Нетипові форми правління

Нетипові монархічні форми правління:

1) держави- члени Британської співдружності, де формально главою держави є британська королева, але фактично керує генерал-губернатор (Австралія, Канада, Нова Зеландія);

2) виборна монархія (Малайзія, ОАЕ). Малайзія складається з 13 штатів, 9 з яких є монархіями, 4 – республіками. Главою держави є монарх, що обирається Радою монархів. ОАЕ складається з 7 еміратів, Рада емірів обирає голову Ради емірів.

3) теократична монархія (держава-місто Ватикан) – главою держави є верховний понтифік.

князівство Андорра, де є подвійний протекторат

Унітарна держава – це єдина, цілісна, злита держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю. Ознаки:1) наявність тільки однієї конституції; 2) існування єдиної системи вищих органів державної влади; 3) єдина система права; 4) єдине громадянство; 5) єдина судова система;

6) складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.

За ступенем централізації розрізняють:

1) централізовані (Данія, Норвегія, Казахстан); 2) децентралізовані (Великобрит.) і 3) відносно децентралізовані д-ви (Португалія., Іспанія, Італія).

Залежно від наявності автономних утворень унітарні держави поділяють на: складні; прості.

Федерація – це союзна д-ва, частини якої мають державний суверенітет, що однак не порушує цілісності всієї союзної держави.)частини назив. – суб*єктами федерації.
Субєкти мають славне законодавство, власну суд. Систему, самостійні органи управління.Але також на тер. суб’єктів діють і зашальнофедеративні державні інстит., що цілісність федерації.
Федерації можуть бути різні: централізовані, відносно централізовані, децентралізовані. До федерацій відносяться США, Російська Федерація, ФРН.

23. Поняття та види автономій. Національна і територіальна автономії,політична та адміністративна автономії: порівняльний аналіз. Автоно́мія — право самостійного здійснення державної влади чи управління, надане якійсь частині держави, що здійснюється в межах, передбачених загальнодержавним законом або конституцією.

Територіальна автономія – означає певну ступінь самостійності всіх чи більшості територіальних частин держави незалежно від складу населення. Її суть полягає у внутрішньому самоуправлінні певного регіону (території), які відрізняються соціокультурними, побутовими, історичними, лінгвістичними, рідше – національними особливостями. Напр.. Сицилія і Сардинія в Італії...

Автономні регіони володіють самостійною у вирішенні питань освіти, соціальної сфери, місцевого господарства, але меншою самостійністю ніж політич. автономії.

Представницькі органи державної влади в автономії мають обмежені повноваження, акти, які вони приймають повинні відповідати загальнонаціональним законодавству. Виконавчі органи влади контролюються центральним урядом. Національна автономія – надання особл.додаткових п-в нац.меншинам, які проживають дисперсно, для роз-ку і збереж.мови, нац.к-ри, традицій.Напр.. вірмени, курди, турки активно використовують ці форми автономій.

Політична автономія має деякі ознаки державності:

- має право законодавства з місцевих питань;

- іноді їй належить право вирішення деяких загальнодержавних питань;

- більш самостійно може мати власне громадянство

- створюється місцевий парламент, іноді двопалатний: Великобританія, Франція(Корсика), Фінляндія, Данія(Гренландія).

Адміністративна автономія являє собою територіальну одиницю держави, органи наділяються ширшими правами у галузі управління в порівнянні з органами в звичайних адміністративно-територіальних одиницях.

- немає права видавати свої місцеві закони, хоча її представницькі органи приймають нормативні акти в межах своїх повноважень. Наприклад Китай Представницькі органи автономних утворень можуть приймати акти про автономію, можуть змінювати або скасовувати акти вищестоящих органів держави. Можуть брати участь у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до ЗУ.

Адміністративна автономія існує в Нікарагуа, Молдові,Індії.

24. Поняття та особливості регіоналістичних держав (навести приклади).
Регіоналістична держава - це проста держава, уся територія якої складається з автономних утворень.
До регіоналістичних держав належать Іспанія, Італія та Шрі-Ланка.
Зазначені автономії можуть бути:
1) територіальними (більшість з областей Італії);
2) побутово-географічними (окремі області Італії, наприклад, Сицилія);
3) етнічними (країна Басків, Андалузія в Іспанії);
4) змішаними (Шрі-Ланка складається з етнічної провінції, що населена тамілами та дев'ятьма сингальськими провінціями).
У регіоналістичних державах автономні утворення своїх конституцій не мають, але в конституціях зазначених держав за ними закріплюються певні повноваження, для реалізації яких автономії можуть приймати певні нормативно-правові акти. Самі автономії діють на підставі певних статутів, які затверджуються загальнодержавним парламентом.
Поряд з місцевими органами представницької та виконавчої влади, на території автономій діють представники центру - комісари, губернатори тощо

25. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій (навести 5 прикладів). Види федерацій.
Федерація - це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю. — єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо.
Всі суб'єкти федерації є державними утвореннями, тобто вони наділені установчою владою - можуть приймати власні конституції, які повинні відповідати основним федеративним законам. Пріорітет у сфері законотворчості, як і в інших сферах державної діяльності завжди залишається за федераціями.Обов'язковість відповідності конституцій суб'єктів федерації конституції союзу передбачена у законах Німеччини, та інших федеративних держав.
Принципи устрою федерації. 1. побудована за територіальним принципом. 2. побудована за національним принципом, 3.побудована за змішаним принципом: національ ним і територіальним.
Основні ознаки федерації:
1) наявність єдиної території,
2) наявність загальної конституції федерації і конституцій і суб'єктів;
3) наявність системи законодавства усієї федерації і системи законодавства її суб'єктів;
4) наявність федерального двопалатного парламенту і парла-ментів суб'єктів федерації,
5) наявність громадянства як усієї федерації, так і її суб'єк-тів; у ряді федерацій допускається подвійне громадянство (ФРН, Австрія);
6) можливість суб'єктів федерації мати власну правову і судову системи (США);
7) наявність загальнофедеральної податкової і грошової сис-теми;
8) суб'єкти федерації не мають суверенітету і не є суб'єктами міжнародного права.
За окремими критеріями федерації можна поділити на декілька видів:
1. Відповідно до правової підстави та способу створення:— договірні(ФРН, Австрія), --недоговірні (коли центральна влада надає значної самостійності адміністративно територіальним одиницям і вони перетворюються в суб’єктів федерації)
2. Згідно з принципом побудови:— національні (Бельгія)— територіальні (Бразилія,США)
— національно-територіальні (Канада)
3. Відповідно до характеру та обсягів повноважень суб'єктів федерації:
— симетричні — федерації, де всі суб'єкти мають рівний правовий статус; - США, Австрія (Абсолютно симетричних федерацій на сьогоднішній день не існує: всі вони володіють тими чи іншими ознаками асиметричності.)
— асиметричні — федерації, де правовий статус суб'єктів федерації неоднаковий. Наприклад, у Індії територія поділяється на штати і союзні території; штати управляються парламентом, а території — федеральною владою., РФ, Бразилія

Поиск по сайту: