забезпечує нормальну взаємодію продавців і покупців, як механізм, що зводить докупи покупців і продавців окремих товарів і послуг. Це вузьке тлумачення поняття "ринок".

У широкому розу мінні "ринок" — це певний спосіб організації суспільного життя. Характерними ознаками його є:

1) комерційний характер взаємовідносин між економічними суб'єктами;

2) конкуренція між господарськими суб'єктами;

3) формування економічних пропорцій під впливом динаміки цін та конкурентної боротьби;

4) самостійність учасників економічного процесу;

5) формування цін на основі попиту та пропозиції;

6) економічна відповідальність.

Суспільне господарство, яке функціонує на ринкових засадах, називається ринковою економікою.

Суб'єктами ринкової економіки можуть бути всі фізичні й юридичні особи, тобто окремі особи, трудові колективи і юридичні особи всіх форм власності. Як юридичні особи можуть виступати державні і приватні підприємства, кооперативи, орендні підприємства, фермерські господарства, акціонерні товариства, малі підприємства та інші.

В останні десятиліття під впливом НТП роль деяких суб'єктів ринку суттєво змінилася. Значно зменшились можливості й переваги велико-серійного виробництва, гігантських підприємств та об'єднань. Водночас рентабельність і життєздатність малих підприємств суттєво збільшилася, внаслідок чого в країнах з ринковою економікою зросла частка малих фірм. Малі фірми мають деякі переваги. До них належать:

1) здатність швидко й ефективно реагувати на кон'юнктуру ринку;

2) здатність мобілізовувати виробничі ресурси населення;

3) здатність істотно впливати на формування конкурентного середовища;

4) здатність швидко організовувати і реорганізовувати свою діяльність.

Недоліком їх є те, що мають малі можливості для впровадження нової високопродуктивної техніки та нових технологій. Вони не можуть застосовувати поділу праці і спеціалізації у виробництві.

Об'єктами ринкових відносин у сучасній економіці стають усі результати суспільної діяльності" Ними можуть бути матеріальні продукти праці (засоби виробництва, предмети споживання, послуги), інтелектуальні продукти праці (інформація, наукові ідеї), робоча сила, цінні папери (акції, облігації), валюта, позичкові капітали та ін.

Як явище господарського життя ринок з'явився багато сотень років тому як наслідок природно-історичного розвитку виробництва і обміну. Відбувалося це через розвиток суспільного поділу праці, появу економічно самостійних, юридично незалежних господарських суб'єктів і перехід від натурального виробництва до прямого продуктообміну, а потім — і до товарного обміну на ринку із застосуванням грошей. Особливості сучасного ринку.

Сучасний ринок як продукт високо розвинутої цивілізації відрізняється від ринку епохи вільної конкуренції. Для нього характерний гарантований збут значної кількості товарів та послуг, соціальний захист непрацездатного і малозабезпеченого населення, регулювання фінансової, грошової, кредитної та цінової політики державою, висока організованість та виконавча дисципліна.

Сучасний ринок є ринком покупців. Тобто це такий стан ринку, на якому пропозиція товарів перевищує попит на них при фіксованих цінах. На ньому має місце "диктат споживачів".

Істотною ознакою сучасного ринку є його конкурентний характер. Це означає, що кожен суб'єкт виступає як конкуруюча сторона щодо всіх інших суб'єктів, на ньому мають місце різні види конкуренції. Для нього характерна стабілізація відносин між суб'єктами ринку, що ґрунтується на їх інтеграції. Це означає, що ринок розвивається і функціонує в умовах, коли суб'єкти ділових відносин, зберігаючи взаємне суперництво, одночасно взаємно зацікавлені у протидії монополізації.

На сучасному ринку, з одного боку, неухильно зростає кількість і змінюється якість та структура товарів і послуг, а з іншого — розвиваються засоби зв'язку, інформації, реклами, тому акти купівлі-продажу можуть здійснюватись у різних місцях і на різних умовах — у магазинах, палатках, на біржі, на замовлення покупців з доставкою додому і з після реалізаційним обслуговуванням.

Ринок виконує роль механізму, який забезпечує рівновагу попиту і пропозиції. Будь-які намагання замінити ринок якимось центром, що встановлював би що, скільки, кому і як виробляти, валкими цінами продавати, або сучасними науково-технічними досягненнями, в тому числі досягненнями електронно-обчислювальної техніки, не дасть позитивного ефекту. Інтереси суб'єктів виробництва не будуть реалізуватися, виробництво буде розвиватися повільно, спотворюватиметься його структура, порушуватиметься ринкова рівновага.

Сучасна економіка вийшла на такі рівні розвитку, що централізоване управління, в тому числі встановлення цін на всі товари та послуги буде гальмувати її розвиток.

7.Моделі ринкової економіки та методи регулювання ринкової системи. У розвинених країнах склалося кілька моделей ринкового господарювання: вільний, соціально орієнтований і державно-керований ринок (рис. 31).
Зазначені моделі ринкової економіки мають спільні та специфічні риси.
До спільних рис належать: наявність різних форм власності — приватної, колективної, державної; конкуренція і сприяння її відтворенню з боку держави.
Специфічні риси зумовлені історичними, культурними, релігійними, політичними особливостями певної країни. Уряд відіграє різну роль в економіці, організації фінансових ринків і вирішенні соціальних проблем.
У США, наприклад, в економічному житті суспільства урядові відведено обмежену роль. Це зумовлено історичними чинниками, розмаїттям культурних, релігійних та інших традицій народів, що їх заселяли. Першими європейськими поселенцями були люди, які намагалися сховатися від закону, релігійних переслідувань і утвердити себе як особистість. На цьому ідеологічному Груні й формувалися ринкові засади в США.
Становлення ринку у більшості західноєвропейських країн відбувалося в умовах феодальної системи, за законами, які ґрунтувалися на засадах монархізму, що й визначило роль держави в економічному і соціальному житті суспільства.
Специфіка японської моделі економіки зумовлена ізольованістю країни від зовнішнього світу (1603—1854), особливостями феодальної системи та віковими традиціями конфуціанства. Ці та інші історичні, природно-кліматичні, культурні чинники сприяли тому, що Японія є менш індивідуалізованим суспільством, ніж інші розвинені країни.
Специфіка історичних традицій і політичної філософії США, європейських держав і Японії відображується і в організації економічного життя цих країн. Одна з найголовніших відмінностей полягає у розмірах видатків центрального уряду. Так, за 2000 р. вони становили: у Франції — 51,2 % ВВП; в Італії—46,7; у Німеччині — 43,0; у Великій Британії — 38,4; в Японії — 38,2; у СІЛА — 29,3 % ВВП.
У країнах Європейського союзу частка урядових витрат набагато перевищує цей показник у США та Японії. Це відбиває особливе ставлення
європейських країн до системи державного соціального забезпечення як способу обмеження нерівності доходів і підтримання соціальної стабільності. В Японії обсяг державних асигнувань є набагато нижчим, більшу частину соціальних потреб задовольняє сім'я. У Сполучених Штатах Америки держава також не надає соціального захисту, однак і сім'я не поспішає брати на себе цю відповідальність.
Одним із наслідків відмінностей у підходах до соціальної політики є диференціація у доходах населення. Відсоток людей, що живуть за межею бідності, у США вищий, ніж у Європі та Японії, незважаючи на те, що Америка є найзаможнішою країною світу.
Для більшості країн, що переходять від індустріального до постіндустріального суспільства, критерієм ефективності моделі ринкової економіки є ступінь реалізації потенцій особистості, забезпечення найсприятливіших економічних, соціальних, екологічних та психологічних умов для існування людини.
Організація Об'єднаних Націй оцінює рівень розвитку країн за спеціальним показником, що враховує рівень доходу населення, медичного забезпечення та освіти.

Поиск по сайту: