Передмова. Кафедра лісового господарства

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра лісового господарства

Лісова меліорація

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

для виконання практичних робіт з дисципліни «Лісова меліорація»

студентам освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямком 6.090103

«Лісове і садово-паркове господарство»

Умань – 2011

УДК 630*385

Іщук Г.П. Лісова меліорація: Методичні вказівки для виконання практичних робіт з дисципліни «Лісова меліорація» студентам освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за напрямком 6.090103 «Лісове і садово-паркове господарство» – Уманський НУС, 2011. – с.86

Методичні вказівки уклав:

Г.П. Іщук – кандидат сільськогосподарських наук

Рецензенти:

В.П. Шлапак – доктор сільськогосподарських наук, професор

В.І. Білоус – доктор сільськогосподарських наук, професор

Схвалено науково-методичною комісією факультету лісового і садово-паркового господарства (протокол №__ від «___» _________ 2011 р.)

Методичні вказівки являються інтелектуальною власністю авторів і видаються для внутрішнього користування науково-педагогічними працівниками та студентами УНУС. Копіювання та розповсюдження методичних вказівок можливе лише з письмової згоди авторів.

© Іщук Г.П.

Передмова

Лісова меліорація розглядає питання теорії и практики вирощування системи лісомеліоративних (захисних) насаджень. Основною метою цих насаджень є поліпшення природних умов, зміна їх в потрібному для людини напрямі, попередження і боротьба з несприятливими природними явищами (засухами, суховіями, водною і вітровою ерозією тощо), що дозволяє підвищити урожай сільськогосподарських культур.

Першою документованою згадкою про захисне лісорозведення на території України вважають розпорядження митрополита Київського Петра Могили про створення штучних лісонасаджень датоване 1631 роком. У 1696 році згідно з указом Петра І було створено дубове лісонасадження в степу під Таганрогом. Пізніше масивні лісові насадження та лісові смуги в степовій зоні створювали І.П. Посошков, О.Т. Болотов, І. Я. Данилевський, В.Я. Ломиковський, В.П. Скаржинський, О.О. Карієр, К.М. Генко та інші спеціалісти й організатори-ентузіасти.

Основи полезахисного лісорозведення були закладені професором В.В. Докучаєвим, який у 1892–1899 рр. керував експедицією з вивчення причин посух та розробки заходів боротьби з ними. У своїй книзі "Наши степи прежде и теперь" він показав, що посухи – закономірний наслідок значного розорювання степів та вирубування лісів. Обґрунтував систему заходів боротьби з посухою, відповідно до якої захисні лісові смуги відігравали першорядне значення. У розвиток теорії і практики лісомеліорації вагомий внесок зробили, учасники цієї експедиції, відомі лісівники – академік Г.М. Висоцький (пізніше керував проведенням лісомеліоративних робіт на півдні України), професор Г.Ф. Морозов та інші.

Залежно від основного призначення захисних лісонасаджень створюють: полезахисні, водорегулюючі, прибалочні і прияружні смуги; насадження навколо ставків і водоймищ, уздовж берегів і в заплавах річок; лісові смуги уздовж зрошувальних і скидних каналів і на інших ділянках зрошуваних земель; насадження на пісках, гірських схилах, відвалах, лісові смуги уздовж доріг.

Сьогодні в Україні захисним лісорозведенням займаються державні підприємства – лісгоспи. Спеціалісти цих підприємств повинні науково-обгрунтовано проектувати розміщення на місцевості різних видів захисних лісонасаджень з урахуванням ґрунтово-кліматичних умов, розробляти прогресивну технологію створення цих насаджень тощо.

Методичні рекомендації допоможуть студентам краще усвідомити принцип аналізу природно-історичних і фізико-географічних умов, визначити і провести оцінку факторів, які негативно впливають на сільськогосподарське виробництво, набути навиків і вмінь вибору, обґрунтування і розробки найбільш раціональних методів меліоративного впливу на конкретну місцевість, що в кінцевому результаті покращить мікроклімат і забезпечить високу продуктивність сільськогосподарського виробництва.

Виконання завдань за індивідуальними варіантами дасть можливість студентам глибше засвоїти теоретичний і практичний курс дисципліни, навчитися на конкретних прикладах складати схеми змішування лісосмуг різних видів, планувати технологічні операції у процесі вирощування і реконструкції лісових культур, вираховувати економічну ефективність лісомеліоративних насаджень та вирахувати захисну зону. Значну частину завдань студенти допрацьовують самостійно, у позаурочний час.

З метою самостійного опрацювання програмного матеріалу рекомендується використати відповідну основну та додаткову наукову літературу.

Поиск по сайту: