 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Схема 17. Життєвий цикл конфлікту
(на основі моделей К. Мітчела та Б. Гофмана)
Розв’язання конфлікту – одна з форм завершення конфлікту, яка передбачає сукупність позитивних дій, рішень з боку самих учасників конфлікту, припускає наявність взаємоприйнятного вирішення проблеми, що має особисту значущість для учасників конфлікту, припиняє протиборство учасників мирними або силовими засобами і призводить до налагодження їх відносин. Розв’язання конфлікту використовується у 2-х значеннях: 1) закінчення конфліктної взаємодії між сторонами конфлікту; 2) подолання основної суперечності між сторонами, що було джерелом (предметом) конфлікту, усунення його на рівні внутрішніх установок.
Конструктивне (функціональне) р озв’язання конфлікту – одна з форм завершення конфлікту, яка передбачає сукупність позитивних дій, рішень з боку самих учасників конфлікту і сприяє ефективній взаємодії й прийняттю обґрунтованих рішень, а також розвитку взаємовідносин і слугує самовдосконаленню й саморозвитку індивідів, груп.
Врегулювання конфлікту – часткове розв’язання конфлікту, припинення відкритої боротьби сторін. При цьому можуть зберігатися внутрішні причини, що спонукають до конфлікту.
Таблиця 5.Джерела конфліктів у процесі стратегічного управління впровадженням змін у державній політиці (Спектор Б., 1998)
| Етапи стратегічного управління | Джерела потенційних протиріч або потреб у співпраці |
| Етап 1 Погодження щодо процесу | Чи не усунутий з процесу стратегічного управління хтось із основних зацікавлених сторін? Чи були затримки в започаткуванні цього процесу? Чи, може, темпи його розвитку були надто швидкими? Чи існує визнання, прийняття й домовленість щодо спільних проблем, які стоять перед зацікавленими сторонами? Чи існує між зацікавленими сторонами взаємна довіра? Чи взаємна недовіра? |
| Етап 2 Визначення й уточнення цілей поточних стратегій і організації | Чи має організація цілі, що заперечують одна одну? Чи не перешкоджає досягнення певних цілей досягненню інших? Чи не ставить це окремі підгрупи в організації у невигідне становище? Чи не вступають цілі всієї організації в протиріччя з потребами її секторів, клієнтів або зацікавлених сторін? Чи користується організація для досягнення своїх цілей стратегіями, які можуть призвести до внутрішнього конфлікту або до конфлікту з її клієнтами? Чи уважно ставляться зацікавлені сторони до проблеми, що стоїть перед ними? Чи однаково вони зацікавлені у вирішенні цієї проблеми? Чи існують чіткі формули, за якими можна вирішити проблему так, щоб усі залишилися задоволеними? |
| Етап 3 Визначення внутрішніх сильних і слабких сторін організації | Чи справедливо розподілені ресурси організації? Чи зазнає організація невдачі у виконанні будь-якої своєї основної функції? Чи існують значні протиріччя між клієнтами, зацікавленими сторонами або секторами організації? Чи здатна організація та її члени адаптуватися й бути готовими до змін, чи вони непохитні й негнучкі? Чи має організація відповідні процедури і/або інституції для вирішення проблем спільно з іншими організаціями? |
| Етап 4 Оцінка загроз і можливостей зовнішнього середовища | Чи існують політичні, економічні, соціальні або технологічні зміни, які можуть вплинути чи зруйнувати напрям або форму політики або цілей організації? |
| Етап 5 Визначення ключових зацікавлених сторін та їх очікувань | Чи встановлюють основні зацікавлені сторони цілі, які суперечать одна одній, або чи користуються суперечливими засобами для їх досягнення? Чи змінюються інтереси різних груп учасників? |
| Етап 6 Визначення основних стратегічних проб-лем | Чи однаково визначають зацікавлені сторони основні проблеми? Чи існують розбіжності в поглядах зацікавлених сторін на вирішення проблеми? Чи не створюють ці проблеми конфлікту між членами самої організації? |
| Етап 7 Розробка стратегії впровадження | Чи викликає стратегія суперечки між зацікавленими сторонами? Чи не мають деякі стратегії негативних сторонніх ефектів, які зроблять одних учасників переможцями, а інших невдахами? Чи не вичерпає ресурсів організації дотримання стратегії? Чи сумісна стратегія з цілями організації та правовим/ бюрократичним середовищем? |
| Етап 8 Впровадження стратегії | Чи готові зацікавлені сторони до змін, які спричинить впровадження стратегії? |
| Етап 9 Моніторинг та перегляд виконання | Чи готові зацікавлені сторони з часом адаптувати стратегію, щоб вона відповідала змінам у зовнішньому середовищі? |
Питання для самоперевірки
1. Поясніть, що означає поняття “управління конфліктом”? Чи можна взагалі конфліктом управляти?
2. Що містить в собі поняття “експертиза конфлікту”? Яка відмінність між нею та конфліктологічною експертизою?
3. Як здійснюється процес прогнозування конфлікту?
4. Визначте сутність поняття “превенція”.
5. Що включає в себе поняття “профілактика конфлікту”? Охарактеризуйте її види.
6. Дайте характеристику методам профілактики конфлікту. Визначте роль сучасних методів психотерапії.
7. Охарактеризуйте форми попередження політичних конфліктів.
8. Поясніть, що означає поняття “інституалізація відносин”?
9. Проаналізуйте відомі Вам технології запобігання політичним конфліктам.
10. Визначте роль і значення соціального і політичного маневрування.
11. Дайте характеристику політичному маніпулюванню.
12.Охарактеризуйте такі тактики запобігання політичним конфлік-там, як інтеграція контреліти і послаблення “системної опозиції”.
13.Які Вам відомі чинники консолідації українського суспільства?
14. Які Ви знаєте форми й засоби контролю за процесом перебігу конфлікту? З якою метою це роблять?
15. Дайте характеристику ефективним технологіям управління політичними конфліктами.
16. Які Ви знаєте форми та засоби завершення конфліктів?
17. Дайте визначення понять “конструктивне розв’язання конфлікту” і “врегулювання конфлікту”.
18. Які Вам відомі умови та чинники конструктивного розв’язання конфліктів?
19. Охарактеризуйте відомі Вам технології врегулювання конфліктних взаємовідносин.
Поиск по сайту: