|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Політико-правова думка періоду еллінізму (друга половина IV – II ст.до н.е)Епікур. Етичні передумови політичної ідеології Епікура. Природа та цілі держави. Трактування закону як наслідку суспільного договору. Епікур про співвідношення договору та справедливості. Стоїки. Періодизація стоїцизму. Ідеї Зенона і Хрісіппа. Доля як "природний та загальний закон". Сутність держави. Космополітизм як політико-правовий принцип. Критика полісної організації. Полібій. Розуміння природи розвитку політичних явищ. Циклічна зміна основних форм держави. Змішана форма держави. 5. Історичне значення античної політико-правової ідеології. Особливе значення доктрини природного права, договірного походження держави, розрізнення форм державного правління у наступній еволюції політико-правової культури людства.
Семінарське заняття 1. Вчення Арістотеля про державу і право.
1. Загальна політико-правова характеристика закономірностей розвітку Стародавньої Греції. 2. Вчення Арістотеля про державу. 3. Вчення Арістотеля про право. 4. Історична доля політико-правових ідей Арістотеля.
Навчальна література: Основна: Аристотель. Политика. // Сочинения: В 4 т. – М., 1983 Аристотель. Политика. Афинская полития. – М., Мысль, 1997. Допоміжна: 1. Кечекьян С.Ф. Учение Аристотеля о государстве и праве. – М.,-Л.1947. 2. Кечекьян С.Ф. История рабовладельческого государства и права Древней Греции. – М., 1957. 3. Бергер А.К. Политическая мысль древнегреческой демократии. – М., 1966. 4. Асмус В.Ф. Античная философия. – М., 1976. 5. Нерсесянц В.С. Политические учения Древней Греции. – М., 1979. 6. Чанышев А.Н. Курс лекций по древней философии. – М., 1981. 7. Фролов Э.Д. Рождение греческого полиса. – М., 1988. 8. Разумович Н.Н. Политическая и правовая культура: идеи и институты Древней Греции. – М., 1989. 9. Поппер Карл. Відкрите суспільство та його вороги. – К., 1994. 10. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., Основи, 1995. 11. Аннерс Э. История европейского права. – М.,Наука, 1996. 12. Фрагменты ранних греческих философов. Часть 1. От эпических теокосмогоний до возникновения атомистики. – М., 1989. Лекція 4. Політичні і правові вчення в Стародавньому Римі. Загальна характеристика основних напрямків політичної і правової думки в Древньому Римі. Періодизація. Стародавній Рим як спадкоємець політико-правових ідей Давньої Греції. Криза полісного державного устрою та ідеології. Взаємозв’язок політичної історії Стародавнього Риму та розвитку політико-правової ідеології. 2. Вчення Цицерона про державу і право. Природа держави та права. Визначення держави. Проблема найкращого державного устрою та критерії класифікації його форм. Справедливість і право. Визначення природного права. Співвідношення права та закону. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.) |