Клімату на рівень конфліктності в педагогічному колективі

Методи і організація дослідження

Мета даної роботи – дослідити вплив соціально – психологічного клімату на рівень конфліктності в педагогічному колективі. Діагностична робота проводилася в два етапи.

На першому етапі було проведено дослідження психологічного клімату в педагогічному колективі з вчителями початкових, старших класів та адміністрацією Великобубнівської ЗОШ I-III ступенів. В роботі використовувався тест оцінки психологічного клімату в педагогічному колективі, отримані дані наведені в таблиці (Додаток 1).

На другому етапі роботи було проведено дослідження на визначення конфліктності. В роботі використовувався тест на конфліктність за Кноблохом-Фальконет (Додаток 2). А також діагностика схильності особистості до конфліктної поведінки за К. Томасом; адаптований варіант Н. Грішиної (Додаток 3).

Аналіз проведеного дослідження та обробка результатів

Зробивши аналіз отриманих даних за тестом оцінки соціально – психологічного клімату в педагогічному колективі, можна зробити висновок, що ступінь сприятливості соціально – психологічного клімату педагогічного колективу Великобубнівської ЗОШ I-III ступенів знаходиться на середньому рівні. Це свідчить про певну збалансованість, як суб’єктивних, так і об’єктивних ознак, але є нестійким і в будь-який момент може змінитися в той чи інший бік. Результати діяльності достатньо високі, міцна трудова дисципліна, низька плинність кадрів, відсутність напруженості в педагогічному колективі.

Зробивши аналіз за тестом на конфліктність (Кноблоха-Фальконет), можна зробити висновок: для 11 опитуваних членів педагогічного колективу характерний такий тип, як егохватання, для інших 25 – гармонійність. Гармонійності властиві такі характеристики – спокійність, впевненість в собі, баланс сили, прагнень, рівня домагань та послідовність поведінки особистості. Егохватання – це внутрішня конфліктність особистості. Властива схильність до самообвинувачування, нерішучості та невпевненості в собі та необхідність в постійній опіці.

За отриманими кількісними даними методики схильності особистості до конфліктної поведінки за К. Томасом (адаптований варіант Н. Грішиної), можна зробити висновок, що переважає такий тип поведінки в конфліктній ситуації для опитуваних членів педагогічного колективу як компроміс та співпраця. Для компромісної поведінки характерна згода на основі взаємних поступок, пропонування варіанту, що знімає протиріччя, яке виникло між сторонами. Співпраця означає те, що всі учасники конфліктної ситуації знаходять альтернативу, яка повністю задовольняє інтереси обох сторін. Аналіз типів поведінки в конфліктній ситуації за даною методикою можна представити у відсотковому співвідношенні:

Компроміс – 53% членів педагогічного колективу

Співпраця – 20% членів педагогічного колективу

Уникнення – 8% членів педагогічного колективу

Пристосування – 11% членів педагогічного колективу

Суперництво – 8% членів педагогічного колективу

Суперництво – прагнення досягнути власних інтересів у збиток іншому, пристосуванню властиво принесення в жертву власних інтересів заради іншого. Уникнення – це відсутність прагнення до кооперації та відсутність тенденції досягнення власних цілей.

Поиск по сайту: