Тема 9. Торговельні та неторговельні операції банків в іноземній валюті. Операції банків в іноземній валюті на міжбанківському ринку

1. Громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які мають постійне
місце проживання на території України, у т. ч. ті, що тимчасово перебувають
за кордоном, - це:

а) фізичні особи - резиденти;

б) фізичні особи - нерезиденти;

в) юридичні особи - нерезиденти;

г) юридичні особи - резиденти.

2. Юридичні особи з місцезнаходженням за межами України, які створені й діють відповідно до законодавства іноземної держави, - це:

а) фізичні особи - нерезиденти;

б) юридичні особи - нерезиденти;

в) фізичні особи - резиденти;

г) юридичні особи - резиденти.

3. Формою міжнародних розрахунків не є:

а) банківський переказ;

б) інкасо;

в) акредитив;

г) розрахунковий чек.

4. Кількість національної валюти за одиницю іноземної називається котуванням:

а) прямим;

б) непрямим (оберненим);

в) конверсійним;

г) інверсійним.

5. Співвідношення вимог та зобов'язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі називається:

а) валютна секція;

б) валютна позиція;

в) валютний ризик;

г) валютний арбітраж.

6. Рахунки, призначені для збереження коштів і отримання доходу, – це:

а) поточні рахунки;

б) розподільчі рахунки;

в) депозитні рахунки;

г) усі відповіді правильні.

7. Якщо поточний рахунок в іноземній валюті відкривають у тому ж банку,
де відкрито поточний рахунок у національній валюті, то для відкриття його
треба:

а) обов'язково подати весь пакет документів, які потрібні для відкриття
поточного рахунку в національній валюті;

б) подати заяву про відкриття рахунку в іноземній валюті і картку із зраз­ками підписів та відбитком печатки;

в) подати тільки картку із зразками підписів та відбитком печатки.

8. Виплата валюти готівкою фізичним особам здійснюється через уповноважений банк, у якому відкрито:

а) депозитний рахунок юридичної особи - резидента;

б) поточний рахунок юридичної особи - резидента;

в) поточний рахунок юридичної особи - нерезидента.

9. Резиденти і нерезиденти України без одержання на це письмового дозволу від
НБУ проводять такі розрахунки в іноземній валюті:

а)оплату страхових платежів;

б) оплату дорожніх зборів;

в) оплату платіжних документів;

г) оплату дорожніх чеків.

10. Відкривати пункти обміну валюти для здійснення валютно-обмінних операцій мають право банки, які отримали:

а) банківську ліцензію НБУ;

б) письмовий дозвіл МВФ;

в) письмовий дозвіл НБУ;

г) банківську ліцензію і письмовий дозвіл НБУ.

11. Відкриття пунктів обміну валюти банком дозволяється:

а) лише на території області, в якій розташований цей банк;

б) на території територіальних управлінь різних банків;

в) лише на території того територіального управління, на території якого
розташований цей банк;

12. Банк, обраний експортером для пересилання документів у країну імпортера з метою здійснення інкасо через інкасуючий банк, - це:

а) банк-ремітент;

б) інкасуючий банк;

в) банк-емітент;

г) трасат.

13. Інкасо, в якому задіяні лише «фінансові» документи, - це:

а) документарне інкасо;

б) чисте інкасо;

в) міжнародне інкасо;

г) просте інкасо.

14. Інкасові операції здійснюються банками на основі одержання інструкцій з
метою:

а) одержання акцепту;

б) надання комерційних документів проти акцепту (або проти платежу);

в) одержання акцепту (або платежу) та надання комерційних документів
проти акцепту (або платежу);

г) немає правильних відповідей.

15. Чи правильне твердження: «Під час здійснення розрахунку за документами інкасо експортер відвантажує товар на підставі контракту і доручає своєму банкові виставити інкасове доручення»:

а) так;

б) ні;

в) не знаю.

16. Переваги інкасової форми розрахунків для експортера:

а) зменшення ризику дострокової передачі товарів, збільшення конкурентоспроможності, зручність, можливості фінансування;

б) зменшення витрат, відстрочення платежу;

в) обидві відповіді правильні;

г) усе вищезазначене неправильне.

17. Недоліки інкасової форми розрахунків для імпортера:

а) затримка або повільне надходження платежу;

б) додаткові витрати, спричинені неплатежем чи відмовою від акцепту ім­портера;

в) нанесення шкоди репутації в разі неплатежу або відмови від акцепту.

18. Кредиторами зовнішньоторговельних угод можуть бути:

а) банки, держава, кредитно-фінансові організації;

б) банки, держава, експортери, імпортери;

в) банки, експортери, імпортери, кредитно-фінансові організації;

г) немає повної відповіді.

19. На поточний рахунок в іноземній валюті фізичної осо­би – резидента України не можна зараховувати:

а) готівкову валюту;

б) валюту за платіжними документами, що надіслані з-за кор­дону на ім'я власника рахунку;

в) валюту, одержану з-за кордону від юридичної особи – не­резидента як оплату праці;

г) валюту, одержану від юридичної особи – резидента як оплату праці.

20. З поточного рахунку в іноземній валюті не можна про­водити такі операції:

а) перерахування у межах України на рахунок іншої фізичної особи –громадянина України – резидента;

б) продаж на міжбанківському валютному ринку України для подальшого зарахування на рахунок у національній валюті;

в) перерахування коштів для сплати юридичній особі за про­даж товару чи надання послуг на території України;

г) виплата готівкою в грошовій одиниці України.

Тема 10. Операції із забезпечення фінансової стійкості банку

1. Банки формують резерви під дебіторську заборгованість за рахунок:

а) відрахувань;

б) зобов'язань;

в) додаткового капіталу;

г) залученого капіталу.

2. Рівень ризику дебіторської заборгованості визначається:

а) щоквартально;

б) щомісячно;

в) на кінець року;

г) немає правильної відповіді.

3. Обов'язковому резервуванню підлягають:

а)кредити, одержані від інших банків;

б) іноземні інвестиції, залучені від міжнародних фінансових організацій;

в) залучені банком кошти юридичних та фізичних осіб;

г)кошти, залучені на умовах субординованого боргу.

4. Диференційовані нормативи обов'язкового резервування для різних видів
зобов'язань встановлюються залежно від:

а) строку залучення коштів (короткострокові зобов'язання банку, довгострокові зобов'язання банку);

б) виду зобов'язань у національній валюті;

в) виду зобов'язань в іноземній валюті;

г) усі відповіді правильні.

5. Прибутковість банківських активів (ROA) – це:

а) показник, що характеризує прибутковість банку, дохідність акціонерно­го капіталу банку;

б) показник прибутковості банку, що показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку;

в) показник прибутковості банку, що відображає успішність виконання банком функції посередника між вкладниками та позичальниками і го­строту конкуренції на грошовому ринку, учасником якого є банк;

г) немає правильної відповіді.

6. Прибутковість акціонерного капіталу банку (ROE) – це:

а) показник прибутковості банку, що показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку;

б) показник, що характеризує прибутковість банку, дохідність акціонерно­го капіталу банку;

в) показник прибутковості банку, що відображає успішність виконання банком функції посередника між вкладниками та позичальниками і го­строту конкуренції на грошовому ринку, учасником якого є банк;

г) немає правильної відповіді.

7. Процентна маржа (SPRED) – це:

а) показник прибутковості банку, що показує, скільки чистого прибутку дає одиниця активів банку;

б) показник, що характеризує прибутковість банку, дохідність акціонер­ного капіталу банку;

в) показник прибутковості банку, що відображає успішність виконання банком функції посередника між вкладниками та позичальниками і го­строту конкуренції на грошовому ринку, учасником якого є банк;

г) немає правильної відповіді.

8. До нормативів капіталу відносять:

а) норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контр­
агента, норматив великих кредитних ризиків;

б) поточну ліквідність;

в) адекватність основного капіталу;

г) норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих одному інсайдерові.

9. До нормативів ліквідності належать:

а) короткострокова ліквідність;

б) норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контр­
агента, норматив великих кредитних ризиків;

в) адекватність основного капіталу;

г) усі відповіді правильні.

10. До нормативів кредитного ризику відносять:

а) норматив ризику загальної відкритої (довгої та короткої валютних по­зицій);

б) норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств,
наданих одному інсайдерові;

в) адекватність основного капіталу;

г) інвестування в цінні папери окремо за кожною установою.

11. Що вище значення нормативу адекватності регулятивного капіталу, то:

а) більша частка ризику, яку беруть на себе власники банку;

б) менша частка ризику, яку беруть на себе власники банку;

в) більша частка ризику, яку беруть на себе кредитори, вкладники банку;

г) менша частка ризику, яку беруть на себе кредитори, вкладники банку.

12. Хто здійснює контроль за повнотою та своєчасністю виконання банками
вимог щодо дотримання нормативів обов'язкового резервування:

а) НБУ;

б) територіальне управління НБУ;

в) Генеральний департамент банківського нагляду;

г) Департамент монетарної політики.

Список рекомендованої літератури

1. Закон України «Про банки та банківську діяльність» від 7.12.2000 №2121-ІІІ

2. Банківські операції: Навч. посібник / Котковський В.С., Нєізвєстна О.В. – К.: Кондор, 2011. – 498 с.

3. Банківські операції: Навч. посібник / Коцовська Р.Р., Павлишин О.П., Хміль Л.М. – К.: УБС НБУ: Знання, 2010. – 390 с.

4. Банківські операції: Підручник / За ред. д-ра екон. Наук, проф. А. М. Мороза. − 2-ге вид., виправ. і доповн. − К.: КНЕУ, 2002. − 476 с.

5. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни «Банківські операції» / Керівник авт. кол. А.М. Мороз. – К.:КНЕУ, 1998. − 380 с.

6. Капран В.І., Кривченко М.С., Коваленко О.К., Омельченко С.І. Банківські операції. Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006, – 208 с.

7. Косова Т.Д., Циганов О.Р. Банківські операції: Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2008. – 372 с.

8. Операції комерційних банків/ Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк. − 3-тє вид. − К.: Алерта, Львів: ЛБІ НБУ, 2003. − 500 с.

9. Павлишин О.П., Ричаківська В.І Банківські операції. Практикум: Навч-метод посіб. − Львів: ЛБІ НБУ, 2004. − 158 с.

10. Прокопенко І.Ф., Ганін В.І., Соляр В.В., Маслов С.І. Основи банківської справи: Навч. посіб. − К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 410 с.

11. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисц. − К.: КНЕУ, 2003. − 276 с.

12. Журнали: „Вісник НБУ”, „Банківська справа”, „Фінанси України”

Поиск по сайту: