Меліоративні заходи на привододільному фонді

Як уже вище зазначено, на площі привододільного фонду основним несприятливим природним явищем є дія шкідливих вітрів (хуртовинних, арктичних на Поліссі, хуртовинних і епізодично суховійних у Лісостепу, суховійних – в Степу). Потрібно охарактеризувати сутність цих вітрів, в чому полягає їх шкідливість, яким чином можна послабити їх негативну дію.

Із організаційно-технічних заходів необхідно провести розміщення полів сівозміни з таким розрахунком, щоб довгі сторони полів були перпендикулярними напрямку шкідливих вітрів, а відстань між ними була у зоні ефективного впливу лісосмуг на вітер.

Важливим і дискусійним в даний час с питання про форму полів. Найбільш поширеними є прямокутні (співвідношення ширини і довжини 1:3-4). Пропонувались квадратні, формою бджолиних сот, неправильної форми та інші. Але найбільш доцільним в сучасних умовах с комбінування різних форм полів, що відповідають багатоукладному сільськогосподарському виробництву, коли окремі поля можуть бути від кількох (фермерські, індивідуальні і орендні) до площі 100 га (колективні, акціонерні тощо).

Лісосмуги розміщуються по межах полів сівозмін. Розрізняють основні і допоміжні полезахисні лісові смуги. Основні лісосмуги розміщують уздовж довгих сторін полів сівозмін перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів чи поверхневого стоку води (зокрема, в Лісостепу), а допоміжні перпендикулярно до основних для підсилення їх захисного впливу і певного захисту полів від шкідливих вітрів інших напрямків.

Як уже вище зазначено, відстань між довгими сторонами полів повинна встановлюватись з таким розрахунком, щоб простір між ними був у зоні ефективного впливу лісосмуг на зменшення швидкості вітру. Протяжність такої зони залежить від висоти смуги і її конструкції (структури). Висота лісосмуги обумовлюється біологічними особливостями головних лісових порід і ґрунтово-кліматичними умовами певної місцевості.

У відповідності з „Инструкцией по проектированию и выращиванию защитных лесных насаждений на землях сельскохозяйственных предприятий Украинской ССР" прийнято, що зона ефективного впливу на зменшення швидкості вітру лісосмуг продувної конструкції становить до 30 її висот, ажурної – 25 висот, не продувної (щільної) – 15 висот.

Але, проведення земельної реформи в державі зумовлюють необхідність додаткового обґрунтування міжсмугових відстаней між лісосмугами та розміщення їх в межах орних земель.

Сумніви щодо доцільності розміщення лісосмуг на відстані 25-30Н (висот деревостанів) викладені в наукових працях М.І. Суса (1956), О.Р. Константинова (1978), Г.Б. Гладуна та ін. (2005) та ін., які вважають чітко вираженою вітрозахисною відстанню 15-20Н лісосмуги. Тому рекомендовані відстані між головними полезахисними лісосмугами залежно від ґрунтово-кліматичних умов наступні (табл. 5).

Таблиця 5

Відстань між головними лісосмугами і їх конструкції

Максимальний захисний ефект основних лісосмуг забезпечується при розміщенні їх перпендикулярно до напрямку шкідливих вітрів. Оскільки не завжди це можливо, припускається відхилення до 30 градусів, а у виняткових випадках і більше, але ефективність дії лісосмуг тоді зменшується і розміщувати їх потрібно густіше. Відхилення виру від перпендикулярного напрямку на 30° зменшується ефективність лісосмуги на 10%, тобто відстань між ними потрібно зменшувати на таку ж величину. Наприклад, в районах інтенсивного прояву водяної ерозії з метою попередження її лісосмуги необхідно розміщувати вздовж горизонталей (упоперек схилу), що не завжди збігається із напрямком шкідливих вітрів.

Після встановлення параметрів полів сівозміни їх розміщують на плані. Поля сівозмін нумеруються у напрямку з північного заходу на південний схід (номер поля ставиться по середині римськими цифрами I, II, III, IV, V, VI і т.д.в чисельнику, а в знаменнику – площа поля арабськими з точністю до 1 га). Польова сівозміна включає від І до ХІІ полів.

Приклад нумерації полів основної сівозмін:

де ІІ – номер другого поля основної сівозміни, 75 – площа поля в га.

Межі полів позначаються умовними знаками (кружальцями діаметром 1-1,5 мм з відстанню між ними 3-5 мм) по клітинам полів. Лісосмуги нумеруються на планах з північного заходу на південний схід порядковим номером, причому кожному відрізку смуги обмеженому основними розривами, присвоюється окремий номер. Межі землекористування інших румбів будуть оточені лісосмугами відповідних сусідніх господарств.

Приклад нумерації ПЛС:

Де І – вид лісосмуги (ПЛС), 3 – господарський номер даного виду насадження, 2,5 – площа ПЛС, га, 2006 – рік створення насадження, Дз головна порода (дуб звичайний), 12,5 ширина лісосмуги, м.

На стиках основних і допоміжних лісосмуг для проїзду сільськогосподарської техніки, автомобілів потрібно запроектувати проміжки шириною 20-30 м; у головних (основних) лісосмугах розриви шириною 8-10 м через 600-800 м,

Поиск по сайту: