Та коментарі до них

Управління конфліктом – розрізняють в широкому й вузькому розумінні. Управління в широкому значенні пов’язано з маніпуляціями та впливом на причини конфліктів. Управління у вузькому значенні забезпечує розв’язання конфлікту або його епізодів.

Таблиця 4. Елементи процесу та управління конфліктом
(Bomers & Peterson 1982, 50)

Експертиза конфлікту – форма дослідження й оцінки конфлікту, що здійснюється незалежними висококваліфікованими фахівцями з окремих питань (правових, економічних тощо), з подальшим представленням мотивованого висновку.

Як правило, експерти мають знайти нову, невідому або не усвідомлювану особою, котра приймає рішення (ОПР), інформацію стосовно конфлікту, що дає змогу зменшити невизначеність вибору рішення. Експертний висновок має сприяти кращому знанню й розумінню ситуації ОПР та бути підготовленим до моменту вибору рішення.

Прогнозування конфлікту – обґрунтоване припущення можливості виникнення або розвитку конфлікту в майбутньому.

Превенція (профілактика, попередження) конфліктів – такі види соціальної практики (діяльності), які, по-перше, мають цільовий характер (мета – відвернення конфлікту), а по-друге, справляють безпосередній або ж опосередкований вплив на чинники, що визначають перебіг конфлікту.

Превентивна психологія конфлікту – це створення психологічних (об’єктивних і суб’єктивних) умов, що протидіють виникненню конфліктних ситуацій та інцидентів, сприяють підвищенню культури, конструктивному стилю спілкування і вирішенню життєво важливих проблем.

Попередження конфлікту – організація взаємодії та співіснування людей, що виключає або зводить до мінімуму можливість виникнення конфліктів між ними; діяльність суб’єктів взаємодії (або одного з них), а також третіх осіб (посередників) з усунення об’єктивних і суб’єктивних причин конфлікту, що назріває.

Найкращий спосіб регулювання соціального конфлікту – це його попередження, оскільки зусилля для цього значно менші, ніж для його розв’язання. Зберігає свою актуальність зауваження К. Боулдінга, що “найбільшою проблемою у розвитку інститутів контролю над конфліктом є вміння виявити його якомога раніше – ще “молодим”. Попереджуюче (профілактичне) управління виявляється в умінні запобігти конфлікту, відвернути його раніше, ніж він спалахне.

Інституалізація відносин – створення постійних чи тимчасових форм взаємодії сторін, які перешкоджають виникненню конфлікту, допомагають вирішувати спірні питання. Тут велике поле для діяльності юридичних, правоохоронних та ін. органів.

Політичне маневрування – діяти, просуватися до своїх цілей в обхід перешкодам, лавірувати, вдаватися до хитрощів.

Політичне маніпулювання – система засобів ідеологічного й духовно-психологічного впливу на масову свідомість з метою нав’язування певних ідей, цінностей, цілеспрямований вплив на громадську думку й політичну поведінку задля скерування їх у заданому напрямку.

Завершення конфлікту – етап розвитку конфлікту, що полягає в припиненні, закінченні конфлікту з будь-яких причин. Завершення конфлікту може відбуватися в таких формах: розв’язання, врегулювання, загасання, переростання в інший конфлікт, усунення конфлікту.

Теоретично можна виокремити такі варіанти завершення конфлікту:

– поступове затухання конфлікту;

– перемога однієї зі сторін та поразка іншої;

– поразка обох сторін;

– примирення (компроміс);

– перемога обох сторін;

– вихід однієї зі сторін з конфлікту.

Результат конфлікту – результат конфлікту з погляду стану сторін та їх ставлення до об’єкта конфлікту у формі усунення однієї або обох сторін, припинення конфлікту зі збереженням можливості його виникнення, перемоги однієї із сторін, відмови однієї або обох сторін від посягань на об’єкт конфлікту та ін.

Поиск по сайту: