Загальні висновки. Провівши аналіз господарської діяльності ТОВ «СПП ЛАНА», встановили, що за період з 2013 по 2014 роки спаду рослинницької продукції не відбулося

Провівши аналіз господарської діяльності ТОВ «СПП ЛАНА», встановили, що за період з 2013 по 2014 роки спаду рослинницької продукції не відбулося, господарство оснащене технічними засобами в цілому більше 100% в порівнянні з 2012 роком. Крім цього кожен рік господарство вносить органічні добрива в необхідних кількостях.

Не дивлячись на те, що структура польових площ збільшилася, врожайність культур теж, збільшилася собівартість 1 центнера продукції рослинництва. Це пов'язано з тим, що в рослинництві отримання високоякісної продукції пов'язане з погодними умовами і у зв'язку з цим застосуванням різних передових технологій вирощування і збирання. У тваринництві підвищення собівартості 1 центнера продукції пов'язане із збільшенням вартості кормів та заробітної плати робітникам.

Підводячи підсумок всього вищесказаного, ФГ «Надія», є прибутковим господарством, щодо виробництва продукції, в якому застосовуються передові технології з вирощування і збирання.

На підставі зроблених оцінок, господарству для підвищення ефективності виробничої діяльності необхідно:

- оптимізувати склад комплексу машин для внесення органічних добрив;

- спланувати організацію технічних обслуговувань і спроектувати пункт ТО;

- розрахувати і спроектувати АЗС і нафтобазу господарства;

- сконструювати зерносушильний комплекс;

- оптимізувати збирально-транспортний комплекс (розробити методику оптимізації збирально-транспортних комплексів зернових культур)

2. ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА ТЕХНІЧНИМИ ЗАСОБАМИ, ЩО ЗАДІЯНІ В ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСАХ РОСЛИННИЦТВА

Для виконання всього комплексу технологічних операцій по вирощу­ванню сільгоспкультур, забезпечення якісної та своєчасної роботи необхідно до­тримуватися декількох вимог:

- забезпечити технікою весь комплекс робіт і за рахунок цього знизити відсоток ручної праці та собівартість продукції;

- підтримувати техніку у робочому стані для якісного і своєчасного виконання усіх технологічних операцій;

- забезпечити господарство висококваліфікованими спеціалістами та механізаторами;

- застосовувати останні досягнення в області технології вирощування с.г. культур для отримання максимальних врожаїв при мінімальних витратах.

Таблиця 2 – Склад машинно-тракторного парку

Матеріально-технічна база технічного обслуговування машин включає комплекс будівель і споруд, обладнання, засоби механізації і зв'язку. До складу матеріально-технічної бази входять такі об'єкти: ремонтна майстерня з пунктом технічного обслуговування і діагностики, авто гараж, машинний двір, нафтогосподарство, склад, будівля для відпочинку механізаторів; пересувні засоби для обслуговування МТП, заправний агрегат, агрегат технічної допомоги: засоби оперативного управління роботою МТП внутрігосподарський радіотелефонний диспетчерський зв'язок.

До складу сектора технічного обслуговування і ремонту сільськогосподарської техніки входять: ремонтна майстерня, матеріально-технічний склад, службово0побутове приміщення, майданчик для тракторів і сільськогосподарських машин, майданчик для миття машин.

3. ПЕРЕЛІК ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬ НА ПІДПРИЄМСТВІ В ТЕХНОЛОГІЇ ПІСЛЯЗБИРАЛЬНОГО ДОРОБІТКУ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

3.1. Технологія післязбирального доробітку врожаю зернових у господарстві.

Основним завданням післязбиральної обробки зерна є своєчасне зниження його засміченості та вологості відповідно до норм, за яких забезпечується оптимальні умови зберігання у зерносховищах.
Потреби і можливості у кожного клієнта різні, тому однакового вирішення проблеми сушіння зернових у всіх неможливо застосувати.
Від величини зібраного урожаю, вирішується чи для приймання зернових використовувати велику завальну яму, а звідти редлерами подавати на норію і в зерносушилку, чи після завальної ями встановлювати завантажувальний бункер, куди очищене зерно подається перед сушінням.

Обґрунтовуючи технологічний процес післязбиральної обробки зерна зерноочисними агрегатами і комплексами чи окремими машинами, необхідно пам'ятати, що найкращої якості очищення та сушіння зерна досягають за умов оптимального їх завантаження і сталого режиму роботи. Тому слід якомога рідше зупиняти обладнання, а роботу організовувати таким чином, щоб у разі неритмічного надходження зерна з поля використовувати його запас із силосів для попереднього зберігання зерна.

Використання такого силоса дає змогу прискорити подачу зерна у сушарку, зменшити трудомісткість цього процесу й перевести режим сушіння з циклічного у потоковий, крім того дозволяє зменшити втрати від механічного пошкодження насіння.
Деякі господарства не використовують попереднє очищення насіння, хоча такий процес допомагає збільшити продуктивність сушарні, зменшує можливість загоряння під час сушіння. Практика показала, що частіше пожежа в зерносушильному обладнанні виникає при сушінні насіння соняшника та погано очищеного зерна, що містить велику кількість лушпиння. Крім того збитки від продажі некондиційного зерна перевищують собівартість післязбиральної обробки зерна у господарстві.
Зернова маса має розділятися на три фракції: основне зерно, фуражні відходи, сміттєві домішки. Втрати зерна у відходи не повинні перевищувати 2%, у тому числі сміттєві відходи — не більше за 0,1% його кількості у вихідному матеріалі.
Технологія попереднього очищення зерна вимагає видалення зі збіжжя, що надходить з поля, залишків соломи, рослин, полови. Видалення цих домішок підвищує сипучість зернового матеріалу, частково знижує його вологість, що покращує процес сушіння зерна, знижує витрати тепла.
Для попередньої очистки ми пропонуємо зерноочисну машину Prof-Seed торгової марки RIELA, продуктивністю очистки зерна від 55 до 220 т/год. Вона призначена для попереднього і повторного очищення всіх видів зерна, бобових, олійних культур, кукурудзи, та відповідає всім вимогам, які ставляться до даного виду обладнання.
Однією з головних вимог до сушарень є їх здатність обробляти широкий асортимент зерна за високої продуктивності та низьких енерговитратах. Окрім того конструкція обладнання має бути надійною, довговічною, повністю відповідати конструктивно — технологічним рішенням підприємства щодо очищення та зберігання продукції.
Продуктивність сушарки має бути в 1,5-2 рази більшою від запланованого обсягу сушіння.
Для сушіння всіх видів зерна: пшениці, кукурудзи, рису, ріпаку, гороху, олійних культур ми пропонуємо стаціонарну проточну сушарню GDT, де процес сушки проходить в автоматичному режимі: вологе зерно в зонах сушки піддається дії сухого гарячого повітря. Щоб захистити матеріал від утворення конденсату і зробити його придатним для зберігання перед вивантаженням з сушарки його охолоджують і відразу вивантажують. Модульна конструкція колони сушарки дає можливість нарощувати її висоту і таким чином збільшувати продуктивність сушки. Шахта сушарки пристосована до роботи в агресивному середовищі, оскільки виготовлена із спеціального сплаву алюмінію.

3.2. Комплекс машин післязбирального доробітку зернових культур

Пересувний очищувач купи ОВС-25 застосовують для очищення на відкритих токах зернового вороху після збирання комбайном. Очищувач ОВС-25 відноситься до машин повітряно-решетного типу.

Машина складається з наступних робочих органів: завантажувального транспортера, приймальної камери з повітряною частиною, двох решітних станів, відвантажувального транспортера, механізмів приводу і самопересування, автоматичного пристрою завантаження машини.

Технологічний процес очищення здійснюється так. При проходженні машини вздовж бурту скребковий транспортер забирає зерновий оберемок і транспортує його до розподільного шнека приймальної камери. На виході з камери купу ділиться дільником на дві рівні частини, які входять в повітряні канали. У каналах повітряний потік відокремлює від зерна легкі домішки і забирає їх з машини пневмотранспортом. Домішки трохи важче осідають ввідстойної камері. Потім, обидві частини зерна, очищені від легких домішок, по окремих каналах направляються на верхній і нижній решітних стани. Процес очищення зерна на цих станах йде рівноцінно і зводиться до наступного.

Зерно, звільнене від легких домішок, потрапляє на решето, де розділяється приблизно навпіл. Дрібні домішки, і дрібне зерно проходять через отвори цього решета, а частина, що залишилася зерна і великі домішки потрапляють на друге решето. Зерно, що пройшло через решето, надходить на наступне решето, а потім на нижню решето.

Крізь отвори верхніх решіт тривають важкі дрібні домішки, насіння бур'янів, подрібнене і щупле зерно.

Зерно, що пройшло через отвори верхнього решета, потрапляє на скатну дошку і по ній скочується в приймач, де знаходиться зерно, що зійшло з нижнього решета.Очищене зерно з цього приймача, надходить на відвантажувальний транспортер, а потім у кузов транспортного засобу. Відходи, відокремлені від зерна решетами, а також домішки з відстойної камери, надходять у шнек фуражних відходів.

Завантажувальний транспортер включає в себе похилий скребковий транспортер і два скребкових живильника, які шарнірно сочленени з нижньою головкою транспортера.

Підйом живильників і їх опускання здійснюють лебідки. На цій рамці встановлені дві коробки з двома парами конічних шестерень, за допомогою яких йде подача руху живильників.

До верхньої приводний голівці транспортера рух надходить від електродвигуна за допомогою клинопасової передачі.

Приймальня камера являє собою простір між двома вертикальними каналами. У верхній її частині розташовано живильний пристрій. Цей пристрій включає в себе приймальний лоток, розподільний шнек, клапан-живильник і дільник зернового потоку. Пристрій живлення розосереджують зерновий ворох по ширині ворохоочітітеля і розділяє його на дві рівні частини, що надходять потім на решітних стани.

Повітряна система включає в себе два вертикальних повітряних каналу, повітряпровід, осадову камеру, вентилятор, інерційний пиловідокремлювачі і пневмотранспортера.

Повітряні канали за допомогою корпусу повітряної частини приєднані до вентилятора. За воздуховоду легкі домішки спільно з повітряним потоком потрапляють в інерційний пиловідокремлювачі і пневмотранспортера, а домішки поважче осідають в осадовій камері. Нижня частина осадової камери оснащена набором легкорухомих клапанів, що відкриваються при впливі на них тяжкості від накопичуються домішок. Бічна стінка корпусу повітряної частини має вікно з висувною заслінкою, переміщуваної за допомогою зубчастого колеса і рейки. Силу повітряного потоку регулюють величиною відкриття заслінки. Інерційний пиловідокремлювачі виконаний жалюзійних. Пневмотранспортера зроблений з листової сталі у вигляді воздуховода круглого перерізу.

Решетньов стани. У них входять верхній і нижній стан, що мають однакову конструкцію. Стан включає в себе каркас, щітковий механізм, коливальний вал і решета, встановлені в два ряди. Верхній ряд оснащують ділильним решетом і зерновим, а нижній ряд подпосевним решетом та сортувальні.

Решетньов стани приєднані до рами вертикальними дерев'яними пружними підвісками. Стани отримують коливальний рух від ексцентрика головного валу приводу.До решета знизу підведені щітки, наведені шатунами в зворотно-поступальний рух.

При установці щіток домагаються, щоб щетина щіток на 1-2 мм виступала над поверхнею решіт. Така установка забезпечує повне очищення решіт від застряглих в отворах зерен.

Рама очисника спирається на три обрезиненні колеса. Маточини задніх коліс оснащені зірочками для приводних ланцюгів. Вісь переднього колеса встановлена ​​на поворотній вилці. Верхня частина цієї вилки є вертикальною віссю, яка входить у втулку рами. До цієї вилці шарнірно прикріплено дишло, за допомогою якого з'єднують машину з трактором.

Механізм пересування призначений для переміщення очисника в процесі роботи і пересування по струму. Цей механізм включає в себе електродвигун, клиноременную передачу, двошвидкісний редуктор, кулачкові муфти і ланцюгові передачі на колеса. Електромотор, потужність якого 1,1 кВт, включають кнопкою, розташованої на щитку управління. Реверс дозволяє змінювати напрямок руху очисника вперед і назад. Редуктор прикріплений до рами очищувача. Переключення його здійснюють за допомогою вилки з фіксатором, що знаходяться на кришці редуктора. Вихідний вал редуктора за допомогою кулачкових муфт зчленований з двома півосями, кінці яких оснащені зірочками ланцюгових передач, що з'єднують їх з ходовими колесами. Кулачкові муфти здійснюють поворот очищувача і відключають редуктор при транспортуванні очисника трактором.

Підготовка до роботи включає в себе ряд операцій. Керуючись таблицею, наведеною в заводському керівництві до очищувачу, підбирають решета для кожної культури, що поступає на очищення. Потім решета перевіряють по оброблюваній масі. Швидкість повітряного потоку встановлюють такий, щоб повітря ніс легкі бур'яни, пил, полову, колосся та шматочки соломи. Встановлюють очищувач на току так, щоб його робоче рух співпало з напрямком вітру. Розташовують живильники завантажувального транспортера так, щоб прогумована кромка щитків по всій довжині стикалася з поверхнею струму.

3.3. Зерноочисні комплекси

Зерноочисних агрегатів ЗАВ-25 призначений для післязбиральної обробки зернових, круп'яних, зернобобових та олійних культур.

Зерноочисних агрегатів включає в себе набір машин і устаткування, змонтованих і ув'язаних по продуктивності в єдину технологічну лінію, складову два відділення.У першому відділенні проводиться прийом зернової маси, попередня її очищення від великих і дрібних домішок та тимчасове зберігання зерна при його аерірованія в бункерах. У другому відділенні йде остаточне очищення зерна до базисних кондицій і розподілу фракцій по бункерах з подальшою їх вивантаженням в транспортні засоби.

У перше відділення входить автомобілерозвантажувачами Гуар-15Н, Завальна яма місткістю 40 м ³ з вібраційним живильником-дозатором, проміжний транспортер, дві норії, машини попереднього очищення (МПО-50) і відділення тимчасового зберігання зерна. Друге відділення складається з ветрорешетной очисної машини (ЗВС-20А), двох тріерних блоків, двох норій, комлпекта зернопроводів, системи аспірації (повітряна частина).

У процесі роботи зернова маса з завальної ями за допомогою скатних вібраторів живильника-дозатора подається на проміжний трнспортер, який переправляє її в норію. З норії зернова маса надходить в машину попереднього очищення. З розподільного шнека цієї машини зерновий матеріал по скатної дошки надходить на сітчастий транспортер, на якому відокремлюються великі домішки (солома, колоски тощо). Зерно, пройшовши через сітчастий транспортер, піддається повітряно-вітрової очищенню від легких домішок. З відстойної камери повітряної частини легкі і великі домішки відводяться шнеком назовні і далі надходять самопливом в бункер відходів, а зерно за норії двома потоками заповнює відділення тимчасового зберігання.

Зерно, призначене для остаточного очищення з відділення тимчасового зберігання по проміжному транспортеру і норії спрямовується на зерноочисних машин, що включає два табори з решетами. Решета і повітряний потік ділять зерновий матеріал на фракції: очищене зерно, фуражне і відходи, які самопливом потрапляють в бункер відходів. Зерно і фураж двухпоточной норією передаються в бункер фуражу і в бункер чистого зерна. При наявності в зерновому матеріалі трудноотделимая домішок (кукіль, вівсюг та ін), його направляють у прийомні блоки.

Враховуючи склад оброблюваного матеріалу, прийомні блоки підготовляють для послідовної і паралельної роботи. Пройшовши тріерние блоки зерно, короткі і довгі домішки надходять до відповідних бункери.

Бункери для зерна та відходів оснащені датчиками рівня, а бункери тимчасового зберігання обладнані ще й датчиками температури зерна. У норіях встановлений автомат закриття заслінки при їх перевантаженнях.

Система аерації бункерів сприяє насиченню зернового шару повітрям, що забезпечує самоплив зернової маси при її вивантаженні з бункерів. Систему аерації використовують для охолодження і газового знезараження зерна. Система ця включає чотири аерожолобами, встановлені під бункерами і воздухоподводя-щий канал з вентилятором. Під час аерації зерна повітря надходить через відкриті заслінки перед аерожолобами одного бункера при закритих електрозадвіжках.

Підготовка до роботи здійснюється так. Протягом 30-55 хв обкатують агрегат вхолосту з поперемінним включенням приводу на норії і зерноочисні машини.Одночасно перевіряють роботу електрозасувок аерожолобами і автомата закриття заслінок норій. Підготовка до до роботи включає складання схеми роботи агрегату. Схему цю роблять у зв'язку з тим, що машина попереднього очищення зерна, зерноочисна машина, тріерние блоки і відділення тимчасового зберігання зерна можуть працювати самостійно. При складанні схеми необхідно враховувати вид оброблюваної культури, її засміченість, вологість і цілі обробки.

Зерноочисно-сушильні комплекси КЗС-25Ш і КЗС-25Б включають в себе агрегат ЗАВ-25, укомплектований сушарками СЗШ-16А і СЗСБ-8А. Заповнюють сушильні відділення зерном з бункера або зерном, які надійшли з попереднього очищення. Після закінчення сушіння зерно направляють в бункер резерву, а з нього на остаточну очищення.

4. АНАЛІЗ НЕДОЛІКІВ|нестач| У ВИКОРИСТАННІ ЗАСОБІВ МЕХАНІЗАЦІЇ ПРИ РОБОТІ В МІСЦЕВИХ УМОВАХ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЇХ УСУНЕННЯ

Втрати при посіві обумовлені припиненням висіву, відхиленнями середньої глибини закладення насінь і її рівномірності від настановних значень. При всіх інших рівних умовах на врожайність культур істотний вплив робить чимало дуже серйозних факторів.

Головним недоліком у використанні засобів механізації у господарстві є ремонтна майстерня для поточного ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки. В ремонтній майстерні одночасно може знаходитись на ремонті і обслуговуванні сім тракторів. Споруда майстерні не типова, до її складу входять токарний цех, слюсарно-інструментальний цех, зварювальний цех, кузня, компресорна та кімната адміністративно-побутового призначення.

В господарстві будувалась типова майстерня, але із-за відсутності коштів будівництво законсервоване.

Планування і організацію технічного обслуговування і ремонту тракторів виконує завідуючий машинним двором тракторної бригади.

В господарстві зберігання техніки здійснюється на відкритих площадках і закритих складах. За постановку техніки на зберігання несе відповідальність завідуючий машинним двором.

ВИСНОВОК

Важливу роль у підвищенні врожаїв сільськогосподарських культур та збільшенні валових зборів сільськогосподарської продукції відіграє впровадження у виробництво науково обґрунтованих систем землеробства, які передбачають планомірне підвищення родючості грунтів, удосконалення структури посівних площ, краще використання і в деякій мірі введення нових сівозмін, застосування прогресивних систем обробітку ґрунту і внесення добрив, впровадження високоврожайних сортів і гібридів, високоефективне використання техніки, своєчасний захист посівів від шкідників, хвороб і бур’янів.

Під час виробничої практики у сільськогосподарському підприємстві ФГ «Надія» ознайомився із стрктурою підприємства, зробив аналіз господарчої діяльності підприємства, проаналізував забезпеченість господарства засобами механізації для виконання технологічний операцій у рослинництві.

Приймав участь у технологічних процесах збирання врожаю зернових культур озимої пшениці та ячменю.

Безпосередньо працював на току, на зерноочсному комплексі ЗАВ-40 та на погрузчику типу МЗС-20.

Виконав аналіз недоліків|нестач| у використанні засобів механізації при роботі в місцевих умовах та пропозиції щодо їх усунення.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Сільськогосподарські машини. Підручник/ Д.Г. Войтюк, Гаврилюк Г.Р., В.О. Дубровін.: За ред. Д.Г. Войтюка - К.: Урожай, 1994.

2. Сільськогосподарські машини та меліоративні машини. Підручник/ Д.Г. Войтюк, Г.Р.Гаврилюк, В.О. Дубровін та ін.: За ред. Д.Г. Войтюка -К.: Вища освіта, 2004.

3. Зернозбиральні комбайни. / О.М. Погорілець, Г.І. Живолуп-К.: Український центр духовної культури. 2003.-204с.

4. Фортуна В.Й. Технологія механізованих сільськогосподарських робіт. — К.: Урожай, 1991.

5. Технологічні карти на вирощування сільськогосподарських культур.

6. Діденко М.К. Експлуатація машинно-тракторного парку. — К.: Вища школа, 1983.

7. Фере Н.Е. Пособие по эксплуатации машинно-тракторного парка. — М.: Колос, 1978.

Поиск по сайту: