Методичні рекомендації. У першому питанні необхідно розглянути процесуальний вимір політичної системи: описати концептуальні підходи щодо інтерпретації політичного процесу

У першому питанні необхідно розглянути процесуальний вимір політичної системи: описати концептуальні підходи щодо інтерпретації політичного процесу, погляди щодо його структури і просторових масштабів протікання, розкрити макро- та мікровиміри його аналізу – особливості загальносистемних і часткових (партикулярних) політичних процесів [5; 6, c. 84-95, 147-156, 186-200; 11; 12, с. 319-335; 13; 15; 17-19; 20, с. 53; 21, с. 3-66; 22, с. 79-81; 25-26; 29, с. 231-232; 30]. Розгляд політичної діяльності слід починати з визначення поняття «діяльність», його структури. Особливості поняття «політична діяльність» можна розкрити шляхом порівняння споріднених понять «політична активність», «політична поведінка», співвідношення у них раціональних та ірраціональних елементів. Окремої уваги потребує класифікація політичної діяльності [3, c. 143-184; 6, c. 96-155; 12, c. 25, 439-446; 21, с. 152-154; 22, с. 81-83, 86-89; 29, с. 413-414].

При розгляді питання «Ефективність політичного функціонування» треба з’ясувати до яких рівнів політичної діяльності доцільно вживати поняття ефективності, за допомогою яких критеріїв можна виміряти ефективність діяльності. Слід проаналізувати чинники ефективності, окремо зупинившись на ролі стратегії і тактики, технологіях прийняття і впровадження політичних рішень [6, с. 163-175; 12, с. 347-355; 22, с. 90-110; 27].

У третьому питанні варто охарактеризувати суб’єкти (актори, агенти) і об’єкти політичних відносин; визначити критерії політичної суб’єктності; розглянути класифікацію суб'єктів політики (наприклад, поділ на базових, вторинних і безпосередніх) [6, с. 105-116; 12, c. 18, 35, 425-433; 22, с. 83-86; 29, с. 155-158, 181]. Належить описати форми взаємодії суб’єктів політики, зокрема – суперництво (конкуренція, конфлікт) і співробітництво (консолідація, консенсус). Окремо потрібно розглянути функції і типологію конфліктів [4; 6, с. 156-162; 9, c. 59-65; 12, с. 336-340; 22, с. 193-200; ].

У четвертому питанні слід дати дефініцію категорії «політична участь», з’ясувати до яких рівнів політичної діяльності вона вживається, визначити форми та різновиди політичної участі. Потрібно проаналізувати фактори, які впливають на рівень політичної участі. Особливу увагу потрібно звернути на дослідження зв’язку рівнів політичної участі та типів політичної культури в теорії політичних систем (культурологічний підхід Г.Алмонда, С.Верби, Р.Інглгарта) [1; 2, c. 93-121; 7-8; 9, c. 88-130, 151-157; 10; 12, с. 447-478, 485-490, 499-505; 16; 21, с. 108-121, 154-171; 22, с. 139-146, 260-268; 23-24; 28; 29, с. 414-422, 487-488].

Тема першого реферату потребує розгляду особливостей протікання політичного процесу та політичної діяльності в Україні від часу здобуття незалежності до наших днів [14]. У другому рефераті необхідно описати проблеми та перспективи реалізації конституційних засад прямої демократії в Україні на прикладі функціонування всеукраїнського референдуму [8; 28].

Поиск по сайту: