|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Опіки, перша медична допомога
Термічні ураження. Опік – пошкодження тканини, яке виникло внаслідок місцевого теплового (полум¢я, розжарені предмети, гарячі рідини, сонячні промені), хімічного, електричного або радіаційного впливів. Найчастіше зустрічаються термічні опіки шкіри, рідше – опіки порожнини роту і дихальних шляхів і ще рідше – стравоходу і шлунку. При опіках, отриманих під час пожежі в закритому приміщенні, вони можуть супроводжуватися отруєнням чадним газом або іншими ядучими речовинами. В залежності від тяжкості і глибини ураження тканин опіки поділяються на чотири ступені. Глибина ураження залежить від тривалості дії вражаючого фактора. Опік І ступеню. Виникає внаслідок короткочасного впливу на шкіру або слизову оболонку температури 60-70°С. При цьому уражаються поверхневі шари шкіри або слизових оболонок. На місці ураження через деякий час з¢являється гіперемія (почервоніння), набряк, гострий жагучий біль. Опік ІІ ступеню під впливом температури 60-70°С або короткочасної дії температури понад 100-120°С.Спостерігаються більш глибокі ураження: на шкірі з¢являються пухирі, наповнені прозорою або жовтою рідиною.
Опік ІІІ А ступеню. Вражаються усі шари шкіри. Це виглядає жовтим або світло-коричневим струпом, пухирі з колоїдним вмістом, зниженням больової або тактильної чутливостей. Опік ІІІ Б і ІV ступенів. Уражаються усі шари шкіри з підлеглими тканинами до появи некрозу і виглядає сухим щільним струпом буро-коричневого кольору, який не збирається у складки і характеризується відсутністю усіх видів чутливості у тому числі і при уколі голкою. Опіки І, ІІ, ІІІА ступенів – поверхневі і шкіряний покрив при цих ураженнях регенерує самостійно, опіки ІІІБ і ІV ступенів – глибокі, вимагають хірургічної корекції. По тяжкості ураження розрізняють легкі, середньої тяжкості, тяжкі і вкрай тяжкі опіки. Ступінь тяжкості стану опеченого визначається площею і глибиною ураження шкіри і підлеглих тканин, віком і супутніми захворюваннями. Опіки полум¢ям, розжареним металом звичайно глибокі, окропом при його короткочасному впливі – поверхневі, але під час тривалого впливу цих температур (наприклад при неможливості одразу зняти одяг) можуть розвиватися глибокі опіки. Глибину враження важко визначити в перші години після опіку. Для визначення площі опеченої поверхні користуються ²правилом долоні², згідно якому площа долоні дорослої людини приблизно складає 1% від поверхні тіла. Кількість долонею постраждалого, яка вміщується на поверхні опіку, дорівнює площі опіку. Наприклад: площа опіку вміщує три долоні і тоді площа опіку буде дорівнювати трьом відсоткам. Цим правилом можна користуватися при обмежених опіках. Площу опікової поверхні можна також визначити за допомогою правила ²дев¢яток², згідно якого площа окремих частин тіла складає 9% поверхні тіла (мал.1.8).
Мал.1.8. Визначення площі опіку (правило дев¢ятки).
Голова, шия – 9%, верхня кінцівка (одна) – 9%, грудна клітина – 9%, живіт – 9%, спина – 18%, стегно (одне) – 9%, гомілка (одна) – 9%, промежина – 1%.
Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |