АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Характер. Характер —це особливі прикмети, риси, котрих людина набу­ває в суспільстві

Читайте также:
  1. I Тип Простейшие. Характеристика. Классификация.
  2. I. МЫСЛЬ СТРОИТ ХАРАКТЕР ЧЕЛОВЕКА
  3. I. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании напряжения питания ТЭД.
  4. I. Характер памятника
  5. I. Электрофильтры. Характеристика процесса электрической очистки газов.
  6. II.1.2 Экспрессивный характер и особенности олицетворения
  7. II.2 Стилистическая характеристика рекламного текста
  8. III. Социолингвистическая характеристика
  9. V. Расчет и построение скоростной характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  10. V. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании возбуждения ТЭД.
  11. VI. Расчет и построение электротяговой характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  12. VII. Расчет и построение тяговой характеристики электровоза.

Характер — це особливі прикмети, риси, котрих людина набу­ває в суспільстві. Таких рис психологи налічують декілька тисяч. Характер утворюється із сукупності стійких індивідуальних особ­ливостей особистості, які складаються і виявляються у спілкуванні та спільній діяльності людей. Характер зумовлює типові для осо­бистості засоби поведінки, вчинки у стосунках з іншими. Знаючи характер людини, можна передбачити, як вона буде діяти за тих чи інших умов; характер — це певна програма поведінки. В ньому можна виділити провідні та другорядні риси. Є цільні, суперечливі, сильні, вольові та слабкі характери.

Структура рис характеру виявляється в тому, як людина ста­виться:

а) до інших людей, демонструючи уважливість, принциповість, прихильність, комунікативність, миролюбність, лагідність, аль­труїзм, дбайливість, тактовність, коректність або протилежні риси;

б) до справ, виявляючи сумлінність, допитливість, ініціативність, рішучість, ретельність, точність, серйозність, ентузіазм, заці­кавленість або протилежні риси;

в) до речей, демонструючи при цьому бережливість, економність, акуратність, почуття смаку або протилежні риси;

г) до себе, виявляючи розумний егоїзм, впевненість у собі, нор­мальне самолюбство, почуття власної гідності чи протилежні риси.

Деякі риси характеру можуть бути розвинуті надміру, і це при­зводить до формування так званих акцентуйованих рис характеру. Акцентуації характеру — крайні варіанти норми характеру як ре­зультат підсилення його окремих рис. Акцентуації характеру мо­жуть спричинювати неадекватні дії, вчинки людини.

Виділяють такі основні типи акцентуації характеру:

інтровертний тип, якому властиві замкненість, утруднен­ня в спілкуванні та налагодженні контактів з оточуючими;

екстравертний тип, якому притаманні жага спілкування та діяльності, балакучість, поверховість;

некерований тип — імпульсивний, конфліктний, категорич­ний, підозрілий;

неврастенічна акцентуація — з домінуванням хворобли­вого самопочуття, подразливості, підвищеної втомлюваності;

синтизований тип — з надмірною чутливістю, лякливі­стю, сором'язливістю, вразливістю;

демонстративний тип, якому властиві егоцентризм, по­треба в постійній увазі до себе, співчутті.

Більш детальна характеристика цих та інших типів акценту-ацій подається у працях К. Леонгарда, А. Лічко. Взагалі, акцентуйованим особистостям украй необхідно за допомогою психолога блокувати акцентуйовані риси характеру, які призводять до міжо-собистісних та внутрішніх конфліктів.

Характер тісно пов'язаний з темпераментом, який може спри­яти або протидіяти розвитку певних рис характеру. Тому важливе знати свій темперамент. Так, холерику або сангвініку легше, ніж меланхоліку чи флегматику, сформувати в собі ініціативність і рішучість. Однак для холерика може стати серйозною проблемою формування стриманості або самоконтролю, а для сангвініка - ви­могливості до себе та самокритичності. Меланхоліку важче подо­лати сором'язливість і тривожність, а флегматику — розвивати активність.

Характер формується з перших днів життя людини до останніх його днів. У перші роки життя провідним фактором розвитку ха­рактеру стає наслідування дорослим; у молодшому віці поряд із наслідуванням на перше місце виступає виховання. А починаючи з підліткового віку важливу роль у формуванні характеру відіграє са­мовиховання. Характер може свідомо, цілеспрямовано вдоскона­люватися самою людиною завдяки зміні соціальної поведінки, спільної діяльності, спілкування з іншими людьми. Треба знати, що характер можна змінювати протягом усього життя людини.

Воля

Воля — це психічна функція, яка передбачає: регулювання лю­диною своєї поведінки відповідно до найбільш значущих для неї мотивів; гальмування інших мотивів, спонукань, намагань; органі­зація дій, учинків згідно зі свідомо поставленими цілями. Саме в цих діях і виражається воля.

Воля невід'ємна від свідомості, від свідомих дій. Вона перед­бачає регулювання поведінки особистості, панівну роль людини в регулюванні дій у зв'язку з пізнаною необхідністю на основі знань. Тому це панування - і компонент свободи волі, і вияв цієї свободи.

Процес регулювання не відірваний від потреб. Воля детермі­нується потребами, але не підкоряється їм. Воля зумовлена моти­вами, складом особистості - це її перша особливість (детермінізм). Друга особливість — це особистісний характер вольових дій. Во­льова дія — не імпульс у процесі автоматичної розрядки, вона опо­середковується свідомістю, це прояв особистості, її свідомої спря­мованості.

Воля — єдність двох тенденцій: потягів і повинності. Вона ви­никає тоді, коли людина здатна до рефлексії щодо власних потягів бажань, може так чи інакше поставитись до них.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)