Передмова. Відомо, що головною метою будь-якого прогнозування є обмеження, вірніше, звуження невизначеності майбутнього

Відомо, що головною метою будь-якого прогнозування є обмеження, вірніше, звуження невизначеності майбутнього. Особливо великі труднощі пов’язані з прогнозуванням наслідків екстремальних подій, що є дуже важливим при наданні допомоги, насамперед тим, у кого більше шансів на врятування при масових ураженнях.

Ефективність боротьби з екстремальними станами людини може відбутися тільки за двох умов: правильно запланованих та обґрунтованих організаційних заходів захисту і раціональної медичної допомоги на всіх етапах евакуації потерпілих.

Таке поєднання позбавляє від дії причинного фактору і створює можливості для ліквідації можливих наслідків і змін, які виникають у потерпілих (при гострій променевій хворобі, насамперед, евакуація потерпілих з осередку ураження та їх дезактивація, при відмороженнях – обережний масаж уражених органів і повільне їх зігрівання і т.ін.).

При наявності масової кількості постраждалих актуальним і поки невирішеним залишається питання про те, кому необхідно в першу чергу надавати допомогу.

Гуманність медицини забов’язує надання допомоги насамперед потерпілим, які знаходяться у самому тяжкому стані, але практична сторона питання свідчить про те, що в першу чергу таким потерпілим, життя яких може бути відновленим швидко, без особливих ускладнень, а реабілітація проходила би благополучно. За таких умов все більш значною та необхідною стає потреба у формуванні знань і вмінь в організації захисту і першої медичної допомоги на місці надзвичайної ситуації.

Профілактика і допомога при екстремальних станах повинні мати комплексний характер і, по можливості, бути терміновими. Відомо, що в екстремальних ситуаціях серед потерпілих, які не отримали першу медичну допомогу протягом години, вмирає 40%, протягом 3-х годин – 60%, протягом 6 годин – 96%. Крім того, встановлено: кожних 20 із 100 загиблих при катастрофах (нещасних випадках) можна було би врятувати, якщо б допомога була своєчасною і правильною.

Головною вимогою в організації першої медичної допомоги є своєчасність і послідовність виконання її елементів.

Метою посібника є формування знань студентів з організації першої медичної допомоги на місці пригоди, при нестандартних випадках та умінь у виконанні найпростіших термінових заходів щодо рятування життя і попередження ускладнень до прибуття кваліфікованої медичної допомоги чи доставки потерпілого до медичного закладу.

Завданнями посібника є:

Завдання 1. Навчитись, на основі загальних принципів першої медичної допомоги, виконувати у повному обсязі само- і взаємодопомогу в умовах нестандартних ситуацій.

Завдання 2. Вміти розпізнавати розвиток критичних станів на основі знання загальних початкових ознак.

Завдання 3. Ознайомитися з вимогами щодо базисних знань і практичних навичок, які необхідні для вивчення теми.

А. Для формування вмінь необхідно знати:

1. Ознаки розвитку загрозливих для життя станів:

- шоку:

- гострих порушень з боку органів кровообігу;

- гострих порушень з боку органів дихання;

- коматозних станів.

2. Наслідки дії на людський організм нестандартних, екстремальних ситуацій:

- гострого отруєння;

- утоплення;

- електричного струму;

- високих та низьких температур.

3. Загальні принципи надання першої медичної допомоги, послідовність її виконання.

Б. Після проведення практичних занять студенти повинні вміти:

1. Виконувати план дій послідовності та обсягу надання першої медичної допомоги при загрозливих ознаках стану життя, а саме:

- больовому шоці;

- гострому серцевому болю (напад стенокардії, інфаркт міокарда);

- непритомності (гостра судинна недостатність, колапс);

- раптовому підвищенні артеріального тиску (гіпертонічний криз);

- задишці, ядусі (напад бронхіальної астми, бронхоспазм);

- гіпоглікемічній і гіперглікемічній комах.

2. Виконувати план дій і послідовно, на основі загальних принципів першої медичної допомоги, вживати термінових заходів для рятування життя при:

- гострих отруєннях;

- утопленнях;

- ураженнях електричним струмом;

- опіках, обмороженнях.

3. Застосовувати засоби долікарської реанімації:

- штучну вентиляцію легень;

- непрямий масаж серця.

Завдання 4. Для досягнення мети слід засвоїти професійно-орієнтовну основу дій, а саме:

- ознайомитися зі схемою досягнення мети практичного заняття по запропонованих алгоритмах;

- відповісти на контрольні питання, розв΄язати навчаючі задачі і тести з метою засвоєння вивченого матеріалу.

Розділ 1. Екстремальні стани

людини у надзвичайних

Поиск по сайту: