Конституційно-правові ознаки змішаної республіки

Змішана республіка поєднує в собі ознаки і президентської, і парламентської республік. Вона може бути або президентсько-парламентською, або парламентсько-президентською. Приклади: Франція, РФ, Польща. Ознаки:

· Президент обирається на загальних виборах;

· Президент має повноваження у сфері виконавчої влади але не завжди буде її очолювати;

· Президент має право дострокового розпуску парламенту.

· Уряд як правило несе відповідальність і перед парламентом, і перед президентом.

Приклади: Франція, Білорусія,Україна, Туреччина, Монголія, Росія, Чехія

20. Суперпрезидентська та монократична республіки.

Серед президентських республік виділяють підвиди:суперпрезидентська;монократична.

Суперпрезидентська має такі розпізнавальні риси:

1) президент наділяється численними повноваженнями при досить слабкому контролі з боку законодавчої та судової влад;

2) президент нерідко отримує свої повноваження нелегітимним шляхом, або як ватажок перевороту, або як голова хунти (мало місце в Чилі);

3) президентські повноваження реалізуються в умовах перманентного надзвичайного стану, при якому скасовуються або обмежуються конституційні гарантії прав і свобод людини та громадянина.

4) Президент може видавати декрети, що мають силу закону.Така форма правління існує при авторитарному тоталітарному режимі. Зараз фактично не збереглась, раніше була досить поширеною в Латинській Америці.Деякі дослідники виділяють 3 види суперпрезидентських республік: 1. Презид.-монократична респ. –президент очолює 1 дозволену в країні партію, яка є носієм офіційно проголошеної та обов’язкової держ.ідеології (переважно країни Африки у XX ст. – Гана, Гвінея, Конго в 1965–1997 рр.). 2. Презид.-мілітарна респ. –встановлюється в результаті військ. перевороту з проголошенням його керівника главою держави (Чилі в 1973–1990 рр.). 3. Презид.-партократична респ. –в країнах із соціалістичною ідеологією, де президент обирається вищим органом єдиної в державі правлячої партії (Ангола, Бенін, Конго, Мозамбік). Досвід функц-я «суперпрезид-ва» в ЛА свідчить про те, що в рамках цієї ф-ми правління помітно сильнішою є вик. гілка влади, оч-на през-ом, тоді як закон. влада – дуже слабка, і президент має достатньо засобів для тиску на неї. Ще одна риса вищезазначеної ф-ми правл-я – нестабільність партійних систем. За слабкої законодавчої влади та партій у країнах Латинської Америки немає сили, здатної врівноважити вплив президента, який фактично перетворюється на центр політичного життя і стає не тільки главою виконавчої гілки влади, а й нації загалом. І хоч за конституцією баланс влади існує, насправді домінує президент.’’ Монократична - характерна для "молодих" держав країн Троп. Африки. У держ-х із такою ф-ою правління (Дем. Респ. Конго, Малаві та ін.) влада президента значно посилена в результаті того, що останній є лідером правлячої (інколи – єдиної) партії. Посада президента в конституційному порядку закріплюється за певною особою. Глава д-ви має право розпуску парламенту.Вона передбачає необмеженість влади особи, що формально обирається. За типом легітимності монокр. респ. може бути вождістською (вождя підтримує майже все нас-я країни) чи автократичною (автократа підтримує певна част. нас-я, хоча формально може підтримувати все нас-я країни). Прикладами вождістських респ. був СРСР за часів Й.В. Сталіна, нацистська Німеччина чи фашистська Італія.

Поиск по сайту: