Інституціоналізм

В 30-х роках XX ст. сформувався ще один напрям еко­номічної теорії, що спробував компенсувати один суттє­вий недолік традиційних концепцій, помічений ще в XIX ст. історичною школою, — їхній антиісторизм і надмірний індивідуалізм. Представники цього напряму вважали, що не можна аналізувати поведінку суб'єкта, що хазяйнує, абстрагуючись від того середовища, у якому він діє. А тому економічні реалії не можна зрозуміти поза зв'яз­ком з еволюцією суспільних інститутів, у межах яких і існує будь-який господарський суб'єкт. Інституціоналісти (Торстен Веблен, а пізніше Джон Гелбрейт,) пропонували комплексне вивчення існую­чого суспільного устрою, де взаємодіють економічні і не­економічні чинники, причому розглянуті у динаміці, у процесі історичної еволюції. Досягнення рівноваги в си­стемі можливе, на їхню думку, лише за умови соціально­го контролю над економікою, що дав би змогу ефективно використовувати всі потенції ринкового механізму, усу­ваючи його негативні риси і недоліки.

На початку 20-х років склалися три основні напрями американського інституціоналізму: соціально-психологічний на чолі з Т. Вебленом; соціально-правовий, очолюваний Дж. Коммонсом; кон'юнктурно-статистичний, лідером якого був У. Мітчелл.

Т. Веблен (1857-1929) — американський кібернетик-економіст, соціолог, закінчив Йєльский університет, викладав у Чиказькому і Стенфордському університетах, автор значної кількості праць у галузі економіки і психології — "Теорія дозвільного класу" (1899 p.), "Інстинкт майстерності і рівень розвитку технології виробництва" (1914 p.), "Місце науки в сучасній цивілізації" (1919 p.), "Інженери і система цін" (1921 p.), "Власність відсутнього" (1923 p.).

Основним протиріччям сучасного капіталізму, за Т. Вебленом, є протиріччя між індустрією і бізнесом. Індустрію представляють ін-дустріали, до яких належать інженери і робітники, їх метою є підвищення ефективності виробництва і збільшення багатства суспільства. До бізнесменів належать фінансисти, рантьє, мета яких — одержання максимального прибутку, що забезпечить "престижне споживання". Поняття престижного споживання, що одержало назву "ефекту Веблена", характерне для рантьє-володарів особливої (абсентеїстської) форми приватної власності й означає, що товари сприймаються ними як засіб демонстрації свого майнового становища. Критикуючи паразитичний спосіб життя заможних класів, вчений вважав, що майбутнє за суспільством, звільненим від влади бізнесу і функціонуючим в інтересах усього соціуму. Для цього необхідно реформувати суспільство, суть реформи полягає в прискоренні НТП і зростанні ролі науково-технічної інтелігенції. У результаті реформ, на думку Т. Веблена, повинен скластися новий порядок, за якого керівництво промисловим виробництвом буде передано соціальній раді техніків, і ринкова економіка звільниться від паразитизму і марнотратства.

Поиск по сайту: