Поява нових укладів в економіці країн – лідерів. Перехід до постіндустріального суспільства

Технологічний уклад – це сукупність технологій для певного рівня розвитку виробництва. (термін запропонований рос. економітами-Львовим и Глазьєвим). Виділяють 6 укладів. 1 - 1785-1835 –перші технології в текстильній промисловості з використанням енергії води; 2 —1830-1890рр. –будівництво залізниць, пароплавів (паровий двигун); 3 -1880-1930р. використовується електрика, розвивається машинобудування, радіозвязок, телеграф, автотранспорт. Виникають перші монополії. 4. -1930-1990 використовується нафта, газ, нові синтет. мат-ли, поява комп’ютерів. З’являються ТНК. 5 -1985-2035- мікроелектроніка, біотехнології, генна інженерія, Інтернет. 6. - робототехніка, біотехнології, штучний інтелект, нанотехнологіі, атомна енергетика, альтернативна енергетика.

Пануючим сьогодні в розвинених країнах є 5 технологічний уклад. Провідні країни активно опановують виробництва 6-го укладу. В Україні вони тільки започатковуються, їх частка - 1-2 %.

В другій половині ХХ ст швидко змінювалася струк­тура національних господарств, чому сприяли розвиток науково-техніч­ного прогресу, подальше поглиблення міжнародного поділу праці, інтернаціоналізація виробництва. Сформувалася світова інфра­структура - комплекс галузей, що обслуговували світові еко­номічні відносини (транспортна система, мережа інформацій­них комунікацій), розширилися і розвинулись всі форми міжнародних економічних відносин.

Група розвинених країн перейшла до якісно нового етапу економічного розвитку. Був здійснений різкий поворот вінвестиційній сфері в напрямі збільшення товарів масового споживання і розвитку соціальної інфраструктури. Характер­ною особливістю було за­провадження механізації і автоматизації виробництва, нових досягнень науки техніки і технології. Це дало змогу звільнити значні людські ресурси з матеріальної сфери виробництва і використати їх у сфері послуг. Одночасно із вдосконаленням структури виробництва відбувається підвищення життєвого рівня населення.

Провідна роль належала машинобудуванню Друге місце за темпами розвитку посідала електротехнічна галузь. Виникли нові галузі: аерокосмічна, радіоелектронна. Прискореними темпами зростало виробництво електроенергії, газопостачання, продукції хімічної промисловості. Розпочався перехід на нафтогазову сировинну базу.

В сільському господарстві в економічно розвинених країнах розпочалося широке впроваджен­ня досягнень НТП, відбувся перехід до машинного виробництва стандартизованої продукції землеробства. Сільське господарство перетворилося на індустрі­альну галузь. Зменшилася кількість населення, зайня­того в сільському господарстві.

По­чали широко застосовуватись автоматичні системи машин, з'явились нові матеріали, натуральна сировина замінювалася штучною, виникли нові технології - лазерна, плазмова.

З'явилися обчислювальні системи четвертого покоління, які стали технологічною та інформаційною основою перетворен­ня індустріальної економіки в постіндустріальну. З середини 70-х років швидко зростало виробництво персональних комп'ютерів. Створювалися гнучкі системи виробництва, які дозволяли швидко переходити на випуск нових видів товарів. Використовувалися альтернативні джерела енергії - будувалися атомні електростанції. Почали швидко розвиватися біотехнології - ще одна важлива галузь постіндустріального господарства.

Зменшується енергоємність, матеріалоємність та трудомісткість продукції.

За таких умов постійно зростали витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Наука перетворюється в безпосередню виробничу силу, скорочується термін від зародження наукової ідеї до її реалізації і втілення у виробництво. З'явилися науково-виробничі комплекси, в яких об'єдналися корпорації з науково-дослідними лабора­торіями, які фінансувалися державним і приватним ка­піталом з метою розробки і випуску нової продукції (технопарки).

Розпочалося злиття та поглинання фірм різних галузей господарства, виникнення могутніх монополістичних об'єднань. Масовим явищем також стало виникнення транснаціональних корпорацій.

Активний економічний розвиток давав змогу виділяти значні бюджетні кошти на створення си­стем соціального забезпечення. Соціальні витрати в західних країнах складали 60% національного бюджету. Працездатне населення було охоплене різноманітними видами страхування: в разі безробіття, нещасного випадку, хвороби, пенсійного віку.

Почали розвиватися інноваційні технології у фінансовій сфері. Акціонери, різні інвестиційні компанії та інші фінансові інститути стають основними інвесторами економіки, потіснивши комерційні банки. Зростає роль торгівлі цінними паперами на біржах і позабіржових установах.

Наслідком економічного розвитку провідних країн світу стало виділення трьох панівних центрів: США, Японії, Захід­ної Європи - точніше країн Європейського союзу. В 1990 р. на ці країни припадало 59,3% світового експорту (США - 11,5, ЄС - 39,4, Японія - 8,4%) та 60,7% світового і імпорту (США - 14,5, ЄС - 39,6, Японія - 6,6%).

В США науково-технічний прогрес здійснювався більш високими темпами ніж в інших країнах. Наявність розвинутої технічної бази, капіталу та інтелектуального потенціалу дозволили США випереджати своїх конкурентів принаймні на один крок при кожному ривку НТП. У США на один долар, вкладений в науково-дослідні і конструкторські роботи, припадало 9 доларів зростання ВВП. На сьо­годні США - це країна з високорозвинутою економікою інтенсивного типу, більш передовою порівняно з іншими краї­нами світу галузевою і відтворюючою структурами.

Економіка США є найтиповішим проявом постіндустріального етапу розвитку – провідною сферою виступають послуги, частка яких у ВВП становить 75%, в той час як промисловості – 23%, сільського господарства - 2%.

У 80-90 рр. особливо збільшилась частка виробництва електроніки і аерокосмічної техніки, але суттєво зменшилась частка металургії і важкого машинобудування. Франція зайняла провідне місце за виробництвом ракет, літаків, локомотивів, устаткування для атомних електростанцій. Розвивається Аерокосмічна промисловість.

У 80-х- 90-х роках Західна Європа вступила до постіндустріального розвитку економіки. Визначальною тенденцією було зниження частки промисловості у ВВП до 24% і зростання сфери послуг до 72%, а на сільське господарство припадало 4%.

У 2005р. загальний обсяг ВВП ЄС становив 12,2 трлн. дол., ВВП на душу населення – 26,5 тис. дол., експорт товарів і послуг слав 4,7 трлн. дол.. Найбільшим був ВВП на душу населення в Люксембурзі – 63 тис. дол., Данії – 45, Ірландії – 40,2 тис. дол., Бельгії 31.0, Нідерландах – 30.7, Німеччині в Великій Британії - по 30,4 тис. дол. Найнижчий рівень був в Латвії – 13 тис. дол., Литві -14,4 тис. дол., Польщі – 13,5 тис. дол.

Поиск по сайту: