Тема 1. Аналіз природно-кліматичних умов місцевості

Мета: навчитись давати природно-кліматичний аналіз умов місцевості.

Вихідні дані: топографічний план місцевості.

Відповідно до завдання, в якому вказані адміністративна область і район місцезнаходження умовного сільськогосподарського об'єкту, встановлюється природна зона (Полісся, Лісостеп, Степ тощо), де міститься дане господарство, визначаються агролісомеліоративний округ і геоморфологічний район. Для цього можна використати фізико-географічне районування території України та дані, наведені у дод. 1.

Мета аналізу природно-кліматичних умов – встановлення несприятливих природних факторів, які негативно виливають на продуктивність сільськогосподарського виробництва, стан водних угідь, роботу транспорту, зумовлюють руйнування (ерозію, дефляцію) ґрунту тощо.

Із природно-історичних показників місцевості аналізуються наступні.

Клімат. Необхідно привести показники температурного режиму (середньорічна температура повітря, абсолютний максимум і мінімум температур, річна сума температур вище десяти градусів тощо), ступінь континентальності клімату, тривалість (днів) безморозного і вегетаційного періодів, радіаційний баланс (кілокалорії на кв. см) (дод 2).

Опади і гідрологічний режим. Навести дані про річну кількість опадів (мм) і за вегетацію, їх розподіл за сезонами року. Зимові (тверді) опади, висота снігового покриву, запас снігової води перед початком сніготанення, тривалість (днів) і інтенсивність сніготанення (мм/добу), календарні строки сходу снігового покрив). Кількість зливових опадів, їх повторність, інтенсивність (мм/хв.). Коефіцієнти весняного, зливового і середньорічного стоків. Вплив режиму на процеси змиву і розмиву ґрунту. Переважаючий тип ерозії (сніговий, зливовий чи змішаний).

Важливим показником режиму зволоження місцевості є річна кількість опадів, яка випаровується з поверхні грунту. Академік Г.М. Висоцький назвав це відношенням середньорічної кількості опадів до випаровування омброевапометричний корелятив (ОК):

(1)

Для окремих природних зон характерні такі корелятиви: Полісся – 1,3-1,1; Лісостеп – 1,1-1,0; північний Степ – 0,9-0,8; південний Степ – 0,7-0,5; Напівпустеля – 0,4-0,3; Пустелі – 0,2-0,1.

Але цей показник не враховує відмінностей у характері опадів за порами року, тому необхідно обчислити показник водного балансу місцевості або гідротермічний коефіцієнт (ГТК) ще за формулою Г.Т. Селянинова:

(2)

В таблиці 1 подані зони з різним ступенем зволоження.

Таблиця 1

Поиск по сайту: