Методичні рекомендації. Починаючи розгляд першого питання, необхідно розкрити зміст функцій інституту держави у політичній системі сучасних суспільств

Починаючи розгляд першого питання, необхідно розкрити зміст функцій інституту держави у політичній системі сучасних суспільств, розглянути існуючі підходи до розуміння феномену держави, набору її ознак та структури [2, c. 216-229, 239-257; 5, c. 14-735; 6, c. 4-8; 8, c. 117-138; 13, с. 268-276; 14; 17; 22, с. 371-373; 30, c. 106-119; 28, c. 246-251, 255-258; 29]. Далі слід описати історичні типи держав, розкрити зміст концепцій походження держави, які склалися в історії політичної думки, особливу увагу приділивши сучасним науковим теоріям виникнення держави [1, c. 299-427; 6-7; 16, c. 149-192; 18; 19; 22, с. 369-370; 23; 27; 28, c. 252-255; 30 ]. Потрібно проаналізувати парадигми держави — погляди на місце та роль держави у житті суспільства, які сформувалися в рамках основних політичних ідеологій (лібералізм, консерватизм, соціалізм, соціал-демократизм, націоналізм, фашизм та ін.) [13, с. 538-589; 22, с. 373-374; 30, c. 120-127 ]. Окремого вивчення потребує концепція правової держави та проблема її практичного втілення [13, с. 97-101; 22, c. 375-378; 28, c. 292-303].

Друге питання вимагає з'ясування концепцій громадянського суспільства, поглядів щодо його змісту та функцій, історичних передумов формування громадянського суспільства та етапів його еволюції [2, c. 80-84, 295-304; 3, с. 9-70, 136-189; 4; 15; 20, c. 145-160; 22, с. 378-381; 25; 28, c.303-306]. Слід описати основні складові елементи (інститути, норми, цінності) громадянського суспільства як цілісної системи життєзабезпечення соціальної, соціокультурної та духовної сфер, їх відтворення та передачі від покоління до покоління [3, с. 71-101, 190-231; 20, c. 150-152; 22, c. 187-188, 380; 28, c.306-309]. У другому підпункті другого питання належить розглянути співвідношення та взаємозв'язок між державною та недержавною сферами суспільства в умовах правової держави: права людини й права громадянина, умови, механізми реалізації плюралізму у громадянському суспільстві, політичній сфері. [8, c. 60-61; 3, с. 102-135; 22, с. 378-383; 28, c. 309-315]. Варто порівняти ліберальну модель громадянського суспільства з альтернативними моделями соціальної взаємодії та співіснування держави і соціуму – клієнтелізмом та корпоративізмом [22, с. 185-193]. У підпункті 2.3 необхідно охарактеризувати проблеми та перспективи розвитку правової держави та громадянського суспільства в Україні [20, c. 161-190; 21, c. 27-44, 341-364; 22, с. 185-193; 23, с. 119-135; 29; 28, c. 315-322 ].

Третє питання належить почати з розгляду змісту загальної категорії “форма держави” та визначення базових характеристик допоміжних понять, які розкривають форму держави: “державний устрій”, “державне правління” і “політичний режим” [5, c. 736-740; 8, c. 176-184; 11; 22, с. 383-384; 30, 28-35; 28, c. 269]. При розгляді форм державного устрою слід висвітлити специфіку організації відносин між державою та її територіями в унітарній, федеративній та конфедеративній територіально-політичних системах [5, c. 740, 751-762; 13, с. 276-282; 22, с. 387-390; 28, c. 278-283 ]. При розгляді форм державного правління треба описати порядок формування, об'єм повноважень вищих органів державної влади (глави держави, парламенту, уряду), а також моделі взаємовідносин між ними [5, c. 740-751; 9; 12, с. 64-109; 13, с. 282-290; 22, с. 385-387, 407-423; 24; 26; 28, c. 258-277].

Тема першого реферату стосується проблеми порівняння, способів класифікації або типологізації державних форм. У рефераті варто розглянути історію питання (найважливіші типологізації держав від Платона до нашого часу), з'ясувати обмеження й недоліки поширених типологій форм державного устрою і державного правління (міра їхньої емпіричної відповідності, загальності та перевірюваності) [2, c. 185-213; 10-12; 31]. У другому рефераті слід розкрити основні фактори та історичні віхи формування та еволюції сучасних національних держав, а також розглянути полеміку навколо можливих сценаріів трансформації державної форми політичної організації людських колективів, перспектив державного суверенітету в умовах глобалізації [7; 18; 19; 27; 30, c. 124-126, 153-154].

Поиск по сайту: