Та коментарі до них. Внутрішньополітичний конфлікт– це конфліктміж різними політичними угрупованнями, рухами, партіями, об’єднаннями політичних еліт; між елітою та масами

Внутрішньополітичний конфлікт – це конфліктміж різними політичними угрупованнями, рухами, партіями, об’єднаннями політичних еліт; між елітою та масами, якщо правляча верхівка не виражає інтересів більшості; між етносами, конфесіями тощо.

Зовнішньополітичний конфлікт – це конфлікт між двома чи кількома суверенними державами за сфери впливу та панування на міжнародній арені. Він може відбуватись в умовах миру й в умовах війни.

Обмежений конфлікт – політичнийконфлікт, що передбачає часткові зміни у політиці владних структур та їх діях. Він відображає ступінь радикалізації передбачених соціально-політичних змін. У них беруть участь лише деякі інститути і групи, частки еліти, суперницькі партії, зацікавлені у вирішенні (чи не вирішенні) конкретних проблем. До обмежених локальних політичних конфліктів можна віднести зіткнення між окремими гілками влади, між окремими суб’єктами (політичними партіями, об’єднаннями).

Радикальний конфлікт – це конфлікт, що призводить до радикальних соціально-політичних змін у суспільстві. Він має своїм джерелом суперечності між корінними політичними інтересами, потребами й цінностями великих соціальних верств. Радикальні конфлікти поділяють суспільство на дві ворогуючі протилежні сили.

Конфлікт цінностей постає як зіткнення різних ціннісних орієнтацій, представлених суб’єктами конфлікту (наприклад: ліві – праві, ліберали – консерватори та ін.). Розбіжності в цінностях – одна з головних передумов конфлікту.

Конфлікт інтересів – це насамперед зіткнення політичних і соціально-економічних інтересів різних соціальних груп або їх представників.

Конфлікт ідентифікації – суперечність щодо вільного визначення вільним громадянином своєї етнічної та громадянської належності. Властивий передусім країнам, які утворилися внаслідок розпаду імперій. Визрівання конфлікту ідентифікації в посткомуністичних країнах було зумовлене тим, що людина (представник національної меншини в колишній імперії) одержала право вільного самовизначення своєї етнічної та громадянської належності. Через це у багатьох країнах частина населення не бажала визнавати себе громадянами держави, на теренах якої вона мешкала.

Міжособистісний конфлікт – найпоширеніший тип конфлікту, що характеризується протиборством двох взаємодіючих суб’єктів, обумовлений різноспрямованістю інтересів, ціннісно-мотиваційної орієнтації, боротьбою за обмежені ресурси, формуванням негативного ставлення один до одного.

Особистісно-груповий конфлікт – конфлікт між особистістю та соціальною групою.

Міжгруповий конфлікт – конфлікт між мікрогрупами в колективі або між різними соціальними групами, об’єднаннями, союзами тощо, що відстоюють протилежні інтереси, переслідують несумісні цілі та протидіють одна одній.

Статусно-рольовий конфлікт – конфлікт, що характеризується різними рангами учасників конфлікту відповідно до їх статусу і соціальних ролей. До того ж, різні соціальні ролі людини можуть пред’являти до неї суперечливі вимоги.

Ґендерний конфлікт – конфлікт між представниками різної статі, обумовлений різним становищем чоловіків і жінок у сферах повсякденного буття, певною системою соціалізації, розподілу праці, прийнятих в суспільстві культурних норм, ролей та стереотипів, і як наслідок цього – нерівністю прав і можливостей чоловіків і жінок.

К. ґ. виявляє чинники, пов’язані з дискримінацією, що ґрунтується на статевих відмінностях, яка може поставити перешкоди на шляху саморозвитку людини.

Конструктивний конфлікт (функціональний) – конфлікт, що сприяє ефективній взаємодії й прийняттю обґрунтованих рішень, а також розвитку взаємовідносин і слугує самовдосконаленню й саморозвитку особистості.

Деструктивний конфлікт (дисфункціональний) – конфлікт, що перешкоджає ефективній взаємодії й прийняттю обґрунтованих рішень.

Горизонтальний конфлікт – конфлікт між суб’єктами, рівними за ієрархічним рівнем, – політиками, фахівцями, керівниками одного рівня, установами, підприємствами, організаціями тощо.

Вертикальний конфлікт – конфлікт між суб’єктами, що належать до різних ієрархічних рівнів (вертикальне підпорядкування): керівник – підлеглий, установа – вища організація, мале підприємство – фундатор і т.п. Особливістю цього виду конфліктів є різне співвідношення влади і підлеглих, різні можливості при взаємодії.

Відкритий політичний конфлікт – конфлікт, щовиражений у зовнішньо фіксованих взаємодіях конфліктуючих сторін (наприклад, маніфестації, страйки, пікети, громадська непокора, змова, заколот, повстання тощо).

Закритий політичний конфлікт – це конфлікт, що проходить у прихованих формах прийняття рішень, способах і методах політичної боротьби (має вияв всередині правлячої еліти).

Поиск по сайту: