Та коментарі до них. Соціальний конфлікт – це крайнє загострення соціальних суперечностей (реальне чи уявне), що має вияв у багатоманітних формах боротьби між індивідами та

Соціальний конфлікт – це крайнє загострення соціальних суперечностей (реальне чи уявне), що має вияв у багатоманітних формах боротьби між індивідами та соціальними спільнотами, спрямованої на досягнення економічних, соціальних, політичних, духовних інтересів та цілей, нейтралізацію або усунення реального чи уявного суперника, що не дозволяє йому добитися реалізації своїх інтересів.

Соціальний конфлікт – це явний або прихований стан протиборства об’єктивно протилежних інтересів, цілей і тенденцій розвитку соціальних суб’єктів, пряме й опосередковане зіткнення соціальних сил на ґрунті протидії існуючому порядку, форма руху до нової соціальної єдності.

У соціальному конфлікті всі сторони представлені людьми. Це може бути двоє або більше індивідів чи соціальних груп. Кожний індивід представляє певну спільноту – державу, етнос, клас, соціальний прошарок або партію, чи виробничий колектив або організацію, тобто є носієм рис певної спільноти. Велике значення має соціальне середовище, в якому відбувається конфлікт.

Політичний конфлікт – зіткнення, протиборство політичних суб’єктів, обумовлене протилежністю їх політичних інтересів, цінностей, цілей і поглядів. Політичний конфлікт є одним із різновидів соціального конфлікту, специфіка якого зумовлюється особливостями розвитку політичної дійсності. Політичний конфлікт – це завжди організований, інституційний конфлікт.

Політичний конфлікт формується та розв’язується в конкретній соціальній ситуації на ґрунті виникненням певної соціальної проблеми, яка вимагає свого вирішення. Він має цілком визначені причини та своїх носіїв (політичні угрупування, союзи, партії тощо).

Соціальна суперечність (протиріччя) – розбіжність інтересів людей, соціальних груп. Вона містить у собі антагоністичну взаємодію протилежних сторін об’єкта або системи, яка включає в себе відмінності, поляризацію, зіткнення.

Суперечності бувають діалектичні, політичні, економічні, ідеологічні, антагоністичні і неантагоністичні, основні і неосновні, внутрішні і зовнішні, об’єктивні і суб’єктивні.

Вирізняють три періоди існування суперечності: виникнення, розгортання і розв’язання. Суперечності можуть виступати як об’єктивна основа, причина й рушійна сила конфлікту, але вони не тотожні конфлікту.

Соціальна напруженість – особливий стан суспільної свідомості й поведінки, специфічна ситуація сприйняття та оцінки дійсності, що створює особливу соціально-психологічну атмосферу, яка супроводжує соціальні конфлікти.

Поиск по сайту: