Термінальний стан людини, долікарська реанімація

Серцево-легенева реанімація (СЛР) – це комплекс заходів, які спрямовані на заміну і поновлення порушених при термінальних станах основних життєво важливих функцій організму (кровообігу та дихання) з метою попередження загибелі головного мозку.

Основними причинами розвитку термінальних станів, які виникають за межами лікарських закладів, є: синдром раптової смерті новонароджених, травми, утоплення, порушення прохідності верхніх дихальних шляхів тощо.

До термінальних станів відносяться: передагонія, агонія, клінічна смерть. Вказані стани є етапами вмирання організму.

Передагонія визначається сплутаністю свідомості та іншими ознаками порушення діяльності вищої нервової системи; зникненням пульсу на периферійних артеріях, гіпотензією (зниженням артеріального тиску), поверхневим та частим диханням; блідим і/або мармуровим кольором шкіри. В залежності від клінічної ситуації передагонія може тривати від декількох хвилин до декількох годин, іноді діб. При подальшому погіршенні стану розвивається агонія. Інколи перед нею розвивається термінальна пауза. Остання характеризується тимчасовим (протягом 20-90 секунд) припиненням дихання і кровообігу.

Агонія - За термінальною паузою наступає ²останній спалах боротьби організму за життя² агонія - (це й знайшло відображення в самому терміні: agon – означає боротьба). Вона проявляється появою судомного, часто з патологічними ритмами, дихання, подальшим пригніченням скорочувальної функції серця. При подальшому погіршенні стану розвивається клінічна смерть.

Клінічна смерть – це період з моменту припинення дихання і кровообігу до розвитку незворотніх змін найбільш чутливих до гіпоксії клітин центральної нервової системи (ЦНС). При звичайних умовах навколишнього середовища клінічна смерть триває 4-6 хв. Клінічна смерть може бути як наслідок прогресування передагонії, агонії, так і розвивається раптово без попередніх етапів вмирання.

Ознаки клінічної смерті:

1. Відсутність зовнішнього дихання. Визначається по відсутності екскурсії грудної клітини.

2. Відсутність кровообігу. Визначається по відсутності пульсу на магістральних артеріях (сонній, плечовій і стегнов). Відсутність пульсу на периферійних артеріях (наприклад, променевої) не являється ознакою клінічної смерті, так як при вираженому спазмі периферійних артерій, або при гіпотезі її пульс може не відчувається. Крім того, людина, яка надає допомогу, пульсацію власних артерій може прийняти за пульсацію периферійного артеріального стовбура постраждалого.

Якщо пульс визначається на променевій артерії, то у дитини старшого віку і дорослого систолічний артеріальний тиск вище 80 мм рт.ст.

Перевірка пульсу на магістральних судинах не є єдиним і основним критерієм термінального стану: відсутність будь-яких наявних ознак життя, а не тільки чітко підтвердженої відсутності пульсу, а саме:

3. Розширення зіниць.

4. Відсутність свідомості.

5. Зміна кольору шкіри і слизових оболонок (при цьому переважає блідий колір при первинній зупинці кровообігу або термосинюшний при первинній зупинці дихання).

6. Атонія.

7. Арефлексія.

Наведені ознаки клінічної смерті можуть з¢являтися у будь-якій послідовності, і не одночасно. При первинній зупинці серцевої діяльності, свідомість зазвичай зникає протягом 10-15 сек, максимальне розширення зіниць – 30-60 сек.

Поиск по сайту: