Політичні і правові вчення у Франції

Критика феодалізму Вольтером. Концепція природного права. Діалектика свободи і рівності. Принцип необмеженої приватної власності.

Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах. Проблеми законодавства та правового виховання при зміні суспільно-політичного ладу. Ідея “освіченої монархії” Д. Дідро. Теза П.Гольбаха про визначальну роль середовища у формуванні особистості. К. Гельвецій про походження держави та роль приватної власності у розвитку суспільства.

Політико-правова доктрина Шарля-Луї Монтеск’є. Вчення про фактори, що визначають “дух законів”. Географічний фактор. Концепція форм державного правління. Зміст вчення про розподіл влад. Ідея взаємних правових “стримувань і противаг” влад. Праворозуміння Ш Монтеск’є. Політична свобода як принцип права. Природа законодавчого процесу.

Жан Жак Руссо та його концепція “суспільного договору” і “народного суверенітету”. Уявлення про природний стан людства. Питання про природу нерівності.

Теорія обдурених і обманщиків та механізм соціально-політичного відчуження. Діалектика суспільного та приватного інтересів. Концепція громадянства. Природа народовладдя. “Самопредставництво” народу. Республіка (політичний організм) як наслідок суспільного договору. Суверенітет як “влада, що спрямована загальною волею”. Співвідношення особистості та держави. Закон та влада. Влада як “сила” на службі права. Теорія закону. Мета “Законодавця”.

Французький соціалізм (Ж. Месьє, Мореллі, Габрієль де Маблі).

Ж.Мельє про “тиранічне правління царів”. Доктрина Ж. Мельє про добровільну федерацію самодостатніх громад.

Мореллі про республікансько-демократичну форму правління. Демократія як “природна” державна форма.

Народ як носій верховної влади у Г. Маблі. Співвідношення громадянина та влади, влади та закону у Г. Маблі.

Політико-правова ідеологія Великої французької революції ( конституціоналісти,жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

Деспотизм як головна тема Жана-Поля Марата. Праворозуміння Марата.

Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

Діалектика демократичних та авторитарних засад в політико-правових поглядах Марата.

Соціальні та державно-правові ідеали Максиміліана Робесп’єра. Засади державної влади. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

Вплив Жан-Жака Руссо на політико-правову доктрину якобінців.

Погляди Г. Бабефа на сутність революції у Франції. Доктрина “народної держави” Г. Бабефа.

“Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Семінарське заняття 4. Вчення про державу і право Ш. Монтеск’є.

1. Історичні умови формування політико-правової доктрини Ш.Монтеск ’ є.

2. Вчення Монтеск ’ є про фактори, що визначають “дух законів”.

3. Співвідношення політичної свободи і права.

4. Погляди Ш. Монтеск ’ є на державу. Концепція форм державного правління.

5. Доктрина “розподілу влад”. Ідея взаємних “стримувань і противаг” влад.

6. Історична доля доктрини Монтеск ’ є про «розподіл влад».

Навчальна література:

Основна:

Монтескье Ш.О духе законов. Избр. произведения.М., 1955.

Монтескье Ш. Персидские письма: В кн.Французский фривольный роман. М.,Иолос, 1993.

Допоміжна:

1. Маркс К.,Энгельс Ф. Соч.2-е изд.Т.1.С.599, Т.3. С.46.

2. Ковалевский М. Происхождение современной демократии. М., 1895.

3. Корецький В.М. Монтеск’є. К., 1956.

4. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ в. М.,1958.

5. Баскин М.П. Монтескье. М., 1975.

6. Прозорова Н.С. Теория «разделения властей» и современное буржуазное государство. Сов. государство и право. 1974, № 9.

7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии.ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

8. Мишин А.А. Принцип разделения властей в конституционном механизме США. М., 1984.

9. Азаркин Н.М. Монтескье: французский мыслитель, юрист. М., 1988.

10. Барнашов А.М. Теория разделения властей: становление, развитие, применение. Томск, 1988.

11. История буржуазного конституционализма ХVІІ - ХVІІІ вв. М., 1983.

12. Чиркин В.Е. Разделение властей: социальные и юридические аспекты./Сов. государство и право. 1990, № 8.

Семінарське заняття 5. Політико-правова доктрина Жан Жака Руссо.

1. Історичні умови формування поглядів Руссо на державу та право.

2. Теорія суспільного договору.

3. Теорія народного суверенітету.

4. Історичне значення політико-правової доктрини Руссо.

Навчальна література:

Основна:

Руссо Жан Жак Эмиль, или о воспитании. М.,1968.

Руссо Жан Жак. Трактаты. М.,1969.

Руссо Жан Жак. Сочинения. М.,1991.

Допоміжна:

1. Маркс К., Энгельс Ф.Сочинения.2-е изд.Т.1.С.405; Т.20.С.20,143-144.

2. Волгин В.П. Развитие общественной мысли во Франции в ХVІІІ веке. М., Изд. АН СССР, 1958.

3. Алексеев-Попов В.С. О социальных и политических идеях Жан-Жака Руссо// Руссо Жан-Жак. Трактаты. М., 1969.

4. История диалектики Х1У - ХVІІІ вв. М., 1974

5. Манфред А.З. Три портрета эпохи Великой Французской революции. М., 1978.

6. Дворцов А.Т. Жан - Жак Руссо. М., 1980.

7. Кучеренко Г.С. Исследования по истории общественной мысли Франции и Англии. ХVІ - первая половина ХІХ в. М., 1981.

8. Джибладзе Г.И. Сущность руссоизма. Тбилиси, 1983.

9. Момджян Х.Н. Французское просвещение ХVІІІ в. М., 1983.

10. Моряков В.И.Руссо и Радищев об общественном договоре и народном суверенитете//Вестн. Мос.ун-та.Сер.8.История. 1983, № 1.

11. Занадворова Г.Л. Сентиментализм Руссо. Челябинск, 1983.

12. Асмус В.Ф. Историко-философские этюды. М., Мысль, 1984.

13. Мальцев Г.В. Буржуазный эгалитаризм. М., 1984.

14. Карбонье Ж. Юридическая социология. М.,1986.

15. Кузнецов В.Н., Мееровский Б.В., Грузнов А.Ф. Западноевропейская философия ХѴІІІ в М., 1986.

16. Кисель М.А. Французское просвещение и революция. М. Наука, 1989.

Завдання для самостійної роботи:

1. Загальна характеристика політико-правової ідеології епохи Просвітництва.

2. Співвідношення раціонального та ірраціонального в теоріях французьких просвітників.

3. С.Пуфендорф як основоположник світської юридичної науки в Німеччині.

4. Доктрина природного права Х. Томазія. Співвідношення права та моралі, держави та церкви.

5. Х. Вольф природний та позитивний закон.

6. В.Гумбольдт діалектика людини та громадянина.

7. Правова теорія Джамбаттиста Віко та Чезаре Беккаріа.

8. Енциклопедисти Дені Дідро, Клод-Андріан Гельвецій, Поль-Анрі Гольбах.

9. Політико-правова ідеологія Великої французької революції (конституціоналісти, жирондісти, якобінство, Марат, Робесп’єр і Гракх Бабеф).

10. Призначення “диктатури” в контексті методології революційного тероризму.

11. М Робесп’єр про співвідношення терору та справедливості.

12. “Декларація прав людини і громадянина” як видатне явище європейської політичної та правової думки.

Поиск по сайту: