|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Поняття розрахункових правовідносинУ правовій науці розрахунки розуміються як дії боржника, направлені на погашення грошового зобов'язання. Іншими словами, розрахункові правовідносини — це технологія виконання грошових зобов'язань. Розрахункові відносини є частиною різноманітних відплатних майнових відносин. Хоча основний економічний зміст економічних відносин закладено в товарній складовій, розрахункові відносини набувають самостійного значення. Відбувається це, по-перше, в результаті участі в цих відносинах банків. По-друге, завдяки не співпадінню моментів передачі товарів і грошей, що потребує окремого механізму передачі грошей. По-третє, завдяки самостійній правовій регламентації розрахункові відносини у вигляді спеціальних банківських, касових, вексельних та інших правил. Останні не тільки прямо не зачіпають вихідні товарні відносини, але і характеризуються незмінними публічно-правовими рисами: поширеність норм-приписів, контрольно-наглядові функції банків, наявність адміністративно-господарських санкцій за порушення відповідних правил. Сама форма основних актів НБУ в сфері розрахунків — інструкції (instructio — від лат. повчання) — орієнтує, що їхні сторони можуть обрати лише спосіб і форму розрахунків — всі інші їхні дії, як правило, строго регламентовані. В-четверте, розрахункові відносини мають яскраво виражений процедурний характер. Механізм переказів коштів однаковий для господарсько- правових, цивільно-правових, адміністративних, податкових, бюджетних та інших грошових зобов'язань. Саме тому П.І. Стучка розглядав розрахунки не як вид зобов'язань, а як форму опосередкування відносин. Необхідно розрізняти передумови та підстави виникнення розрахункових правовідносин. Передумови — відносини, які прямо не викликають розрахункові правовідносини, але створюють умови для їхнього існування. Такими відносинами є вихідні товарні (в т.ч. кредитні) відносини, договір банківського рахунка, операції з продажу валютної виручки (для розрахунків в іноземній валюті) тощо. Підставою виникнення розрахункових відносин є розрахункове зобов'язання, що визначає спосіб і форму розрахунків у господарських відносинах, виражену в такому розділі господарського договору, як «порядок розрахунків». Таким чином, розрахункові правовідносини — це врегульоване правом особливе коло суспільних відносин процедурного характеру, що дозволяють здійснити приймання-передачу грошових коштів в різнорідних майнових зобов'язаннях. Слід розрізняти поняття «спосіб» і «форма» розрахунків. Спосіб розрахунків — це одноманітний механізм прийому- передачі грошового еквівалента, що характеризується специфічними формами розрахунків, засобами платежу і учасниками розрахунків. На стадії виникнення грошових зобов'язань необхідно вибрати один з двох способів розрахунків: готівковий, що здійснюється за допомогою паперових грошей або металевої монети, або безготівковий, що здійснюється за допомогою переказів за банківськими рахунками. Під формами розрахунків в одному випадку розуміють сукупність правил, які регулюють форму і зміст розрахункових документів, в іншому — форми документообороту, в третьому — правові форми діяльності суб'єктів. Недоліком першого підходу є ототожнення форм розрахунків і складу розрахункових документів. Тим часом, одні і ті ж розрахункові документи притаманні різним формам розрахунків. Зокрема, платіжна вимога використовується при примусових стягненнях і при клірингу (заліку). Окремі форми розрахунків використовують набір розрахункових документів. Наприклад, при акредитиві використовуються заявки, платіжні доручення, акредитивні підтвердження, банківські авізо. Не можна відокремити одну форму від іншої і за формою документообігу. Норми, що встановлюють порядок руху документів, часто аналогічні для декількох форм розрахунків. Отже, форми (види) розрахунків — де сукупність індивідуально- визначених для конкретних способів розрахунків правових норм, що визначають правила здійснення грошових платежів між господарюючими суб'єктами за допомогою закріплення юридично значущих дій, форм документації і правил документообігу. Форми (види) розрахунків відрізняються для готівкового і безготівкового способу платежу. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |