Ставки ПДВ у країнах Євросоюзуу 2008 і 2010роках

На сьогодні гармонізація у сфері прямого оподаткування головним чином зосереджена на податках, які безпосередньо впливають на рух капіталу: податку на операції з капіталом і податку на відсотки та дивіденди. І якщо непряме оподаткування регулюється численними регламентами і директивами Ради та Комісії Європейського Союзу, то в межах прямого оподаткування країнам -членам ЄС більшою мірою надано фіскальний суверенітет, і воно віднесено до регламенту національних законодавчих систем, що дає їм можливість широкого використання цих податків у боротьбі з кризою та в період посткризового відновлення економіки. Підтвердженням зазначеного суверенітету є значна зміна ставок оподаткування індивідуальних і корпоративних доходів у 27 країнах- членах Європейського Союзу. За період з 2000 р. по 2008 р. найвища середня арифметична ставка податку з доходів фізичних осіб зменшилася з 44,7 до 37,8%, а середня арифметична ставка податку на корпоративний прибуток - з 31,9 до 23,6%, що сприяло зменшенню податкового тиску на економічних суб'єктів.

Незважаючи на дискусійність противників значного зниження корпоративних і прибуткових податків вони є вагомим інструментом боротьби з кризовими проявами в економіці країн- членів Європейського Союзу. Країни, які пішли шляхом зменшення податків з доходів, переслідують стратегічні цілі позитивного впливу на економічні процеси. У Німеччині зменшено нижчу ставку податку з доходів фізичних осіб з 15 до 14%. Крім того, відбулося зростання податкового кредиту для самозайнятих осіб до 20% від суми 6000 євро під час ремонту особистого житла. У Латвії скорочено ставки податку з доходів фізичних осіб з 25 до 23% і збільшено. У Польщі запроваджено нові ставки податку- 18 та 32% (у 2008 р. діяли три ставки- 19, ЗО та 409^). У Данії передбачено зростання податкового кредиту з 4 до 4,25% від отриманого доходу, а також збільшення особистих знижок з 5700 до 5750 євро. У Словаччині зросла базова знижка при сплаті податку з доходів фізичних осіб - з 3435,27 до 4025,7 євро на рік і запроваджено податковий кредит для працівників v Формі негативного податку з доходів фізичних осіб із максимальною сумою 181,03 євро на рік.

В Естонії, навпаки, зупинено заплановане зниження ставки податку з доходів на 1% та зростання щорічної індивідуальної податкової знижки з податку. З квітня 2010р. у Великій Британії запроваджено додаткову (50%) ставку податку на доходи, яка застосовується до суми доходу понад 150000 фунтів стерлінгів, та обмежуються знижки з податку з доходів фізичних осіб при отриманні доходу понад 100 000 фунтів стерлінгів. У Греції введено додатковий податок на індивідуальні доходи понад 60 000 євро, який поступово збільшується з 1 000 євро для доходу 60 001 - 80 000 євро до 25 000 євро для доходу понад 900 000 євро.

У системі корпоративного оподаткування яскраво виражена стимулювальна політика урядів європейських країн, спрямована на збереження нормальних умов роботи діючих та новостворених підприємств. Так, у Норвегії передбачено зростання податкового кредиту для компаній, які займаються дослідженнями та проектами розвитку, у Чеській Республіці запроваджено прискорену амортизацію для специфічних активів, у Люксембурзі зменшено ставку податку на корпоративні доходи з 22 до 21%, а у Швеції - з 28 до 26,3%. З метою стимулювання інвестицій у Польщі запроваджено прискорену амортизацію для певних основних засобів, які перебувають на балансі невеликих платників податків, а у Великій Британії зупинено заплановане збільшення для невеликих компаній податку на корпоративний дохід і водночас збільшено амортизаційні відрахування для нових інвестицій до 40% протягом року.

В таблиці 2.4 наведені основні ставки прямих податків (податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств), діючі в європейських країнах у посткризовому 2010 р.

Зниження державних доходів через значне погіршення макроекономічної ситуації в більшості країн світу призвело до посиленого використання фіскального потенціалу акцизного оподаткування, що дає змогу деякою мірою компенсувати скорочення надходжень від ПДВ. У Фінляндії та Великій Британії зросли акцизні збори на алкоголь і тютюн; у Румунії, Словенії, Литві - на бензин, тютюн, спиртні напої. Із січня 2009 р. у Латвії збільшились акцизи на сигарети, з лютого 2009 р. - на паливо, тютюн, каву, алкоголь, безалкогольні напої. Винятком із зазначеного переліку є Італія, де зменшено акцизний збір на газ для промислового використання.

Здійснюючи зміни у податковій політиці, країни Європейського Союзу значну увагу приділяють екологічній складовій. У Нідерландах база оподаткування податком на транспортні засоби змінюється залежно від вартості автомобіля та викидів шкідливих речовин. Для малолітражних автомобілів податок скасовано, а для тих. що використовують природний газ, його зменшено. Для автомобілів, що використовують водень, запроваджено податкові знижки; скасовано субсидію для старих автомобілів. У Німеччині запроваджено податкові стимули для покупців екологічно чистих автомобілів.

Великий пакет змін у податкових системах покликаний забезпечити та підвищити інвестиційну привабливість країн Європейського Союзу. В межах цих заходів у Португалії запроваджено податкові кредити для інвесторів, а саме: знижки з корпоративного податку та звільнення від сплати муніципального податку на нерухоме майно, з продажу такого майна, гербового збору. У Словенії зросли інвестиційні знижки для підприємців, які спрямовують інвестиції в устаткування та нематеріальні активи. Також зросли інвестиційні знижки для діяльності у сільському та лісовому господарстві. У Франції діють місцеві податкові знижки для всіх інвесторів, які купують обладнання, вироблене у період з 23.10.2008р. до 31.12.2009 р. У Болгарії запроваджено п'ятирічні податкові канікули для інвесторів, які отримують прибутки у сільському господарстві. високотехнологічній промисловості, інфраструктурному будівництві.

Отже, більшість зарубіжних країн в період економічних дисбалансів віддають перевагу застосуванню засобів податкового стимулювання та підтримки, тобто основна увага зосереджується на реалізації регулюючої функції податків. В контексті підвищення ефективності вітчизняної податкової системи доцільно зазначити, що процеси оподаткування повинні сприяти реалізації політики зайнятості, впливати на розподіл доходів у напрямку забезпечення справедливості, а також створити бар'єр для використання тіньових схем сплати податків. Загальні світові тенденції оподаткування повинні стати орієнтиром для ефективної і швидкої адаптації податкових систем тих країн, які мають на меті інтегруватися в глобальне економічне суспільство.

Поиск по сайту: