Оцінка рельєфу місцевості

Рельєф є одним із головних факторів, який зумовлює характер та інтенсивність прояву несприятливих природних явищ та ерозійних процесів, і, як наслідок, певне розміщення системи певних видів захисних лісосмуг та інших фітомеліоративних покривів на місцевості.

Характеристику рельєфу місцевості на отриманому гіпсометричному плані потрібно починати з визначення загальної площі ділянки (га) і нанесення відміток горизонталей. Далі пунктирною лінією наносяться вододіли через найбільш підвищені ділянки місцевості, на стиках між суміжними схилами. Вододільні лінії є межею водозбірних площ певних елементів давньої гідрографічної сітки (на плані переважно улоговин чи лощин).

По днищах давньої гідрографічної сітки тонкою суцільною лінією проводяться жолоби колишніх чи наявних водотоків.

Після цього визначаються морфометричні показники, які визначають потенційну ступінь напруженості ерозії місцевості.

Глибина місцевого базису ерозії обчислюється як різниця між позначками найвищої і найнижчої горизонталей.

Коефіцієнт розчленування місцевості давньою гідрографічною сіткою (К) визначається шляхом заміру на плані протяжності жолобів водотоків давньої гідрографічної сітки (L) (без улоговин); вони сумуються і діляться на площу плану (S):

км/км² (3)

Середня протяжність схилів (м) визначається, як середнє арифметичне із найменшої, найбільшої і середньої довжини схилів, заміряних на плані. Довжина схилів береться від вододільної лінії до берега гідрографічної сітки, який окомірно визначається на межі різкого збільшення горизонталей.

За оціночною шкалою (табл. 2) визначається ступінь напруженості ерозії даної місцевості.

Таблиця 2

Оцінююча шкала рельєфу за основними морфометричними показниками

Поиск по сайту: