Порядок виконання роботи. 1.6.1 Розрахунок пускових опорів

1.6.1 Розрахунок пускових опорів

R₁, R₂. Вихідні данні для розрахунку знаходяться в табл. 1.1 для варіанту, вказаного викладачем.

1.6.1.1 Нормальний пуск. Задається момент перемикання і визначається максимальний пусковий момент , де М_н - номінальний момент двигуна. Для визначення М^*₁ необхідно розрахувати величину - відношення максимального моменту при пуску до моменту перемикання:

, (1.1)

де ;

; Е_рн - напруга на кільцях нерухомого розімкнутого ротора (каталожні данні); I_рн - номінальний струм фази ротора (каталожні данні).

- внутрішній опір фази ротора, S_н - номінальне сковзання; m - кількість ступенів пуску. Тоді максимальний момент при пуску рівен . Далі див. п.1.6.1.3.

1.6.1.2 Форсований пуск. Задається пусковий момент і знаходиться момент перемикання . Для чого розраховується величина за формулою:

, (1.2)

де R^* - те саме, що й в п.1.6.1.1.

Тоді момент перемикання .

Далі розрахунки для нормального і форсованого пуску співпадають.

1.6.1.3 Розрахунок пускових опорів. Опір R₁, який закорочують на першому ступені пуску,

, (1.3)

опір R₂ закорачують на другому ступені пуску,

. (1.4)

1.6.2. Розрахунок кіл динамічного гальмування. Точний розрахунок кіл динамічного гальмування АД з ФР дуже великий, тому звичайно обмежуються приблизним розрахунком постійного струму збудження, який подається в обмотку статору АД, і інколи розраховується опір, який додають у коло ротора, виходячи з умов забезпечення мінімального часу гальмування. Максимальний гальмівний момент М_д.г. буде знаходитись в межах , якщо постійний струм збудження, який подається у статор АД буде знаходитись в межах , де І_{С х.х.} - струм холостого ходу статору. Величина струму І_Сх.х. двигунів, призначених для тривалого режиму роботи, складає , а для двигунів, призначених для повторно-короткочасного режиму, . На підставі розрахованого струму І_з і величини джерела напруги постійного струму U_п розраховується обмежуючий опір у колі постійного струму R_обм.:

. (1.5)

Опір, який додається в коло ротора при динамічному гальмуванні, вибирається у відповідності з формулою:

. (1.6)

1.6.3 Розрахунок опору ступеня противмикання. Опір R_г.п. винаходиться як різниця між повним опором для режиму противмикання і опором на першому ступені пуску

, де . Тоді . (1.7)

1.6.4 Розрахунок уставлення спрацювання реле противмикання KV1. Напруга спрацювання реле KV1 повинна бути такою, щоб при пуску, коли ротор АД нерухомий, воно не спрацювало, а в момент реверсу обертання поля статору KV1 розмикало свої контакти. Цій умові відповідає налагодження реле на напругу спрацьовування:

. (1.8)

1.6.5 Розрахунок часу спрацювання реле часу КТ1 та КТ2. При розрахунку часу спрацьовування реле прискорення, механічні характеристики АД приймаються лінійними (це справедливо до моментів пуску М_пуск£ 0,7М_кр. З урахуванням вищевказаного, час розгону АД на першій ступені прискорення

, (1.9)

де Т_М1 - електромеханічна стала часу на першій ступені прискорення;

;

- момент інерції (GD² - каталожні данні);

w₀ - кутова частота обертання поля статору;

S₁ - сковзання на першій ступені прискорення;

, .

Час розгону АД на другому ступені прискорення (R₁ - закорочено)

, (1.10)

де Т_М2 - електромеханічна стала часу на другому ступені прискорення;

;

, .

З урахування власного часу спрацювання контакторів КМ3 і КМ4 t_{срп. КМ} » 0,02 с налагоджувальний час витримки для КТ1 та КТ2

; . (1.11)

1.6.6 Усі розраховані величини заносяться до табл. 1.3.

Таблиця 1.3

1.6.7 Налагодження класичної релейно-контакторної схеми керування. Перед налагодженням необхідно переконатись, що напруга знята зі стенду (КМ вимкнений, автомати QF1 i QF2 вимкнені, перемикач S4 знаходиться у положенні «РЕЛЕЙНО-КОНТАКТОРНЕ КЕРУВАННЯ»).

Вихідне положення тумблерів перед налагодженням:

S1 - «Робота КТ1»;

S2 - «Робота КТ2»;

S3 - «Відкл. РС».

Вмикається КМ і автомат QF2. При цьому подається напруга на схему керування.

1.6.7.1 Налагодження КТ. Тумблер S1 перемикається в положення «Налагодження КТ1». Електросекундомір РТ зовнішнім важелем на його циферблаті встановлюють в нуль. Тумблер S3 перемикається в положення «Ввімк. РС». При цьому подається напруга на електросекундомір і відраховується час до тих пір, доки не замкнуться контакти КТ1. Після заміру t_{спр КТ1} тумблер S3 перемикається у вихідне положення «Відкл. РС». Величина t_{спр КТ1} змінюється регулівним гвинтом на його магнитній системі. Здійснюється декілька вмикань і вимикань електросекундоміра з метою встановлення розрахованного часу t_{спр КТ1}. Після налагодження t_{спр КТ1} тумблер S1 перемикається в положення «Робота КТ1».

1.6.7.2 Налагодження КТ2. Здійснюється налагодження так саме, як і в п.1.6.7.1, за виключенням: тумблер S2 перемикається в положення «Робота КТ2». Далі всі операції аналогічні вищеописаним. По закінченню налагодження тумблер S2 перемикається в положення «Робота КТ2».

1.6.7.3 Налагодження реле противовмикання KV1. Налагодження реле KV1 зводиться до установлення його напруги спрацювання за допомогою повзуна магнітної системи у відповідності з U_спр.KV1. Кінцеве підлагодження U_спр.KV1 здійснюється при пробних пусках і реверсах АД.

1.6.8 Випробування роботи схеми. Вмикається автомат QF1, після чого схема готова до роботи. Здійснюється декілька пусків і гальмувань АД за допомогою кнопок керування SB3, SB4, SB5 і спостерігається робота релейно-контакторної апаратури на лицевій панелі стенду.

1.6.9 Налагодження схеми мікропроцесорного керування.

Вихідне положення тумблерів перед налагодженням:

S4 знаходиться у положенні «МІкропроцесорне КЕРУВАННЯ»

S1 - «Налаштування КТ1»;

S2 - «Налаштування КТ2»;

QF1 - увімкнений;

QF2 - вимкнений.

1.6.9.1 Опис налаштування таймерів реле

Для налаштування таймерів реле на передній панелі EASY натиснути кнопку «ОК». Далі на екрані мікропроцесорного реле вибрати необхідний таймер та за допомогою кнопок «ВНИЗ» та «ВВЕРХ» встановити таймери на час спрацювання що було розраховано згідно завдання.

1.6.10 Випробування роботи схеми з керуванням від мікропроцесорного реле. Вмикається автомат QF1, після чого схема готова до роботи. Здійснюється декілька пусків і гальмувань АД за допомогою кнопок керування SB6 та SB7. Спостерігається робота релейно-контакторної апаратури на лицевій панелі стенду.

Поиск по сайту: