Польські утиски, релігійні й соціально-економічні, вважають, призвели до переселення великої людської маси на досі незаселені території за Дніпровими порогами

Друга зала висвітлює історію нашого краю з XIV по середину XVIII ст. і присвячена переважно проблематиці запорізького козацтва.

ДНІПРОВСЬКІ ПОРОГИ

Досить промовисто про те, який вигляд мав наш край в означений період свідчать представлені є експозиції світлини з зображенням дніпровських порогів. Скелі, що перетинали Дніпро в середній частині його течі були залишками т.з. Придніпровського гранітного щита. Треба відзначити, що наш Дніпро в ті часи був не таким тихим спокійним і повноводним, яким ми звикли бачити його зараз. Не скована ні дамбами, ні електростанціями, ріка була більш вільна, бурхлива та небезпечна. її пороги починалися в межах сучасного Дніпропетровська (напроти селища Старий Кодзк лежав Кодацький поріг) та закінчувались трохи вище о. Хортиця (сучасне місто Запоріжжя) Вільним порогом. Найбільш грізним вважався Ненаситецький поріг (біля сучасного села Микільське-на-Дніпрі). Ненаситець (або як ще його називали Ревучий або Дід) мав протягу понад 2 км.; водяні маси падали з ревом з його кам'яних урвищ дванадцятьма лавами, де висота падіння води досягала 5 м., а швидкість течії у вирах - до 4 м/с.

Схематичне розташування порогів можемо побачити на плані, що був складений Д.І. Яворницький. Про перебування людини на монастирському острові у Х\Л-Х\ЛІ ст.. свідчать археологічні знахідки, зроблені Яворницьким, Це залишки залізної сокири і ножа, остроги, свинцеві та глиняні рибальські грузила, підбори для чобіт.

В XV ст. територія нашого краю формально належала ВКЛ (в експозиції видання Литовського статуту, за нормами якого регулювалось суспільне життя в ВКЛ). У 1569 р., коли на Люблінському сеймі був проголошений союз Литви та Польщі й утворена Річ Посполита, землі України відійшли під її протекторат (гравюра “Люблінська унія”).

Після прийняття Сигізмундом ІІ “Устава на волоки” (1557) почалося захоплення селянських земель магнатами і шляхтою. Грамота Сигізмунда ІІ Поміщику Поплавському. Крім цього почався наступ і на Православя (1596 – Брестська унія, яка об’єднала в уніатській церкві католиків і православних, значно утиснувши останніх в правах) (в експозиції лист про відлучення від сану Львівського епіскопа Гедеона Балабана).

Одним з основних геополітичних завдань Литовської держави, а пізніше і Речі Посполитої була боротьба з Золотою (Білою) ордою, Уявлення про вигляд і спорядження татарського воїна дають представлені перед Вами юшман, сідло та фрагмент кінського убору. Юшман - набірний панцир. являє собою поєднання кольчужної сорочки з вплетеними на грудях прямокутними металевими пластинами. На виготовлення юшманів, які мали вагу 12-15 кг., затрачалося до 100 пластин. Даний експонат датується XVII ст., виготовлений східними майстрами. Дерев'яне сідло декороване кісткою, шкірою, кольоровими фарбами - робота турецьких майстрів XVII ст. фрагмент кінського убору - шкіряний, вкритий оксамитом і металевими пластинами. Фактично татаро-монгольське іго на українських землях було ліквідовано за часів правління Вітовта, сина Кейстута (1392-1430).

Польські утиски, релігійні й соціально-економічні, вважають, призвели до переселення великої людської маси на досі незаселені території за Дніпровими порогами.

Серед причин, які зумовили появу козацтва, можна виділити:

Соціальні (посилення феодальної експлуатації, юридичне оформлення кріпосної залежності);

Економічні (нестача орної землі, необхідність колонізації вільних земель Дикого поля);

Політичні (прагнення польської адміністрації залучити козацтво на службу для охорони південних кордонів від татарської загрози);

Національні (спротив політиці колонізації та покатоличення українського населення);

Стратегічні (загроза з боку Кримського ханства)

Поиск по сайту: