ЗМІСТ І ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДРУГОГО РОЗДІЛУ

Бізнес-план інвестиційного проекту – це документ, що характеризує основні сторони діяльності й розвитку підприємства і є результатом дослідження та обґрунтування конкретного напряму діяльності підприємства на визначеному ринку, в тому числі на основі комерційного, технічного, фінансового аналізу інвестиційного проекту і аналізу ризиків, що супроводжують його реалізацію.

Типова схема бізнес-плану наведена в документах UNIDO. Окремі розділи бізнес-плану, як і їх зміст, можуть змінюватися залежно від специфіки інвестиційного об'єкта. В курсовій роботі з навчальною метою бізнес-план складається за скороченим варіантом:

1. Резюме (стисла загальна характеристика проекту).

2. Аналіз кон’юнктури ринку та план маркетингу.

3. План виробництва.

4. Організаційний план.

5. Аналіз ризиків.

6. Фінансовий план.

7. Показники економічної ефективності.

Основними питаннями бізнес-планування є оцінка ініціатором проекту:

· конкретних напрямів діяльності, цільових ринків та місця підприємства на цих ринках;

· можливостей, необхідності та обсягів випуску цільової продукції;

· конкурентоспроможності продукції, її потенційних споживачів і свого сегмента ринку;

· ефективності інвестиційних витрат;

· достатності власного капіталу і можливих джерел фінансування;

· можливих ризиків при реалізації проекту і гарантій повернення інвестицій.

Резюме

Резюме започатковує бізнес-план, але складається після розроблення всіх інших його розділів, оскільки саме тут подається уявлення про мету та характер бізнес-плану, ринкові можливості, склад управлінської команди, потенційних інвесторів, фінансові прогнози, очікувані результати тощо. Обсяг резюме – 1¸2 сторінки. В ньому міститься коротка характеристика інвестиційного проекту:

· цілі проекту;

· об'єкти інвестування;

· продукція та її конкурентоспроможність;

· ринок збуту і форми реалізації;

· тривалість інвестиційного циклу в цілому і за стадіями;

· основні види ризиків;

· загальна вартість проекту;

· джерела фінансування;

· умови кредиту;

· середньорічний прибуток;

· внутрішня норма дохідності;

· термін окупності інвестицій.

Від чіткості викладення цієї інформації буде залежати початкове ставлення офіційних осіб до фінансового забезпечення проекту і позитивне розв’язання питання щодо сутності справи.

2.2. Аналіз кон’юнктури ринку та план маркетингу

Аналіз кон’юнктури ринку з урахуванням існуючих ресурсів є ключовим завданням у визначенні меж інвестиційного проекту, можливих виробничих програм, необхідних технологій та місця розташування проекту. Аналіз кон’юнктури ринку і план маркетингу повинен проводитися в розрахунку на весь термін експлуатації об'єкта інвестування.

При вивченні кон’юнктури ринку необхідно:

- визначити розмір і структуру відповідних сегментів ринку, які передбачається охопити;

- оцінити тенденції їх розвитку з урахуванням попиту на конкретні товари чи послуги;

- визначити основні види та асортимент продукції (товари, роботи, послуги) проекту, на охарактеризувати її споживчі властивості;

- скласти прогноз попиту на ринку в цілому і за сегментами на певний період часу;

- дати оцінку конкурентам та обґрунтувати конкурентоспроможність запропонованого проекту.

Вивчення кон’юнктури ринку необхідно розпочати з дослідження основних властивостей ринку, на якому планується функціонувати, основних сегментів ринку та виявлення незадоволеного попиту на ньому. Особливу увагу потрібно звернути на:

- детальну характеристику продукції (товарів, робіт, послуг), що є предметом господарської діяльності майбутнього бізнесу, дослідження її властивостей, якісних та кількісних характеристик;

- оцінку споживачів продукції (товарів, робіт, послуг) проекту на ринку;

- оцінку альтернативних продуктів на ринку, що планується охопити;

- оцінка майбутнього стану ринку.

Оцінюючи споживача продукції на ринку потрібно проаналізувати:

- який споживач є найбільш доступним та сприятливим, вияве найбільше зацікавлення продукцією проекту;

- перелік клієнтів, котрі активно цікавляться продукцією підприємства (визначити причини зацікавлення цією продукцією);

- перелік потенційних споживачів, які ним не цікавляться (визначити причини зацікавлення даною продукцією);

- визначити перелік заходів для усунення негативних реакцій щодо продукцї підприємсва.

Оцінка наявності альтернативних продукців на ринку проводиться на основі дослідження конкуренції та конкурентні переваги продукції конкурентів, а саме:

- оцінка сильних та слабких сторін роботи основних конкурентів, що наведено в таблиці 1.

Таблиця 1.

- оцінка конкурентних переваг продукції (товари, роботи, послуги) проекту, виходячи зі SWOT-аналізу сильних та слабких сторін діяльності конкурентів, можливостей розвитку конкурентів та внутрішніх і зовнішніх загроз для новоствореного бізнесу;

- порівняння конкуруючої продукції, беручи до уваги їх питому вагу на ринку, якість, ціни, сервіс, умови поставки та гарантії;

- переваги продукту щодо ціноутворення, якості, сервісу тощо.

При визначенні орієнтовної ціни на продукцію (товари, роботи, послуги) майбутнього виробництва треба в першу чергу спиратися на проведені маркетингові дослідження і характер ринку, а вже потім стежити, щоб собівартість забезпечувала одержання визначеного рівня прибутку.

Одним із основних елементів даного розділу бізнес-плану є оцінити майбутній стан ринку, на якому передбачається здійснювати підприємницьку діяльність. При розробленні прогнозу можливих змін ринку в перспективі необхідно враховувати як традиційні, так і нові товари. Наприклад, при прогнозуванні кон'юнктури традиційних товарів можуть бути використані такі дані:

- поточне споживання й темпи його зміни за певний період;

- упорядковані дані про попит у різних сегментах ринку;

- динаміка попиту в минулому та її вплив на майбутній попит.

Для нових товарів це завдання більш складне. Доцільно також зробити порівняльну оцінку ринкових позицій (частки ринку) продукції до і після реалізації проекту.

Після систематизації та аналізу інформації стосовно ринку й ринкового середовища розробляється план маркетингу. Тут має бути відпрацьовано весь спектр засобів, за допомогою яких можна забезпечити успіх реалізації бізнес-плану:

- розробити та обгрунтувати загальну стратегію маркетингу;

- схему реалізації товару чи надання послуг, що детально характеризуватиме зв’язки, як з конкруентами, так і з постачальниками ресурсів для ведення бізнесу;

- напрями просування продукції на ринку (реклама, виставки, презентації, тощо);

- механізм стимулювання підприємницької діяльності та формування тактичних дій на ринку;

- методи післяпродажного обслуговування клієнтів;

- аналізу ряду чинників, що сприятимуть збуту продукції на ринку

Даний розділ має висвітлити стратегії розвитку підприємницької діяльності. Тобто це комплексна програма дій, яка забезпечує досягнення кінцевої мети – високоефективної фінансово-господарської діяльності для отримання прибутків із максимальним використанням своїх переваг на ринку.

У процесі дослідження ринкової кон'юнктури та формування ефективного плану маркетингу необхідно вивчати чинники, що сприяють збуту продукції. На цій основі намічаються канали збуту і розподілу продукції, рекламна стратегія й інші засоби просування продукції на ринок, план витрат на рекламу тощо.

План виробництва

Виробничий розділ бізнес-плану інвестиційного проекту базується на аналізі ринку та формуванні ефективного плану маркетингу і визначає:

- основні вимоги до інфраструктури інвестиційного проекту;

- технологію виробництва, яка буде використовуватися за проектом;

- особливості підготовки, освоєння й забезпечення якості виробництва, встановлення стандартів і норм виробництва;

- стислий опис машин та технологічного устаткування, визначення умов експлуатації й ремонту машин і устаткування;

- проектування матеріально-технічного забезпечення виробництва;

- прогнозовані по роках обсяги виробництва та реалізації продукції за проектом.

Насамперед надається стислий опис необхідних виробничих площ, наявність основних і допоміжних приміщень; відповідність ступеня розвитку комунікацій вимогам відповідної технології виробництва в інвестиційному проекті; забезпечення надання вчасно і в повному обсязі якісних комунальних послуг для виробництва й реалізації продукції (електроенергія, водопостачання, каналізація, послуги зв’язку) з відповідним забезпеченням транспортних комунікацій.

Обґрунтування вибору технології виробництва продукції з визначенням відповідних машин і обладнання залежить від наявності сировини та матеріалів, її доступності для використання у виробничому циклі відповідної технологічної лінії, відповідності технології виробництва заданим параметрам якості кінцевої продукції й існуючим екологічним вимогам до виробничого процесу. В таблиці 2 необхідно навести перелік необхідного обладнання та устаткування, транспортних засобів, із зазначенням їх вартості і постачальника, які необхідно задіяти у проекті.

Технічні проблеми інвестиційного проекту повинні викладатися зрозумілою (популярною) мовою, без перевантаження складними технічними термінами, формулами, кресленнями тощо.

Таблиця 2. Найменування машин, обладнання, устаткування та транспортних засобів

Для нормального функціонування запроектованого виробництва важливою умовою є забезпечення матеріалами, сировиною й іншими ресурсами. Тому необхідно визначити види і кількість матеріалів, сировини та комплектуючих, що перероблятимуться, визначити ринок ресурсів та підібрати умови їх постачання, передбачити альтернативні варіанти забезпечення кожним видом ресурсів. В таблиці 3 необхідно навести перелік необхідної кількості сировини та матеріалів, напівфабрикатів, купованих виробів, які необхідні для функціонування бізнесу протягом одного операційного циклу.

При аналізі ринку ресурсів необхідно порівняти основні техніко-економічні показники продукції або послуг, що можуть бути отримані від різних (не менше ніж трьох) постачальників (підрядників), і після цього стисло обґрунтувати вибір постачальників (підрядників).

Таблиця 3. Найменування сировини та матеріалів, комплектуючих, тощо

Після вивчення кон'юнктури ринку і попиту на продукцію, що буде вироблятися в процесі реалізації проекту, а також прогнозування обсягів продажу за роками починається розроблення детальної виробничої програми. Виробнича програма повинна відповідати номінальній потужності обраних машин й устаткування, ступеня завантаження (машино-годин роботи кожної групи) на різних етапах виробництва продукції. Забезпечення безперервного процесу виробництва з повним завантаженням усіх виробничих підрозділів є основою виконання виробничої програми з метою максимального заповнення ринку товарами та одержання найбільшої виручки від реалізації продукції. У зв'язку з цим виробнича програма повинна прямо пов'язуватися з уточненим обсягом продажу. В додатку А наведено структуру виробничої програми.

На основі виробничої програми розраховується виробнича потужність підприємства, під якою розуміють обсяг виробництва продукції, що може бути забезпечений за певний період часу при нормативному режимі роботи підприємства і заданих асортименті та якості продукції

Слід також ураховувати терміни освоєння виробничої потужності і залежно від цього визначати обсяги виробництва за роками експлуатації об'єкта.

2.4. Організаційний план

Результативність запропонованих засобів розвя’зання конкретних завдань бізнес-плану залежить від організації управління підприємницькою діяльністю, рівня компетентності безпосередніх його виконавців, контрольованості ключових аспектів збуту продукції або надання послуг.

У цьому розділі повинні отримати належне обгрунтування і висвітлення такі питання:

- форма власносності;

- місце і роль співробітників у бізнесі;

- форми та рівень їх оплати;

- управлінські дії в непередбачених ситуаціях.

У процесі виконання даного розділу потрібно стисло надати інформацію про головні етапи державної реєстрації як фізичної, так і юридичної особи та у разі, якщо підприємство потребує ліцензію для реалізації інвестиійної ідеї, слід надати стислий опис отримання відповідної ліцензії.

Якщо суб’єктом підприємницької діяльності є фізична особа, треба зосередити увагу на особистих перевагах суб`єкта підприємницької діяльності як фахівця щодо провадження вибраного виду діяльності. Якщо за проектом планується використовувати найману робочу силу, потрібно описати процедуру добору персоналу і запропонувати заходи, які сприятимуть стимулюванню роботи персоналу та підвищенню продуктивності праці.

Таблиця 4. Розрахунок витрат на заробітну плату (основна і додаткова)

Відповідно до вибраної структури персоналу необхідно визначити розміри посадових окладів та сумарні витрати на основну й додаткову заробітну плату за рік (таблиця 4). Також необхідно необіхдно проаналізувати управлінські дії керівництва підприємства та його структурих підрозділів у непередбачуваних ситуаціях, що повязані з роботою персонала підприємства.

Поиск по сайту: