Методичні рекомендації. Головним фактором становлення теорії політичної системи в рамках політології стала потреба у системному аналізі політичних аспектів суспільного життя

Головним фактором становлення теорії політичної системи в рамках політології стала потреба у системному аналізі політичних аспектів суспільного життя. Тому, розкриваючи перше питання, необхідно визначити предмет та об’єкт теорії політичної системи як галузі політології, окреслити її місце в структурі політології. Значну увагу варто зосередити на характеристиці методологічної бази теорії політичної системи, яка охоплює різні методи дослідження політичного життя, і в першу чергу на такі методи, як системний та структурно-функціональний. Також необхідно розглянути завдання та функції політології, аналіз яких є важливим для визначення місця теорії політичної системи для аналізу житті суспільства. В цьому питанні також слід розглянути основні категорії політології, а також теорії політичної системи як її елемента [2, с. 3-21; 3, с. 3-81, 116-118, 179-180; 4, с. 97-107; 5, с. 21-41; 7-8; 10, с. 45-103; 11; 12, с. 36-41; 14, с. 6-15; 15, с. 10-12; 16, с. 4-6, 11-26, 63-64; 19, с. 3-76; 21].

Вивчення політичної системи в рамках другого питання слід розпочати з специфіки суті політичної системи як цілісної, впорядкованої сукупності політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури та уявлень про неї. Це доцільно зробити через виявлення основних підходів до її трактування, характерних для американської та німецької політичної науки, політології СРСР та пострадянських країн, зокрема України. При цьому слід особливо зупинитись на розгляді підходів до розуміння політичної системи, характерних для американської політичної науки, розкрити відмінності між широким і вузьким розумінням політичної системи [2; 3, с. 46, 49-80; 4; 5, с. 109-114; 6; 7, c. 53-64; 11; 12, c. 36-41; 14, с. 31-32; 15, с. 65-66].

Розкриваючи третє питання, необхідно розкрити зміст понятть “модель”, “моделювання” і “модель політичної сислеми”, відзначити науковців які розробляли дане поняття, зробивши особливоий наголос на моделі політичної системи Д. Істона, описавши її схему, переваги та недоліки використання, а також назвавши інші відомі моделі політичної системи (Г. Алмонда, К. Дойча, Т. Парсонса). Також слід звернутись до понять “тип” і “типологія”, на підставі чого звернутись до визначення виділених науковцям типів політичної системи, охарактеризувати їх [1; 3, с. 94-116; 10, с. 45-103; 16, с. 63-66; 20; 21].

Четверте питання присвячене аналізу функцій політичної системи (і в першу чергу – регулювання усіх сфер суспільства, забезпечення його соціальної та політичної стабільності), обумовлених її структурою, а також її взаємозв’язків з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, розгляду її елементів [1; 3, с. 20-25, 30-49, 81-83; 4; 5; 6, c. 53–80; 7-8; 9; 10-13; 14, с. 39-46; 15; 16, с. 73-74; 21].

У першому рефераті слід з′ясувати історію і розвиток понять “система” і “системність” від античності дотепер, його зміст, окреслити підходи до розуміння природи і біосфери, людства і суспільства як складних систем, відзначити роль політики у функціонуванні суспільної системи, і, навпаки, розкрити системність політичних відносин та вияви системності у поліичноій діляьності, взаємозв’язок політики з іншими сферами суспільного життя [2; 3; 7; 9; 11; 19; 21].

Теорія політичної системи та її прикладні дослідження мають тривалу історію. В процесі розвитку політичної науки окреслились як теорії політичної системи, які вже встигли стати класичними, так і формуються нові. Відповідно, у другому рефераті слід назвати класичні теорії політичної системи та їх авторів, проаналізувати причини їх виникнення, переваги та недоліки, а також описати нові теорії політичної системи [3, с. 30-94; 8; 10; 16, с. 69-75; 21].

Поиск по сайту: