Наслідки вступу до СОТ для національної економіки України

Постановка проблеми. Сучасна Світова організація торгівлі є провідною міжнародною організацією, членами якої є 150 країн світу. Останнім часом сфера діяльності СОТ розширюється і передбачає не тільки регулювання торговельних потоків, але й міжнародне економічне регулювання капіталу та робочої сили. Членство в цій організації стало практично обов'язковою умовою для будь-яких країн, які прагнуть інтегруватися у світове господарство.

Вступаючи до СОТ, країна одержує право голосу за всіма рішеннями, що приймаються в межах організації. Приєднання України до СОТ стало одним із стратегічних завдань зовнішньоекономічної політики держави. Безчленства в цій організації, за сучасних умов, неможливо використати переваги світової торгівлі й гарантувати вітчизняним товаровиробникам міжнародно-правовий захист від недобросовісної конкуренції на світовому та регіональному ринках.

Актуальність теми дослідження обумовлена вагомим значенням цієї організації для подальшого розвитку національної економіки України.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню питання розвитку відносин країн СОТ з Україною присвячували наукові праці зарубіжні та вітчизняні вчені: Мокій А., Бураковський І., Шнирков О., Циганкова Т., Сіденко В.. Філіпенко А., Лук’яненко А., Гальчинський А. та ін.

Постановка завдання. Метою статті є показати всі позитивні і негативні сторони, які Україна отримала від вступу до СОТ.

Виклад основного матеріалу. На сьогодні після вступу України до СОТ можна розглядати з позитивної точки зору як необхідну передумову лібералізації режиму торгівлі між Україною і ЄС, створення зони вільної торгівлі та забезпечення поступової інтеграції України до Євросоюзу.

Світова організація торгівлі є сучасною потужною міжнародною організацією. Послідовна та системна реалізація стратегічних та тактичних заходів економічної політики України сприятиме адаптації національної економіки в СОТ, що буде певною гарантією прозорості економічних та політичних механізмів. Для ефективного входження України на міжнародні економічні ринки уряду необхідно першочергово узгодити існуючу законодавчо-нормативну базу до вимог СОТ, розробити систему захисту внутрішнього ринку товарів і послуг, вміло використовувати наявний економічний потенціал країни, підвищувати конкурентоспроможність як вітчизняного товаровиробника, так і вітчизняного споживача. Адже відсутність цілісної зовнішньоекономічної стратегії не лише обумовлює гальмування національного економічного розвитку, а й веде до значних ускладнень в міждержавних торгівельних стосунках України з іншими країнами [4].

Одним із основних принципів СОТ є торгівля без дискримінації, тобто взаємне надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі і взаємне надання національного режиму торгівлі товарам і послугам іноземного походження.

Світова організація торгівлі висуває дуже жорсткі вимоги до технічних стандартів. Основними шляхами реформування системи технічного регулювання України мають бути:

1) скасування обов'язкової сертифікації продукції, яка не підпадає під дію обов'язкового у ЄС технічного регулювання;

2) перехід від обов'язкової сертифікації до оцінки відповідності за принципом “управління ризиками”;

3) внесення змін до Закону України “Про захист прав споживачів” задля скасування вимоги обов'язкової стандартизації;

4) прискорення гармонізації національних стандартів з міжнародними і європейськими;

5) створення системи ринкового нагляду [3].

Впровадження угод про технічні стандарти пов'язане з витратами на відповідне устаткування, навчання персоналу та ін. Як свідчить досвід країн з перехідною економікою, ці витрати є досить значними і нерідко потребують зовнішніх запозичень.

Членство у СОТ позитивно вплинуло на конкурентоспроможність українських виробників, запевняють експерти, оскільки приведення національного законодавства у відповідність до норм і правил СОТ позитивно вплинулона інституційне середовище. Це стосується державного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, системи стандартизації, митної справи, законодавства у сфері інтелектуальної власності тощо. Зокрема, забезпечення прозорості експортно-імпортних операцій відповідно до правил СОТ має прямий вплив на зниження корумпованості і відповідно підвищення потенціалу конкурентоспроможності країни. Вважається, що членство у СОТ також поліпшило інвестиційний клімат у країні, але через кризову ситуацію в державі і в світі приплив інвестицій не хлинув у великій кількості [1].

За розрахунками міжнародного консорціуму, на замовлення Міністерства економіки України, сукупне зростання добробуту після вступу до СОТ становитиме 10,2% обсягу споживання України, а зростання ВВП – 4,8% у довгостроковій перспективі. Очікується, що вступ до СОТ приведе до зростання експорту товарів і послуг на 9,2% та імпорту – на 11,8%, що в подальшому призведе до зростання реальної заробітної плати [7].

Проте цей вплив дасть позитивні результати не одразу. Наслідки важкої світової економічної кризи дуже згубно вплинули на нашу економіку. Це, на мою думку, ще відкинуло Україну на 10 років назад від економічного зростання. Багато експертів вважають, що основним негативним економічним наслідком вступу України до СОТ у найближчі роки стане зниження конкурентоспроможності вітчизняної продукції. Відмова від дискримінації і рівноправна торгівля –основні вимоги і разом з тим переваги СОТ. Утім, члени Організації не відмовляються від застосування механізмів захисту внутрішнього ринку. Зокрема, угоди СОТ дозволяють країнам вживати обмежувальних заходів щодо імпорту, який заподіює значну шкоду вітчизняній економіці, однак відбувається це за чітко визначеними правилами [2].

Приєднання до цієї Організації, дало Україні наступні основні економічні переваги:

1. створення передумов для розширення співпраці з ЄС;

2. переваги світової торгівлі та міжнародного розподілу праці;

3. вплив на макроекономічну політику;

4. забезпечення ширшого вибору товарів та послуг;

5. забезпечення лібералізації доступу українських товарів на ринки світу;

6. доступ до механізму вирішення торгових спорів.

Практичний досвід багатьох країн світу, які нині є членами СОТ, особливо країн, що розвиваються, вказує на те, що більшість потенційно можливих позитивних наслідків для країни, її виробників реалізується не автоматично, а є результатом розумної політики, яка створює потенціал для використання таких можливостей [6].

Окрім ряду позитивних наслідків від вступу України до СОТ існує і низка недоліків, які можуть спричинити додаткові загрози економіці України, зокрема:

1. лібералізація торгівлі може спричинити посилення впливу світової кон'юнктури на економіку країни, що зумовлює підвищення економічних ризиків України у періоди глобальної економічної нестабільності;

2. членство України у СОТ вимагатиме скасування багатьох положень, закріплених у чинних програмах субсидування окремих галузей, які суперечать нормам СОТ;

3. вітчизняні виробники в окремих випадках можуть виявитися неготовими до зростання конкуренції через низьку ефективність підприємств;

4. скорочення виробництва неконкурентоспроможних вітчизняних підприємств та галузей;

5. запровадження правил СОТ у сфері ліцензування, стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розробки та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур [5].

Зважаючи на все вищесказане, слід зазначити, що Україна отримала значно більше позитивних переваг від членства в СОТ, ніж негативних.. Але реалізація потенційних переваг потребує змін адміністративного характеру, реформи податкової системи, додаткових витрат держави на реструктуризацію та реорганізацію підприємств.

Висновки. Після вступу в СОТ саме відкритість економіки є стимулом до структурного реформування економіки та галузей. Структурні перетворення, незважаючи на короткострокові втрати, у довгостроковій перспективі ведуть до економічного зростання та покращення національного добробуту. До того ж більшість експертів дотримується думки, що після вступу в СОТ та лібералізації доступу на ринки України не викличе значних негативних наслідків для українських галузей, оскільки рівень реального тарифного захисту внутрішніх ринків для багатьох із них не змінився суттєво. Баланс позитивних та негативних наслідків залежить насамперед від готовності виробників працювати в умовах міжнародної конкуренції, а саме від рівня їх ефективності та конкурентоспроможності, який вони повинні підвищувати.

Поиск по сайту: