Типологія конфлікту

В науці ще не склалося єдиної думки з приводу поняття «конфлікти» і систематизації конфліктів.

А. Раппорт вперше заявив про те, що не можна всі конфлікти підганяти під єдину схему. «…є конфлікти типу «сутичок», коли супротивників розділяють непримиренні протиріччя і розраховувати можна тільки на перемогу; є конфлікти типу «дебатів», де можливі маневри, але в принципі обидві сторони можуть розраховувати на компроміс; є конфлікти типу «ігор», де обидві сторони діють в рамках однакових правил, і тому вони ніколи не завершуються і не можуть завершитися руйнуванням всієї структури відносин».

При аналізі конфліктів А. Раппорт в основу їх класифікації ставив перш за все форми взаємодії суб'єктів конфлікту, який може бути позитивним або негативним, конструктивним або деструктивним у залежності від того, як він вирішується його учасниками.

Розглядаючи конфлікти в залежності від їх предмету, Я. Штумскі виділив його різновиди.

Економічні конфлікти, які ґрунтуються на економічних протиріччях, коли економічні потреби однієї сторони задовольняються або мажуть бути задоволені за рахунок іншої. Чим глибші ці протиріччя, тим сильніше зіткнення, і тому їх важко вирішити.

Аксіологічні конфлікти, які базуються на протилежних цінностях і цілях, також можуть бути джерелом соціальних конфліктів.

Позиційні конфлікти, виникають внаслідок протилежних інтересів соціальних груп або окремих особистостей, які займають різні стани в структурі організаційних стосунків. Відмінностями їх позиції визначається відмінність їх інтересів.

Класові конфлікти. Відмінності, які існують між суспільними класами, є джерелом класових конфліктів або класової боротьби, яка може проявлятися в економічній, політичній та ідеологічній сферах.

Політичні конфлікти. Існування таких складних соціальних організмів, як держава і народ з притаманними їм особливими прагненнями і схильностями (ідея особливої історичної місії, вибраності і т. д.), створює умови для виникнення різноманітних політичних конфліктів міжнародного характеру.

Ідеологічні конфлікти. Можуть виникати як між окремими класами, так і в рамках одного класу, наприклад світоглядні конфлікти між віруючими і невіруючими або між віруючими різних конфесій (православні – греко-католики в Україні). Предметом таких конфліктів, які виникають на расовій, культурній, етнічній, релігійній основі, є різні ідеологічні цінності, які складають світоглядну базу певної соціальної групи.

Культурні конфлікти. Співіснування людей, які представлять різні культури, породжує різноманітні конфлікти, спрямовані на «стримування» чужих культур, які відрізняються ідеалами і стилем життя. Проблема цих конфліктів є духовні цінності культур. Основна проблема – визнання тих чи інших цінностей.

А. Я. Анцупов і А. І. Шипілов вважають, що конфлікти взаємозв'язані еволюційно, тобто з точки зору походження і розвитку як соціального явища: історично спочатку з'явилися зооконфлікти, потім внутрішньо особистісні та міжособистісні, згодом три види між групових конфліктів і після всього – конфлікти міжнародні.(3 русинка літ)

А. С. Кармін та його співавтори пропонують типологію, виходячи зі складу учасників. На цій основі ними виділяються такі типи конфліктів:

ü внутрішньоособистісні;

ü міжособистісні;

ü групові (між неформальними малими групами в складі однієї спільноти);

ü конфлікти в організаціях (де конфліктуючими сторонами є групи – колективи підрозділів організацій);

ü між групові конфлікти між більшими соціальними групами (соціальні, політичні, міжкультурні).(14 русинка літ)

Автори відзначають взаємозв'язок конфліктів між собою і роблять висновок, що в ході розвитку конфлікти одного типу можуть перейти в конфлікт іншого типу (наприклад, внутрішньо особистісні – в міжособистісні, міжособистісні – в між групові).

На думку Н. І. Леонова, типологія конфліктів ускладнюється внаслідок ряду обставин. По-перше, конфлікти відносяться до числа соціальних явищ, межі яких розпливчасті. По-друге, будь-який конфлікт має безліч сторін, властивостей, аспектів, що потребує комплексного підходу до його вивчення. По-третє, сутність конфлікту, з точки зору його природи, причин виникнення і наслідків, часто настільки глибоко прихована від самих учасників і від дослідників, що може бути розкрита тільки через деякий час. Скритість глибинних джерел і причин конфлікту, мотивів його учасників є першим бар'єром, який унеможливлює адекватність ідентифікації типу конфлікту у відповідності з вибраними критеріями. По-четверте. При аналізі конфліктних ситуацій практично неможливо усунути ідеологічні і ціннісні орієнтації, або просто елементарну упередженість в оцінці протиборства, зумовлену інтересами дослідника. Спотворення реальної ситуації заважає виділити об'єктивні ознаки конфліктів для їх класифікації.(19 русинка літ)

Поиск по сайту: